Стягнення боргу в Колумбії

Процедура стягнення боргу в Колумбії починається з юридичної та фінансової оцінки боржника: правильного визначення фізичної або юридичної особи, адреси для повідомлень, фактичної комерційної діяльності, наявності майна, на яке може бути звернене стягнення, поточних судових або виконавчих справ, ознак неплатоспроможності та якості документів, що підтверджують зобов’язання. У Колумбії така оцінка має особливе значення, оскільки шлях повернення коштів може залежати від того, чи має кредитор документ, який дозволяє безпосередньо вимагати примусового виконання, невелику договірну грошову вимогу або спір, за яким спочатку потрібно отримати судове підтвердження права.

Також перевіряється, чи підтверджений борг договором, рахунком, векселем, актом передачі, визнанням боргу, мировою угодою, судовим рішенням, арбітражним рішенням або іншим документом, з якого випливає чітке, прямо виражене та таке, що підлягає виконанню, зобов’язання. Якщо документи оформлені належним чином, кредитор може обрати більш прямий шлях стягнення. Якщо доказів недостатньо, спочатку може знадобитися посилити доказову базу шляхом формальної вимоги про оплату, визнання боргу, примирення або збирання комерційних документів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень щодо тієї самої заборгованості та продовжує здійснювати комерційну діяльність, може бути доцільним розпочати стадію досудового стягнення боргу. Цей етап дозволяє перевірити реальну готовність боржника до оплати, отримати документовану відповідь, погодити графік платежів, забезпечення, повернення товару, уступку прав або інший комерційний варіант врегулювання, який зменшує ризик судового спору.

Взаємодія з боржником має будуватися через зрозумілу та підтверджувану вимогу про оплату, а потім через документовані повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або іншими каналами зв’язку. Мета цього етапу полягає не в неформальному тиску, а у фіксації позиції кредитора, визначенні осіб, які приймають рішення, підтвердженні даних для повідомлень, отриманні пропозиції щодо оплати або доказу відмови боржника.

У Колумбії відомості про електронні адреси та докази надсилання або доступу до електронного повідомлення можуть мати значення на судовій стадії. Закон 2213 від 2022 року дозволяє здійснювати окремі особисті повідомлення за допомогою електронного повідомлення на зазначену електронну адресу та вимагає підтверджувати, як така адреса була отримана, а також факт надсилання або доступу до повідомлення.

Середній строк досудового стягнення може становити до 60 днів, якщо сторони не погодили розстрочку платежу або триваліші переговори. Якщо цей етап не дає результату, боржник заперечує борг, приховує активи, стає неплатоспроможним або з самого початку зрозуміло, що переговори не будуть корисними, слід оцінити перехід до судового стягнення боргу.

Перед ініціюванням судового стягнення необхідно перевірити застосовний строк позовної давності. За загальним правилом цивільного законодавства Колумбії строк для виконавчої вимоги становить п’ять років, а строк для звичайної вимоги — десять років. Виконавча вимога після спливу п’яти років перетворюється на звичайну, а після такого перетворення діє лише ще п’ять років. Наслідки позовної давності можуть бути заявлені заінтересованою особою як самостійна вимога або як заперечення. Якщо перебіг позовної давності переривається або боржник відмовляється від її застосування, відповідний строк починає відраховуватися заново. За боргами, оформленими цінними паперами, можуть діяти спеціальні строки: наприклад, пряма вимога за таким цінним папером підлягає заявленню протягом трьох років з дати настання строку платежу.

Законодавство Колумбії не зводить судове стягнення боргу до одного універсального процесу. Відповідна процедура залежить від наявних документів, суми вимоги, існування чіткого, прямо вираженого та такого, що підлягає виконанню, зобов’язання, позиції боржника та того, чи потрібно кредитору спочатку отримати судове підтвердження існування, розміру або порушення боргу.

Особи, які мають брати участь у процесі, повинні діяти через адвоката, який має право на представництво, за винятком випадків, коли закон допускає пряму участь сторони. Для іноземного кредитора це означає, що процесуальна стратегія має заздалегідь враховувати підготовку довіреності, корпоративних документів і підтвердження повноважень представника.

