Стягнення боргу у Казахстані

Процедура стягнення заборгованості в Казахстані починається з оцінки фінансових можливостей боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних підтверджень заборгованості, поточних судових справ та розпочатих виконавчих процедур, а також можливості заперечення наявності цієї заборгованості. Цей аналіз є основою для розробки стратегії, яка використовуватиметься від імені клієнта з метою повернення боргу.

У разі відсутності поточних судових процесів проти боржника або невиконаних рішень судів щодо стягнення заборгованості та за умови активної діяльності боржника, переважним підходом стає позасудове стягнення боргу. Цей етап ґрунтується на активних переговорах із боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших варіантів врегулювання, таких як повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами чи товарами.

Взаємодія з боржником починається з надсилання повідомлення через пошту, електронну пошту, телефон або месенджери. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою тиску на нього. Основним завданням є встановлення діалогу з ключовими особами, які приймають рішення з метою прискорення повернення боргу.

Середній термін позасудового стягнення становить 60 днів. Якщо цей етап не призводить до очікуваних результатів або якщо після початкового аналізу стає ясно, що він не застосовний, то слід переходити до стягнення через суд.

Термін позовної давності в Казахстані становить 3 роки, і законодавство не дозволяє змінювати цей термін за згодою сторін. Якщо термін давності минув, то кредитор має право звернутися до суду з позовом про стягнення боргу. Однак, якщо боржник подасть до суду заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, позовні вимоги не будуть задоволені. Переривання терміну давності може статися під час здійснення боржником дій, які підтверджують його визнання боргу, і після такого переривання трирічний період починається обчислюватися заново.

Перед зверненням до суду важливо звернути увагу на процедури врегулювання спору, передбачених у договорі. Якщо сторони домовилися, що спір буде вирішуватися через претензійне врегулювання чи медіацію, необхідно виконати зазначені умови перед поданням позову до суду, інакше позовну заяву буде відхилено.

Законодавство Казахстану надає три варіанти стягнення боргу через суд: судовий наказ, загальне судочинство та спрощене провадження.

Процедура видачі судового наказу застосовна до вимог про стягнення заборгованості, які є безспірними і ґрунтуються на угоді, укладеній сторонами на стадії досудового врегулювання. Для здійснення цієї процедури слід подати до суду відповідну заяву із доказом безспірності боргу. Протягом трьох днів суд виносить судовий наказ та спрямовує його боржнику. Після отримання боржником судового наказу він має десять днів для надання заперечення до суду на вимоги кредитора з доказами того, що в цій справі є спір. Якщо боржник подасть таке заперечення із доказами наявності спору, то суд відмовляє у видачі судового наказу і тоді справа має розглядатись у загальному порядку. В іншому випадку, судовий наказ набирає чинності та може бути пред’явлений на примусове виконання.

Загальний порядок судового розгляду здійснюється шляхом подання позовної заяви до суду. Загалом термін розгляду справи в суді першої інстанції становить три місяці з дати подання позовної заяви. У виняткових випадках суд може продовжити цей термін на місяць. Насправді зазначений термін розгляду значно більше. У процесі судового розгляду справи допускається використання процедур примирення у вигляді укладення мирової угоди, угоди про врегулювання спору (конфлікту) у порядку медіації або угоди про врегулювання спору в порядку партисипативної процедури. Якщо суд затвердив одну із зазначених угод, то сторони зобов’язані її виконати добровільно. Якщо боржник не виконує її, у кредитора виникає право на примусове виконання такої угоди в рамках виконавчого провадження. Вирішення спору в порядку процедур примирення дозволяє уникнути подальшого апеляційного і касаційного оскарження рішення суду заінтересованою стороною. Якщо ж процедури примирення не використовувалися чи не були затверджені судом, то в результаті розгляду справи суд приймає рішення по суті заявлених вимог. Рішення суду першої інстанції набирає чинності протягом одного місяця з моменту його ухвалення, якщо воно не оскаржено в апеляційному порядку.

