Стягнення боргу в Угорщині

Стягнення боргу в Угорщині слід починати з правової та фінансової оцінки боржника, підстави вимоги та реальних можливостей повернення заборгованості. На цьому етапі важливо перевірити не лише платоспроможність боржника та його господарську активність, а й те, чи є вимога такою, що підлягає виконанню, чи підтверджується борг договором, рахунками, документами поставки, листуванням, визнанням боргу або пропозиціями щодо врегулювання, а також чи є щодо боржника судові, виконавчі, банкрутні або ліквідаційні провадження.

Для боржника в Угорщині особливе значення має встановлення його зареєстрованого місцезнаходження або адреси для вручення документів в Угорщині, наявності майна, яке може бути предметом виконання, вартості вимоги та того, чи підходить справа для нотаріального наказу про сплату, звичайного судового провадження, європейського наказу про сплату або дій, пов’язаних із неплатоспроможністю. Попередня оцінка важлива, оскільки окремі угорські процедури залежать від суми вимоги, грошового характеру вимоги та наявності відомої адреси для вручення документів в Угорщині.

Якщо боржник веде господарську діяльність, має майно, яке можна встановити, і немає очевидних ознак того, що виконавче або ліквідаційне провадження вже зробило повернення боргу практично неможливим, зазвичай доцільно почати з позасудової стадії. Це дозволяє перевірити позицію боржника, отримати оплату або графік погашення та зберегти докази для подальших дій, якщо добровільна сплата не відбудеться.

Позасудова стадія спрямована на впорядковані переговори, перевірку позиції боржника та збереження доказів для подальшого стягнення. Кредитор може вимагати негайної оплати, погодження графіка погашення, повернення товарів, переведення боргу на іншу відповідальну особу, зарахування зустрічних вимог, замінного виконання або іншого господарсько прийнятного врегулювання. В Угорщині письмове визнання боргу, узгоджена зміна зобов’язання або мирова угода можуть мати значення для перебігу позовної давності, тому спілкування з боржником варто організовувати так, щоб воно створювало зрозумілий доказовий слід.

Взаємодія з боржником може починатися після надсилання письмового повідомлення поштою, електронною поштою або іншим надійним каналом зв’язку, який використовують сторони. Мета цього етапу полягає в тому, щоб встановити особу, уповноважену приймати рішення про оплату, з’ясувати заперечення боржника, отримати додаткові документи, оцінити, чи боржник лише затягує оплату, та визначити, чи є реальним укладення угоди або графіка погашення.

Середній строк неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів, крім випадків, коли сторони погодили довший графік розстрочки або реструктуризації боргу. Якщо боржник відмовляється співпрацювати, без належних підстав заперечує вимогу, ігнорує повідомлення про оплату або має ознаки неплатоспроможності, кредитору слід переходити до відповідної правової процедури, зокрема до нотаріального наказу про сплату, звичайного судового провадження, європейського наказу про сплату або дій, пов’язаних із неплатоспроможністю.

Перед ініціюванням судового стягнення кредитору слід перевірити строк позовної давності, застосовний до конкретної вимоги. За правом Угорщини загальний строк позовної давності становить п’ять років, якщо спеціальне правило не передбачає іншого. Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли вимога стає такою, що підлягає виконанню. Сторони можуть змінити строк позовної давності письмовою угодою, але повне виключення позовної давності є недійсним. Якщо строк позовної давності сплив, вимога зазвичай не може бути примусово задоволена в судовому провадженні, проте угорські суди та органи не враховують позовну давність за власною ініціативою.

Перебіг строку позовної давності може бути перервано визнанням боргу боржником, зміною зобов’язання за угодою, укладенням мирової угоди, судовим пред’явленням вимоги, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті, або заявленням вимоги в процедурі банкрутства. Після переривання строк позовної давності починає перебіг заново, а після ухвалення рішення, яке підлягає виконанню, позовна давність може також перериватися зміною зобов’язання за угодою або будь-якою виконавчою дією.

Обов’язкова досудова процедура стягнення боргу не вимагається в кожній справі про повернення заборгованості в Угорщині, а її відсутність не перешкоджає кредитору автоматично розпочати правове провадження. Водночас до подання позову сторона може звернутися до компетентного суду з проханням викликати іншу сторону для спроби врегулювання. Такий механізм може бути корисним, коли кредитор хоче формалізувати переговори, затвердити домовленість як судову мирову угоду або показати, що до судового спору було здійснено спробу добровільного вирішення питання.