Якщо кредитор має документ, з якого випливає прямо виражене, чітке та таке, що підлягає виконанню, зобов’язання, може застосовуватися виконавче провадження. У такому разі під час подання заяви з документом, що має виконавчу силу, суд може видати розпорядження про примусовий платіж і зобов’язати боржника виконати зобов’язання у заявленій або законно визначеній формі.

Якщо кредитор не має документа, який дозволяє безпосередньо вимагати примусового виконання, але заявляє договірну грошову вимогу, визначену за сумою, таку, що підлягає оплаті, і належить до вимог невеликої вартості, може застосовуватися наказне провадження. Якщо заява відповідає вимогам закону, суд вимагає від боржника протягом десяти днів сплатити борг або надати конкретні причини повної чи часткової відмови від оплати. Якщо боржник не платить і не обґрунтовує відмову, суд може ухвалити рішення, що має силу остаточно вирішеної справи.

Коли борг оспорюється, документи не дають права на негайне примусове виконання або кредитору необхідно, щоб суд спочатку встановив існування зобов’язання, порушення договору, розмір заборгованості чи відповідальність боржника, справа може розглядатися через звичайне позовне провадження. Ця процедура важлива у ситуаціях, коли недостатньо одразу вимагати оплати, а спочатку потрібно отримати судове рішення, яке підтверджує право кредитора та обов’язок боржника сплатити борг.

У звичайному усному провадженні процес починається з подання позовної заяви та додатків до компетентного суду. Якщо позов відповідає вимогам закону, суд приймає його та надає відповідачу двадцять днів для відповіді. Протягом цього строку відповідач може заперечити проти позову, визнати або заперечити факти, заявити процесуальні заперечення, оспорити суму вимоги, подати докази та викласти свою позицію захисту.

Якщо спір належить до справ мінімальної вартості або до категорії, для якої законом передбачено простіший порядок, може застосовуватися спрощене усне провадження. Таке провадження розглядається в одній інстанції та має власні правила подання заяви, відповіді, дослідження доказів і проведення засідання. Його не слід змішувати з наказним або виконавчим провадженням.

Для визначення суми спору процесуальне законодавство Колумбії розрізняє мінімальну, малу та велику вартість вимог. До мінімальної вартості належать майнові вимоги, що не перевищують сорока чинних мінімальних місячних законних заробітних плат. До малої вартості належать вимоги понад сорок, але не більше ста п’ятдесяти таких заробітних плат. До великої вартості належать вимоги понад сто п’ятдесят чинних мінімальних місячних законних заробітних плат. Застосовується розмір мінімальної заробітної плати, чинний на момент подання позову.

Муніципальні цивільні суди розглядають, зокрема, спірні справи малої вартості, а цивільні суди округу розглядають спірні справи великої вартості. Тому перед поданням позову про стягнення боргу в Колумбії кредитору необхідно правильно розрахувати основний борг, проценти, штрафні санкції та інші заявлені суми.

У відповіді на позов відповідач повинен чітко викласти свою позицію щодо вимог і фактів, зазначивши, які факти він визнає, які заперечує, а які йому невідомі. Відсутність відповіді, заперечення всупереч дійсності або відсутність чіткої позиції можуть враховуватися судом під час оцінки доказів.

До ухвалення рішення судом першої інстанції відповідач може прямо визнати вимоги позову та їхні фактичні підстави. У такому випадку суд може ухвалити рішення відповідно до визнаних вимог, зберігаючи право перевірити докази, якщо є ознаки шахрайства, змови або порушення прав третіх осіб, які беруть участь у справі як самостійна сторона.

Судові засідання дозволяють спробувати примирити сторони, визначити істотні факти, вирішити процесуальні питання, дослідити або оцінити докази та заслухати доводи сторін. Якщо справа готова до вирішення, судове рішення може бути ухвалене в засіданні за правилами застосовної процедури.

Рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені, крім рішень, ухвалених за справедливістю, і випадків, коли законом передбачено розгляд справи лише в одній інстанції. Якщо рішення ухвалене в судовому засіданні, скарга подається усно одразу після його оголошення. Якщо рішення ухвалене поза засіданням, скарга подається судді, який ухвалив рішення, під час особистого повідомлення або письмово протягом трьох днів після повідомлення через офіційний порядок сповіщення.