Спрощене провадження стосується справ з ціною позову не більше двох тисяч місячних розрахункових показників (близько 13 900,00 євро) або справ без прив’язки до ціни позову, але за умови надання документів, що підтверджують заборгованість за договором. Після отримання позову суд повідомляє сторони про розгляд справи у спрощеному порядку. Сторони, які не згодні з розглядом справи у такому порядку, можуть протягом п’ятнадцяти днів подати до суду клопотання про розгляд справи у загальному порядку. Якщо заперечень щодо спрощеного порядку не надійшло від сторін, то суд розглядає справу без проведення судового розгляду, без виклику сторін та заслуховування їх пояснень протягом місячного строку. Продовження цього терміну не допускається. Рішення суду набирає чинності протягом місяця з дня його ухвалення, якщо воно не оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду розглядається у двомісячний строк з моменту її надходження до суду. На стадії апеляційного оскарження допускається також використання процедур примирення. У результаті розгляду скарги апеляційний суд приймає постанову, яка набирає чинності з моменту її оголошення.

Кожна із сторін справи має право подати касаційну скаргу до Верховного суду Республіки Казахстан протягом шести місяців з дня набрання чинності постановою апеляційного суду. При цьому, заінтересована сторона, може подати клопотання про зупинення дії рішення суду першої інстанції, що набрало законної сили, та/або постанови апеляційного суду. Голова Верховного Суду Республіки Казахстан за наявності вагомих аргументів має право призупинити виконання рішення суду для його перевірки в касаційному порядку на строк не більше трьох місяців.

Касаційний перегляд не допускається у справах розглянутих у порядку спрощеного провадження, справах закінчених мировою угодою, угодою про врегулювання спору (конфлікту) у порядку медіації або угодою про врегулювання спору у порядку партисипативної процедури, а також у справах із ціною позову менш як тридцять тисяч місячних розрахункових. показників (близько 208300,00 євро).

На стадії касаційного перегляду допускається також використання процедур примирення. Касаційна скарга розглядається протягом місяця з дня призначення розгляду скарги у судовому розгляді.

Після набрання законної сили рішенням суду, за умови, якщо боржник відмовляється його виконати добровільно, слід отримати в суді виконавчий лист і пред’явити його судовому виконавцю на примусове виконання. У Республіці Казахстан діє інститут приватних судових виконавців. Кредитор має право пред’явити виконавчий документ до судового виконавця протягом трьох років з дати його видачі.

Відповідно до закону, термін проведення примусового виконання становить два місяці від дня відкриття провадження. Насправді, справи що перебувають у провадженні державних судових виконавців виконуються значно довше, ніж в приватних судових виконавців. Закон передбачає можливість кредитору погодити інший термін виконання із приватним судовим виконавцем, але не більше шести місяців.

Якщо виконавчий документ або рішення суду не буде виконано, у кредитора виникає право звернутися до суду із заявою про визнання боржника банкрутом та його ліквідацію із порушенням процедури банкрутства. У межах цієї процедури, за наявності обставин навмисного банкрутства з боку керівника чи власника боржника, є можливість притягнення останніх до субсидіарної відповідальності за борги підприємства. Умисне банкрутство має на увазі під собою дії контролюючих осіб боржника, спрямовані на ухилення від виконання зобов’язань перед кредитором шляхом відчуження майна або його приховування протягом трьох років до визнання банкрутом.

Додатковим способом стягнення боргу є притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 430 Кримінального Кодексу Республіки Казахстан за невиконання судового рішення або виконавчого документа про стягнення коштів понад шість місяців. При цьому частина третя зазначеної статті передбачає жорсткіші види покарання за умови, що сума невиплаченого боргу перевищує десять тисяч місячних розрахункових показників (близько 69 500,00 євро).

Якщо у вас виникли питання або вам потрібна підтримка з міжнародного стягнення боргу в Республіці Казахстан, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого боргового питання. Будь ласка, зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

06.02.2022

348