Суд призначає дату спроби врегулювання не пізніше ніж через тридцять днів після отримання заяви, а у разі спільної заяви — не пізніше ніж через п’ятнадцять днів. Якщо сторони досягають домовленості, суд фіксує її та застосовує правила затвердження мирових угод. Якщо домовленості не досягнуто у призначену дату, суд закриває провадження і визнає спробу врегулювання безрезультатною, після чого кредитор може обрати належну процедуру пред’явлення вимоги.

Залежно від вартості вимоги, позиції боржника та рівня спору право Угорщини передбачає кілька шляхів судового стягнення боргу: внутрішній нотаріальний наказ про сплату, звичайне судове провадження, судовий наказ у звичайному провадженні у разі неподання відповідачем належного захисту, а також європейський наказ про сплату у транскордонних справах у межах Європейського Союзу.

Внутрішній нотаріальний наказ про сплату є спрощеним позасудовим цивільним провадженням для стягнення грошових вимог. Це провадження належить до компетенції угорських нотаріусів цивільного права, а нотаріальні дії мають такий самий ефект, як судові дії. За винятком категорій справ, виключених законом, прострочена грошова вимога може бути заявлена в цьому порядку.

Якщо прострочена вимога стосується виключно сплати грошей, а сума спору не перевищує 3 000 000 угорських форинтів, вимогу зазвичай можна заявити лише через наказ про сплату або через спробу досягнення досудового врегулювання, за умови виконання встановлених законом вимог. Однією з ключових практичних умов є наявність у кожної сторони відомої адреси для вручення документів в Угорщині. Якщо сума спору перевищує 30 000 000 угорських форинтів, грошова вимога не може бути заявлена через внутрішнє нотаріальне провадження щодо наказу про сплату.

Внутрішній нотаріальний наказ про сплату особливо важливий для безспірних грошових вимог, коли борг є зрозумілим, таким, що підлягає виконанню, і підтвердженим документами. Заява має визначати правовідносини, заявлене право, основну суму та додаткові нарахування, дату початку правовідносин, строк виконання вимоги та дані, необхідні для її ідентифікації. У цьому провадженні докази не досліджуються, але заява може містити короткий виклад фактів і зазначення доказів, які підтверджують вимогу.

Якщо боржник подає заперечення проти наказу про сплату у встановлений строк, спірна частина провадження передається до звичайного цивільного судового розгляду. Якщо наказ про сплату не оскаржено вчасно, він має такий самий ефект, як остаточне судове рішення, і може стати підставою для примусового виконання.

У звичайному судовому провадженні, якщо позовна заява придатна для розгляду, суд вручає її відповідачу та зобов’язує відповідача подати письмовий відзив протягом сорока п’яти днів після вручення. За обґрунтованим клопотанням відповідача суд може як виняток продовжити цей строк не більш як на сорок п’ять днів.

Якщо відповідач не подає письмовий відзив або документ про зарахування зустрічних вимог, або якщо такий документ відхилено, суд може видати судовий наказ без проведення засідання. Судовий наказ може бути видано також тоді, коли відповідач подає лише загальне заперечення проти позову без формального або змістовного обґрунтування. Будь-яка сторона може подати письмове заперечення проти судового наказу протягом п’ятнадцяти днів після вручення. Саме лише прохання про відстрочку платежу, розстрочку платежу або виправлення наказу не вважається запереченням проти судового наказу. Якщо подано належне заперечення, судовий наказ втрачає силу, а справа продовжується за правилами підготовки звичайного провадження. Частина наказу, яка не була оскаржена або щодо якої заперечення остаточно відхилено, набуває остаточної сили після спливу строку на заперечення.

Звичайне судове провадження є доречним, коли вимога є спірною, сума вимоги виходить за межі внутрішнього нотаріального наказу про сплату, боржник не має відомої угорської адреси для вручення документів, необхідної для нотаріального провадження, або справа потребує повного дослідження доказів. Провадження починається з подання позовної заяви до компетентного суду. Якщо позовна заява придатна для розгляду, суд вручає її відповідачу, вимагає письмовий відзив і готує справу до розгляду по суті.