Під час оскарження судового рішення заявник повинен коротко зазначити конкретні заперечення проти рішення: у тому самому засіданні, якщо рішення було ухвалене в засіданні, або протягом трьох днів після завершення засідання чи повідомлення про рішення, ухвалене поза засіданням. Подальше обґрунтування скарги у вищому суді має відповідати цим запереченням. Якщо скарга не обґрунтована належним чином і у встановлений строк, вона може бути залишена без розгляду.

Апеляція може бути надана із зупиненням виконання, без зупинення виконання або з відкладеною дією. У майнових спорах багато скарг на судові рішення допускають продовження процесу, але грошові кошти або інше майно не передаються до вирішення апеляції. Після прийняття апеляційної скарги суд другої інстанції призначає засідання для обґрунтування скарги та ухвалення рішення; якщо призначено докази, вони досліджуються в тому самому засіданні, після чого заслуховуються доводи сторін і ухвалюється рішення.

Розгляд справи Верховним судом Колумбії не є звичайною третьою інстанцією. Касаційне оскарження допускається щодо окремих рішень, ухвалених вищими судами у другій інстанції, зокрема рішень у позовних справах. Така скарга подається протягом п’яти днів після повідомлення про судове рішення. За вимогами переважно майнового характеру касаційне оскарження допускається, якщо поточна вартість несприятливої для заявника частини рішення перевищує одну тисячу чинних мінімальних місячних законних заробітних плат.

Після прийняття касаційної скарги надається загальний строк тридцять днів для подання касаційної заяви. Після прийняття такої заяви іншим сторонам надається п’ятнадцять днів для заперечень. Верховний суд Колумбії розглядає справу в межах передбачених законом підстав касації, зокрема прямого або непрямого порушення суттєвої норми, невідповідності рішення заявленим вимогам, погіршення становища єдиного апелянта або неусунутих процесуальних порушень. У справі про судове стягнення боргу доцільність апеляції або касації залежить від виду процесу, суми спору, змісту рішення, витрат, строків і реального впливу скарги на можливість повернення заборгованості.

У міжнародних справах, якщо кредитор уже має судове рішення, ухвалене за межами Колумбії, стратегія не завжди починається з нового позову про стягнення. Може знадобитися визнання та виконання іноземного судового рішення. Іноземні судові рішення мають у Колумбії силу, передбачену застосовними міжнародними договорами, а за відсутності договору — силу, яку держава походження визнає за колумбійськими судовими рішеннями.

Щоб іноземне судове рішення мало правові наслідки в Колумбії, воно повинно відповідати встановленим вимогам: не стосуватися речових прав на майно, що перебувало в Колумбії на початку іноземного процесу, не суперечити публічному порядку Колумбії, бути остаточним за правом країни походження, подаватися в легалізованій копії, не належати до виключної компетенції колумбійських судів і підтверджувати належне повідомлення боржника та можливість захисту.

Заява про визнання подається до Цивільної касаційної палати Верховного суду Колумбії, якщо міжнародний договір не відносить справу до компетенції іншого суду. Якщо визнання надано й іноземне судове рішення потребує виконання, подальше виконання проводиться компетентним судом за загальними правилами. Документи, складені не іспанською мовою, мають подаватися з належним перекладом.

Після появи судового рішення, що набрало законної сили, документа, який дозволяє вимагати примусового виконання, або визнаного іноземного судового рішення кредитор може перейти до примусового виконання. У Колумбії виконання ґрунтується на наявності чіткого, прямо вираженого та такого, що підлягає виконанню, зобов’язання або судового рішення, яке дозволяє вимагати оплату. Якщо заява про примусове виконання подана з документом, що має виконавчу силу, суд може видати розпорядження про примусовий платіж проти боржника.

