Стягнення боргу у Молдові

Процедура стягнення боргу у Молдові розпочинається з проведення аналізу фінансових показників боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Цей аналіз формує стратегію, яка буде використана для повернення заборгованості.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається своєю діяльністю, то доцільно перейти до етапу неофіційного позасудового повернення боргу.

Цей етап включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків погодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд. 

Перед ініціюванням судового стягнення варто звернути увагу на строк позовної давності. Загальний термін позовної давності становить три роки. Законодавством заборонено змінювати зазначений термін за погодженням між сторонами. Пропуск строку давності не перешкоджає зверненню кредитора до суду, але якщо боржник подасть до суду заяву про застосування наслідків пропуску строків, то у задоволенні позовних вимог буде відмовлено. Перебіг строку давності може бути перерваний актом добровільного виконання або визнанням будь-яким іншим способом, серед яких часткове виконання зобов’язань, сплата відсотків або штрафних санкцій, запит про надання строку оплати, надання забезпечення, оголошення компенсації.

Що стосується міжнародного стягнення боргу, Республіка Молдова є учасником Конвенції ООН про терміни позовної давності у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, і тому якщо іноземний кредитор зареєстрований у країні, що також є учасником цієї конвенції, термін позовної давності у такому разі становитиме 4 роки.

Перед зверненням до суду слід здійснити офіційну процедуру досудового врегулювання спору. В іншому випадку позовну заяву буде залишено без розгляду з процесуальних підстав.

Законодавство Молдови передбачає два види стягнення боргу через суд:  шляхом видачі судового наказу та у порядку загального позовного провадження.

Процедура видачі судового наказу застосовна до вимог про стягнення дебіторської заборгованості, що ґрунтується на письмовій угоді або вимога випливає з рахунків-фактур, що підлягають сплаті на дату звернення до суду. Для здійснення цієї процедури слід подати до суду відповідну заяву із доказами наявності заборгованості. У п’ятиденний термін після подання заяви суд виносить судовий наказ, без проведення судового розгляду, без виклику сторін для надання пояснень та без складання протоколу. Судовий наказ надсилається боржнику, який протягом десяти днів після його одержання має право подати до суду свої заперечення з доказами, що підтверджують його позицію. Протягом п’яти днів після отримання заперечень суд розглядає їх та приймає рішення про задоволення або про відмову у скасуванні судового наказу. У разі відмови боржник має право оскаржити таке рішення у десятиденний строк у касаційному порядку. Якщо суд візьме до уваги заперечення боржника, то судовий наказ підлягає скасуванню і кредитору слід звертатися до суду у загальному позовному порядку. Якщо боржник не подасть заперечення, погодиться з боргом, або суд відмовить йому у скасуванні судового наказу, то кредитор отримує другий екземпляр судового наказу і може пред’явити його на примусове виконання.

Загальний позовний порядок судового провадження здійснюється шляхом подання позовної заяви до суду. Конкретний термін розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено, але при цьому законодавством зазначено, що цей термін має бути розумним виходячи із складності справи, поведінки сторін справи, значимості процесу. Якщо одна із сторін вважає, що існує загроза порушення дотримання розумного терміну, то вона може клопотати про прискорення процесу розгляду справи. Рішення суду першої інстанції набуває чинності остаточного рішення протягом тридцяти днів з дня оголошення його резолютивної частини, якщо воно не оскаржено в апеляційному порядку. У резолютивній частині рішення суд встановлює відсотки за прострочення, які боржник зобов’язаний сплатити, якщо не виконає рішення суду протягом 90 днів з дня визнання рішенням остаточним.

У разі подання апеляційної скарги вона повинна бути розглянута в розумний термін. Рішення апеляційного суду визнається остаточним з моменту його ухвалення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у Вищій судовій палаті протягом двох місяців з дня його ухвалення. Процесуальне законодавство передбачає можливість призупинення виконання рішення суду першої або апеляційної інстанції за умови, що заявник внесе заставу на рахунок судового виконавця. Рішення касаційного суду набирає чинності з дня його оголошення.

Після набуття рішенням сили остаточного рішення необхідно отримати виконавчий документ для ініціювання примусового стягнення боргу. Виконавчий лист може бути поданий на виконання протягом трьох років з моменту набуття судовим рішенням статусу остаточного.

У рамках виконавчого провадження судовий виконавець має право за заявою кредитора нараховувати відсотки, штрафні санкції та інфляцію за прострочення виконання до дати реального погашення заборгованості. Виконавчий лист повинен бути виконаний у строк, зазначений у ньому. Якщо термін не вказано, то у розумний термін. Вимоги кредитора виходячи з виконавчого документа можуть задоволені шляхом арешту рахунків боржника і списання коштів з них; арешту майна боржника з подальшим їх продажем або примусового управління ним; звернення стягнення на кошти чи майно, належне боржнику від третіх осіб.

Якщо виконавче провадження не призвело до позитивних результатів і за наявності у боржника ознак неплатоспроможності або наявності надмірної заборгованості, кредитор може ініціювати процедуру банкрутства боржника. У рамках цієї процедури передбачено можливість притягнення власників або керівництво боржника до субсидіарної відповідальності за борги компанії, за умови, що неспроможність боржника викликана винними діями вказаних осіб.

Альтернативним варіантом впливу на боржника є притягнення контролюючих осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду відповідно до ст. 320 Кримінального кодексу. Зазначена стаття передбачає покарання у вигляді штрафу, неоплачуваної праці на користь компанії, позбавлення права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади та позбавлення волі.

Якщо у вас виникли питання, або вам потрібна підтримка з міжнародного стягнення боргу в Молдові, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Будь ласка, зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

12.04.2024

620