Стягнення боргу в Португалії

Процедура стягнення боргу в Португалії починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Загальний термін позовної давності становить 20 років. Для комерційних та споживчих боргів термін давності становить 2 роки чи 5 років і залежить від того у якому статусі перебуває боржник (юридична чи фізична особа). Угоди сторін про зміну встановлених термінів давності є недійсними. Наслідки пропуску строку давності застосовуються лише за заявою заінтересованої сторони. Перебіг позовної давності переривається у разі визнання боргу. При цьому мовчазне визнання актуальне лише тоді, коли воно випливає з фактів, які його недвозначно висловлюють. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Португалії передбачає судове стягнення боргу у вигляді звичайного судового розгляду та у порядку видачі судової заборони.

Звичайний судовий розгляд здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд приймає рішення про прийняття позову, викликає відповідача та проводить підготовку до розгляду справи по суті. Після отримання виклику та копії позовної заяви у відповідача є 30 днів для заперечення. Якщо відповідач не скористався своїм правом на заперечення, то за замовчуванням вважається, що факти та обставини, які не оспорюються, є визнаними відповідачем. Якщо відповідач заперечить, то суд призначає попереднє слухання. У ході попереднього слухання суд проводить спробу примирення, якщо вважатиме це за доцільне, вислуховує позиції сторін з метою визначення умов спору та виправлення будь-яких недоліків або неточностей у викладі фактичного матеріалу, складає графік дій, які мають бути виконані на заключному слуханні, встановлює кількість засідань та їх ймовірну тривалість, а також призначає відповідні дати. Попереднє слухання не проводиться за безспірними вимогами.

Після завершення підготовчих дій для розгляду справи, суддя призначає основне слухання. Під час основного слухання суд заслуховує позиції сторін, оцінює докази і після завершення дебатів сторін завершує основне слухання та протягом 30 днів приймає рішення у вигляді вироку.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту повідомлення про рішення, яке оскаржується. Справа розглядається у порядку усного слухання. У результаті розгляду скарги суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його опублікування. Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене у Верховному суді протягом 30 днів з моменту повідомлення про рішення, яке оскаржується. Касаційна скарга може бути подана тільки в тому випадку, якщо оспорюване рішення суперечить одноманітності судової практики, що склалася. Скарга розглядається у порядку проведення слухання. У результаті розгляду апеляційної скарги суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його оголошення і не підлягає подальшому опротестуванню.

Процедура видачі судової заборони застосовується до вимог оплати грошових сум, які виникли з договорів, вартість яких перевищує юрисдикцію судів першої інстанції (орієнтовно до 15 000 євро). Реалізується шляхом подання заяви у електронному вигляді. Протягом 5 днів секретар суду повідомляє відповідача рекомендованим листом про необхідність протягом 15 днів сплатити кредитору необхідну суму плюс сплачене ним судове мито або подати заперечення проти заяви. Якщо боржник не подасть заперечення, суд видає кредитору остаточне рішення з титулом на примусове виконання. Якщо боржник заперечує, то суперечка буде розглянута у загальному порядку.

Після того, як судове рішення набирає законної сили, кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та продажу цінних паперів; арешт комерційного підприємства; арешту та конфіскації акцій компаній; арешту та конфіскації активів боржника, які перебувають у користуванні у третіх осіб. Також допускається передача кредитору доходу від нерухомості боржника за період із моменту його арешту до примусового продажу на аукціоні.

Якщо боржник має ознаки неплатоспроможності, то кредитору слід розглянути варіант банкрутства боржника. Неплатоспроможність виникає коли боржник неспроможний виконати свої непогашені зобов’язання чи коли зобов’язання явно перевищують активи, оцінені відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. На цій стадії, у разі недостатності активів боржника для повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, які завдали боржнику збитків або позбавили його активів. Серед таких угод слід виділити зокрема: безоплатна передача рухомого та нерухомого майна, вчинена протягом двох років до відкриття процедури банкрутства; створення боржником реальних гарантій щодо раніше існуючих зобов’язань протягом шести місяців до дати початку процесу неплатоспроможності; угоди з пов’язаними особами. В результаті скасування таких угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від такої операції і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Португалії, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

26.07.2024

170