У межах виконання вимоги кредитора можуть задовольнятися за рахунок грошових коштів, банківських рахунків, рухомого майна, нерухомості, цінних паперів, майнових прав та інших активів боржника, на які допускається звернення стягнення. На практиці ефективність цього етапу залежить від знаходження майна в Колумбії, правильної ідентифікації боржника, наявності зареєстрованих рахунків або активів і своєчасного заявлення забезпечувальних або виконавчих заходів.

Якщо боржник має ознаки неплатоспроможності, кредитору слід оцінити, чи доцільно продовжувати індивідуальне виконавче стягнення, чи брати участь у процедурі, пов’язаній з неплатоспроможністю. У Колумбії режим неплатоспроможності підприємств передбачає, зокрема, реорганізацію та судову ліквідацію, а відкриття такої процедури може змінити порядок заявлення, підтвердження та задоволення вимог кредитора.

Припинення платежів має місце, коли боржник понад дев’яносто днів не виконує два або більше зобов’язання перед двома або більше кредиторами, що виникли під час його діяльності, або коли проти нього подано щонайменше два заявлення про примусове виконання від двох або більше кредиторів. У будь-якому випадку сукупна сума таких зобов’язань повинна становити щонайменше десять відсотків від загального обсягу зобов’язань боржника за даними фінансової звітності на дату подання заяви.

Під час судової ліквідації рішення про відкриття процедури передбачає, серед іншого, призначення ліквідатора, обмеження звичайної діяльності боржника, забезпечувальні заходи щодо його майна та публікацію повідомлення про відкриття процедури. Кредитори мають двадцять днів з моменту зняття такого повідомлення для пред’явлення своїх вимог ліквідатору з доказами їх існування та суми.

Якщо активів недостатньо для оплати зобов’язань боржника, ліквідатор повинен вимагати від учасників компанії сплатити неоплачені внески за частками або акціями, а також суму додаткової відповідальності, передбачену статутом. Для цього ліквідатор ініціює виконавче провадження перед суддею, який розглядає судову ліквідацію, на підставі остаточних описів і оцінок майна, а також відповідного бухгалтерського підтвердження.

Крім того, якщо стан неплатоспроможності або судової ліквідації був спричинений діями материнської чи контролюючої компанії через підпорядкованість, в інтересах такої компанії або будь-якої з її залежних компаній і всупереч інтересам компанії-боржника, материнська або контролююча компанія може нести субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника. Така вимога розглядається суддею, який веде справу про неплатоспроможність, і може бути заявлена протягом чотирьох років.

У межах процедури неплатоспроможності також можуть заявлятися вимоги про оскарження або визнання удаваності правочинів боржника, які завдали шкоди кредиторам, порушили черговість задоволення вимог або зменшили майно, доступне для розрахунків. До таких дій належать передача майна, передача майна в рахунок погашення боргу, встановлення або припинення обтяжень, обмеження права власності та договори, що перешкоджають меті процедури, вчинені протягом вісімнадцяти місяців до початку процедури, безоплатні правочини, вчинені протягом двадцяти чотирьох місяців до початку процедури, а також зміни до статуту, зареєстровані протягом шести місяців до початку процедури, якщо вони зменшили майно або змінили режим відповідальності на шкоду кредиторам.

Якщо така вимога задоволена, суд може розпорядитися про скасування реєстраційних записів, повернення прав до майна боржника та інші заходи, необхідні для відновлення майнової маси. Кредитор, який подав відповідну вимогу, може мати право на винагороду в розмірі сорока відсотків від комерційної вартості поверненого майна або вигоди, прямо чи опосередковано отриманої для майна боржника.

Якщо вам потрібна підтримка у справі про стягнення боргу в Колумбії, Grandliga може супроводжувати кредитора на всіх важливих етапах: аналіз боржника та документів, досудові переговори, вибір між виконавчим, наказним або звичайним позовним провадженням, підготовка судової стратегії, визнання іноземного судового рішення, примусове виконання щодо активів у Колумбії, а також дії, пов’язані з неплатоспроможністю, реорганізацією або судовою ліквідацією боржника. Стратегія в кожній справі має будуватися з урахуванням виду боргу, наявних доказів, місцезнаходження боржника, наявності майна для стягнення та реальної перспективи повернення коштів.

05.09.2024

264