Main img Стягнення боргу у Венесуелі

Стягнення боргу у Венесуелі

Процедура стягнення боргу у Венесуелі починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків погодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення варто звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для майнових суперечок становить 20 років, особистих суперечок 10 років. Для вимог щодо стягнення вартості товарів, проданих приватному покупцю, строк позовної давності становить 2 роки. Наслідки пропуску строків позовної давності застосовують лише за заявою боржника. Перебіг позовної давності переривається якщо боржник визнає зобов’язання, явно чи опосередковано. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Венесуели передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому процесі, у спрощеному судовому процесі та у порядку видачі судового наказу.

Звичайний судовий процес здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд приймає рішення про прийняття позову, повідомляє відповідача та проводить підготовку до розгляду справи по суті. Якщо позов не суперечить громадському порядку, добрим звичаям або будь-якій явній нормі закону суд приймає рішення про прийняття позову та видає наказ про виклик відповідача протягом 20 днів після отримання повідомлення.

Копія позовної заяви з наказом про явку передаються судовому приставу для повідомлення. Однак на прохання позивача ці копії можуть бути передані самому позивачеві для здійснення повідомлення через будь-якого іншого судового пристава чи нотаріуса, що знаходиться у судовому окрузі суду по справі або за місцем знаходження відповідача. Після здійснення повідомлення позивач повинен передати до суду результат виконаних дій із відповідною документацією.

У строк, встановлений для відповіді на позов, відповідач замість відповіді на нього може поставити попередні питання, які стосуються відсутності юрисдикції суду на розгляд даного позову, або невідповідність форми позову вимоги законодавства або інші питання процесуального характеру, що перешкоджають розгляду справи.

Якщо попередні запитання були заявлені, суддя ухвалить рішення щодо них на п’ятий день після закінчення строку для явки, ґрунтуючись виключно на матеріалах справи та документах, поданих сторонами. При цьому позивач повинен протягом п’яти днів після закінчення терміну явки заявити, чи погоджується він з ними, чи оскаржує їх. Мовчання позивача розглядатиметься як визнання питань, які він явно не оскаржив. Якщо попередні запитання були задоволені, позов буде відхилено, а процес припинено.

У відповіді на позов відповідач повинен чітко вказати, чи він заперечує позов повністю або частково, чи погоджується з ним повністю або з деякими обмеженнями, а також викласти причини, захист та остаточні заперечення, які вважає доречними. Якщо відповідач не дасть відповідь на позов у ​​встановлений термін, він вважатиметься таким, що визнав позов у ​​тій частині, яка не суперечить закону, якщо не надасть доказів на свою користь. У цьому випадку після закінчення строку для подання доказів, якщо відповідач не надасть жодних доказів, суд винесе рішення у справі без подальших затримок протягом восьми днів після закінчення зазначеного строку, спираючись на визнання відповідача.

Якщо відповідач погодиться з усіма вимогами, викладеними в позові, справа вважатиметься завершеною, і суд ухвалить рішення, як за вироком, що набрав законної сили, після затвердження угоди судом.

Наступного дня після закінчення строку для подання відповіді на позов, якщо не буде вирішено, що справа має бути вирішена без доказів, судовий розгляд буде відкрито для подання доказів. Термін надання доказів становить від 15 днів до 6 місяців залежно від виду докази та його місцезнаходження.

Після завершення стадії подання та розгляду доказів суд надає сторонам 15 днів для надання висновків у письмовій формі. Після подання висновків або після закінчення строку для їх подання суд винесе рішення протягом наступних шістдесяти днів.

Спрощений судовий порядок застосовується для справ, у яких сума вимоги не перевищує 15 000 боліварів. Процедура аналогічна до загальної судової процедури, але здійснюється в більш короткі терміни.

Процедура видачі судового наказу застосовна до вимог спрямованих на виплату певної і безспірної грошової суми. Позивач може обирати між звичайною процедурою та цією процедурою, але остання не застосовується, якщо боржник відсутній у Венесуелі і не залишив повноважного представника, якому можна було б вручити наказ, або якщо залишений повноважний представник відмовляється його представляти. Задля реалізації цієї процедури кредитору слід подати запит на видачу судового наказу про стягнення боргу. Якщо суд визнає, що запит відповідає процесуальним вимогам, він видає наказ, яким наказує боржнику сплатити борг протягом 10 днів або в той же термін подати заперечення. Якщо протягом зазначеного терміну боржник не подасть заперечення, наказ набуває чинності остаточного рішення і може бути примусово виконаний. Якщо протягом зазначеного строку боржник опротестує наказ, то такий наказ вважається анульованим і вимоги кредитора будуть розглянуті у межах звичайного чи спрощеного судового порядку залежно від суми вимоги.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 5 днів з моменту повідомлення про рішення. Скарга розглядається у судовому засіданні за участю заінтересованих сторін. Після завершення слухання апеляційний суд ухвалює остаточне рішення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене у Верховному суді Венесуели протягом 10 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується, якщо сума вимоги перевищує двісті п’ятдесят тисяч боліварів. У результаті розгляду скарги Верховний суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його оголошення і не підлягає оскарженню.

Після того, як судове рішення набирає законної сили, кредитору слід отримати в суді постанову про виконання остаточного рішення та ініціювати процедуру примусового виконання. Судове рішення може бути подано до примусового виконання протягом 10 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; одержання прибутку від арештованих активів боржника; арешту та конфіскації цінних паперів та фінансових інструментів.

Якщо боржник має ознаки неплатоспроможності, то кредитору слід розглянути варіант банкрутства боржника. Боржник вважається таким, що має ознаки неплатоспроможності, якщо він припиняє виконання своїх комерційних зобов’язань, і при цьому не перебуває у стані затримки платежів. Затримка платежів характерна у разі якщо активне майно боржника перевищує його пасивне, і боржник, через брак коштів через непередбачені обставини або з будь-якої іншої виправданої причини, виявляється змушений затримувати або відкладати свої платежі. На цій стадії, у разі недостатності активів боржника для повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, які завдали боржнику збитків або позбавили його активів. Серед таких угод слід виділити зокрема: угоди за якими боржник здійснював покупки для подальшого продажу за нижчою ціною, ніж ринкова; угоди, за якими боржник взяв надмірні зобов’язання, чи використав інші збиткові методи отримання коштів, знаючи, що такі дії лише відстрочать оголошення банкрутства; якщо після припинення платежів боржник сплатив борг якомусь одному кредитору на шкоду іншим. В результаті скасування таких угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від такої операції і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка міжнародного стягнення боргу у Венесуелі, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

06.09.2024
333