Строк розгляду справи в суді першої інстанції не встановлений одним жорстким законодавчим строком. Угорське цивільне судочинство складається з підготовчої стадії та стадії основного судового розгляду. На підготовчій стадії сторони визначають фактичні та правові межі спору, подають заяви і докази, а суд готує справу до основного розгляду. Дата судового розгляду залежить від перебігу вручення документів, необхідності дослідження доказів, позиції сторін і складності справи.

Після розгляду справи суд ухвалює рішення. Як загальне правило, суд встановлює п’ятнадцятиденний строк для виконання обов’язку, визначеного рішенням. Якщо це обґрунтовано справедливими інтересами сторін або характером зобов’язання, суд може встановити коротший чи довший строк виконання або дозволити виконання зобов’язання частинами.

Сторона, яка не погоджується з рішенням суду першої інстанції, може подати апеляцію протягом п’ятнадцяти днів після повідомлення про рішення. Апеляція зупиняє виконання рішення, якщо закон або судове рішення не передбачає іншого. Інша сторона може подати відзив на апеляцію, а у відповідних випадках також власне оскарження у встановлені процесуальні строки.

Суд другої інстанції може розглянути апеляцію без проведення засідання, якщо сторона не просить про засідання і обставини справи не вимагають його проведення. Якщо апеляційне засідання необхідне, воно має бути призначене так, щоб його можна було провести протягом чотирьох місяців після отримання документів або заяви про проведення засідання судом другої інстанції, якщо обставини справи цьому не перешкоджають. Неявка сторін сама по собі не перешкоджає розгляду апеляції.

Після складення рішення суду другої інстанції документи надсилаються до суду першої інстанції протягом восьми днів, а суд першої інстанції повідомляє сторони про рішення, яким завершено провадження другої інстанції, протягом п’ятнадцяти днів після отримання документів.

Як правило, остаточне рішення апеляційного суду не підлягає звичайному подальшому оскарженню. У виняткових випадках найвища судова інстанція Угорщини може дозволити перегляд остаточного рішення, якщо цього потребує значення правового питання, єдність або розвиток судової практики, особлива вага справи, необхідність отримання рішення Суду Європейського Союзу або відступ від опублікованого рішення найвищої судової інстанції. Заяву про дозвіл на такий перегляд можна подати до суду першої інстанції протягом сорока п’яти днів після повідомлення про рішення.

Якщо заява придатна для розгляду по суті, найвища судова інстанція Угорщини вирішує без проведення засідання і протягом тридцяти днів, чи дозволити перегляд остаточного рішення. Такий перегляд слід розглядати як винятковий засіб, а не як стандартну третю інстанцію.

Європейський наказ про сплату може застосовуватися у транскордонних цивільних і торговельних справах щодо грошових вимог, які підлягають виконанню. В Угорщині ця процедура належить до компетенції нотаріусів цивільного права, а заяву можна подати нотаріусу. На відміну від внутрішнього угорського наказу про сплату, європейський наказ про сплату не обмежений вартістю вимоги. Данія не бере участі в цій системі.

Процедура починається з подання заяви на стандартній формі А. Якщо заява подається угорському нотаріусу цивільного права, вона має бути складена мовою, прийнятною для цього нотаріуса, а для вручення боржнику може також знадобитися версія офіційною мовою держави боржника. Докази потрібно зазначити у формі, але доказові документи зазвичай не додаються до самої заяви.

Якщо формальна перевірка заяви не призводить до її відхилення, нотаріус видає європейський наказ про сплату якнайшвидше і зазвичай протягом тридцяти днів після подання заяви. Потім наказ вручається боржнику разом із копією заяви. Якщо боржник подає заперечення, справа передається до звичайного судового провадження перед компетентним угорським судом за наявності угорської підсудності.

Якщо боржник не подає заперечення, європейський наказ про сплату стає остаточним і таким, що підлягає виконанню. Виконання може бути розпочате в державі, де боржник має майно, на яке може бути звернене стягнення. У державах Європейського Союзу, крім Данії, європейський наказ про сплату, визнаний таким, що підлягає виконанню, зазвичай може виконуватися без окремого визнання його придатності до виконання.

Період з 15 липня по 20 серпня та з 24 грудня по 1 січня кожного року вважається судовою перервою для цілей обчислення процесуальних строків. Як загальне правило, цей період не включається до процесуальних строків, а судові засідання не призначаються під час судової перерви, якщо не застосовується передбачений законом виняток. Якщо процесуальний строк мав би спливти під час судової перерви, його закінчення переноситься на перший день після завершення такої перерви.

