Стягнення боргу в Нігерії

Процедура стягнення боргу в Нігерії починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків погодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргів становить 6 років. Після закінчення зазначеного терміну, кредитор втрачає право на пред’явлення позову.

Законодавство Нігерії передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому та спрощеному порядку.

Спрощений судовий порядок застосовується для розгляду боргових справ на незначні суми або якщо факти у справі не заперечуються. Вирішення справ відбувається без подання сторонами письмових документів чи заяв. Дані справи розглядаються судами спрощеного провадження – магістратськими чи окружними судами. Насправді, у південній частині Нігерії їх називають мировими судами, а північній частині Нігерії їх називають окружними судами, коли вони розглядають справи у межах своєї цивільної юрисдикції. Юрисдикція мирових судів визначається різними правилами, встановленими кожним штатом.

Звичайний судовий процес застосовується для решти категорій боргових справ. Ці справи розглядаються Вищими судами штатів. Кожен штат має свої власні правила для ініціювання та розгляду судової справи. Здебільшого судовий процес порушується повісткою про виклик. Це офіційний документ, адресований відповідачеві, який вимагає від нього з’явитися до суду для захисту від позову кредитора. Зазвичай він супроводжується схваленням позову або заявою про позов, щоб відповідач знав про позов проти нього. У штаті Лагос повістка про виклик до суду має супроводжуватися позовною заявою, списком свідків, письмовими заявами, копіями всіх документів, на які слід посилатися в суді, письмовою адресою на підтримку позову тощо, інакше вона не буде прийнята для подання у реєстр.

Відповідач, якому вручено документ, яким ініційований судовий розгляд, повинен протягом строку, передбаченого в документі про явку, подати до реєстру оригінал та копію належним чином заповненого та підписаного меморандуму про явку до суду.

У день, призначений для явки, сторони повинні з’явитися особисто або через представників. Якщо позов у первісному документі являє собою ліквідний борг, а відповідач не з’явився до суду, позивач може звернутися до судді з проханням винести рішення проти відповідача в первісно заявленій сумі. 

Якщо відповідач з’явився до суду, але кредитор вважає, що його позов не підлягає захисту відповідачем, кредитор повинен подати до суду, позовну заяву, докази, свідчення своїх свідків та клопотання про винесення рішення у порядку спрощеного судочинства, яке має бути підкріплене заявою під присягою. Дані документи мають бути вручені відповідачу заздалегідь перед засіданням на розгляд такого прохання. Якщо відповідач, після отримання зазначених документів, має намір заперечувати проти позову, він має подати до суду своє заперечення, свідчення своїх свідків, речові докази, а також заяву під присягою. Після розгляду прохання кредитора суд має право або прийняти рішення проти відповідача і стягнути з нього заявлену суму боргу, або надати відповідачу право на захист від позову.

У разі явки сторін суд заслуховує їх позиції, і якщо суду зрозумілі всі питання права та фактів, суд може перейти до стадії розгляду справи та прийняти рішення. Якщо справа не готова до ухвалення рішення, суд призначає проведення підготовчого розслідування. Під час підготовчого розслідування сторони обмінюються процесуальними документами, суд проводить допит сторін та свідків, призначає проведення експертизи та вирішує інші процесуальні питання.

Після завершення проведення підготовчого розслідування справа підлягає передачі в стадію розгляду по суті. У цій стадії суд заслуховує остаточні висновки сторін та оцінює результати проведення попередньої стадії. Кожне твердження про факт, якщо воно не спростоване прямо чи опосередковано або не зазначене як неприпустиме у судовому розгляді протилежної сторони, має вважатися прийнятим. Коли сторона заперечує ствердження факту, вона не повинна робити цього ухильно, а має дати повну та суттєву відповідь. Після завершення дебатів сторін суд ухвалює рішення.

Рішення магістратського суду або окружного суду може бути оскаржено у Вищому суді відповідного штату протягом 30 днів з моменту його ухвалення. Рішення Вищого суду штату або Вищого федерального суду може бути оскаржено до Апеляційного суду протягом трьох місяців з моменту прийняття оскаржуваного рішення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у Верховному суді Нігерії протягом трьох місяців з моменту ухвалення оскаржуваного рішення. Рішення Верховного суду є остаточним та подальшому оскарженню не підлягає.

Після того, як судове рішення набирає законної сили кредитору, слід ініціювати процедуру примусового виконання. Термін позовної давності для примусового виконання рішення складає 6 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компанії.

Якщо боржник перебуває у стані неплатоспроможності, то доцільно розглянути процедуру процедури банкрутства та ліквідації. Боржник вважається неплатоспроможним, якщо він не в змозі виконати свої фінансові зобов’язання у разі настання терміну їх погашення. Кредитор має право ініціювати цю процедуру, якщо борг становить певну суму, що підлягає негайній сплаті або у певний майбутній час, та за наявності наступних умов: 1) сума боргу становить не менше 200 000,00 найр; 2) боржник здійснив акт банкрутства протягом трьох місяців, які передували ініціюванню цієї процедури; 3) боржник протягом року до дати подачі петиції зазвичай проживав або мав місце ведення бізнесу в Нігерії особисто або через агента або керуючого, або є (або в зазначений період був) членом фірми або партнерства в Нігерії.

Відповідно до положень Закону про банкрутство, боржник здійснює акт банкрутства у таких випадках: 1) якщо кредитор, (який отримав остаточне рішення проти боржника на будь-яку суму, і виконання цього рішення не було припинено), вручив боржнику повідомлення про банкрутство, і боржник не виконав повідомлення протягом чотирнадцяти днів; 2) якщо проти боржника було проведено виконавчу процедуру з вилученням його майна під час судового розгляду, і це майно було або продано, або утримується судовим приставом протягом двадцяти одного дня; 3) якщо боржник подає до суду заяву про свою нездатність виплатити борги або звертається із заявою про банкрутство проти самого себе; 4) якщо боржник зупиняє або повідомляє про те, що він має намір призупинити виплату своїх боргів; 5) якщо боржник виїжджає з Нігерії або, перебуваючи за межами Нігерії, залишається за її межами або іншим чином ховається.

У разі, якщо активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, законодавством передбачено можливість повернення активів і коштів боржника, шляхом скасування угод боржника, які завдали шкоди кредиторам. До таких угод слід віднести, зокрема: 1) шахрайські угоди, спрямовані на виведення активів протягом трьох місяців, що передували відкриттю процедури; 2) угоди по заниженій вартості, вчинені без шахрайського наміру протягом двох років з моменту призначення адміністратора або переходу боржника у стан ліквідації; 3) угоди, вчинені протягом трьох місяців, що передують початку процедури ліквідації, з метою надання необґрунтованої переваги одного кредитора над іншими; 4) надання плаваючої застави на майно або підприємство, створеного протягом трьох місяців до початку процедури ліквідації, визнається недійсним, якщо не буде доведено, що компанія була платоспроможна одразу після створення застави. Здійснення такого повернення сприяє збільшенню ліквідаційної маси, а це, у свою чергу, збільшує шанси кредиторів на задоволення їхніх вимог у повному обсязі.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Нігерії, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

16.12.2024

193