Після отримання остаточного і такого, що підлягає виконанню, рішення, остаточного наказу про сплату або іншого документа, придатного для виконання, кредитор може розпочати примусове виконання, якщо боржник не виконує зобов’язання добровільно. Заява про виконання має містити дані сторін, документ, що підлягає виконанню, вимогу, яка має бути виконана, а також, за можливості, інформацію про майно боржника. Суд або нотаріус перевіряє заяву про виконання і, якщо вона є обґрунтованою, видає наказ про виконання.

Примусове виконання в Угорщині залежить насамперед від наявності майна боржника. До основних заходів виконання належать стягнення із заробітної плати та інших виплат, звернення стягнення на кошти у фінансових установах, блокування банківських рахунків, арешт і продаж рухомого майна, звернення стягнення на вимоги боржника до третіх осіб, арешт часток у товариствах, а також арешт і продаж нерухомого майна. Такі заходи обмежують право боржника розпоряджатися відповідним майном.

Практичне повернення боргу залежить від того, чи має боржник в Угорщині банківські рахунки, вимоги до третіх осіб, заробітну плату, рухоме майно, нерухомість, частки в товариствах або інші активи. Для фізичних осіб можуть діяти обмеження і захищені від стягнення суми, а в окремих випадках під час виконання може бути визначено сплату частинами. Тому отримання остаточного рішення є лише одним етапом повернення боргу; вирішальне значення має наявність і місцезнаходження майна, на яке можна звернути стягнення.

Якщо примусове виконання не призводить до повернення боргу, а боржник не може або, ймовірно, не зможе сплачувати свої борги у встановлений строк, важливими можуть стати процедури банкрутства або ліквідації. Процедура банкрутства спрямована на надання боржнику тимчасового відстрочення платежів і можливості досягти домовленості з кредиторами. Ліквідаційне провадження спрямоване на задоволення вимог кредиторів за встановленими законом правилами, коли неплатоспроможний боржник припиняється без правонаступника.

Ліквідація має особливе значення для кредиторів, оскільки після її початку права боржника щодо розпорядження майном, охопленим ліквідацією, обмежуються, а ліквідатор діє як представник боржника. З дати початку ліквідації грошові вимоги, пов’язані з майном ліквідаційної маси, зазвичай заявляються в межах ліквідаційного провадження, а виконавчі провадження щодо такого майна мають бути припинені.

Кредитору слід діяти швидко після опублікування рішення про ліквідацію. Кредитори зазвичай мають заявити свої вимоги ліквідатору протягом 40 днів після опублікування рішення про ліквідацію. Вимоги, заявлені після 40 днів, але протягом 180 днів, можуть бути зареєстровані, однак задовольняються лише після своєчасно заявлених вимог та інших вимог із законодавчим пріоритетом, якщо залишаються кошти. Пропуск строку 180 днів призводить до втрати прав.

У ліквідаційному провадженні кредитор також може вимагати відповідальності колишніх керівників компанії-боржника, якщо протягом трьох років до початку ліквідації, після виникнення ситуації загрози неплатоспроможності, такі керівники не виконували свої обов’язки з урахуванням інтересів кредиторів, що призвело до зменшення майна боржника або унеможливило повне задоволення вимог кредиторів. Ситуація загрози неплатоспроможності виникає тоді, коли керівники передбачали або з належною обачністю мали передбачати, що компанія не зможе виконати свої зобов’язання у строк.

Якщо у відповідний період компанією спільно керували кілька осіб, їхня відповідальність може бути солідарною. Цей механізм не замінює виконання за рахунок майна боржника, але може мати значення, коли майна боржника недостатньо, а є підстави стверджувати, що дії керівництва погіршили можливості кредиторів щодо повернення боргу.

Якщо у вас є питання або вам потрібна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Угорщині, Grandliga може оцінити становище боржника, визначити належний шлях повернення заборгованості та допомогти з переговорами, судовим провадженням, наказними процедурами, виконанням або діями, пов’язаними з неплатоспроможністю. Зв’яжіться з нами, щоб отримати попередній аналіз справи та практичні рекомендації щодо повернення боргу від боржника в Угорщині.

12.04.2024

317