Стягнення боргу в Саудівській Аравії

Стягнення боргу в Саудівській Аравії починається з правового, господарського та майнового аналізу боржника. На цьому етапі важливо встановити точну юридичну особу боржника, дані торгового реєстру, вид діяльності, повноваження особи, яка підписала документи, наявні активи, документальні докази боргу, поточні судові справи, виконавчі провадження, ризики банкрутства та можливі заперечення проти вимоги кредитора.

Щодо саудівської компанії, підприємця або місцевого відділення аналіз має охоплювати зареєстроване найменування боржника, номер торгового реєстру, статус діяльності, фактичний напрям роботи, договірну роль боржника та особу, яка підписала або схвалила правочин. Це допомагає визначити, чи слід починати справу з переговорів, формальної письмової вимоги про оплату, наказу про задоволення боргу, звичайного торгового судового провадження, виконання наявного виконавчого документа або дій, пов’язаних із банкрутством.

Якщо боржник продовжує господарську діяльність, має встановлювані активи та немає очевидних ознак серйозного спору щодо боргу, можна застосувати позасудову стадію. Якщо боржник уникає контакту, заперечує борг, має виконавчі справи або демонструє ознаки фінансових труднощів, стратегія кредитора має будуватися з урахуванням наявних доказів, строку позовної давності, належного судового шляху та реальних можливостей стягнення з майна боржника.

Позасудова стадія у справах про стягнення боргу в Саудівській Аравії ґрунтується на документованому спілкуванні з боржником, законних письмових вимогах про оплату та переговорах щодо врегулювання. Кредитор може вимагати повної оплати, погодження графіка погашення, повернення товару, переведення боргу на іншу особу, зарахування зустрічних вимог, обміну послугами або іншого врегулювання, яке можна належно оформити та використати як доказ.

Контакт із боржником може здійснюватися поштою, електронною поштою, телефоном, діловим листуванням та електронними каналами зв’язку. Практична мета полягає в тому, щоб вийти на осіб, які можуть погодити оплату або врегулювання, зафіксувати позицію боржника, зберегти докази направлення вимоги та визначити, чи можливо завершити спір без судового провадження.

У торгових спорах письмова вимога про оплату може також мати процесуальне значення. За окремими торговими вимогами позивач має письмово звернутися до відповідача з вимогою виконати зобов’язання щонайменше за 15 днів до подання позову. Для наказу про задоволення боргу боржник має отримати письмову вимогу про оплату щонайменше за п’ять днів до подання заяви. Для заяви кредитора про ліквідацію в межах банкрутства боржник має бути повідомлений про необхідність оплати щонайменше за 28 днів до подання заяви, а борг має залишатися несплаченим і безспірним за встановлених законом умов.

Якщо переговори не призводять до оплати або врегулювання, або початкова оцінка показує, що боржник заперечує борг, приховує активи, ігнорує вимоги чи має ознаки неплатоспроможності, кредитор може перейти до належного судового способу стягнення.

Перед початком судового стягнення необхідно визначити строк позовної давності, який застосовується до конкретної вимоги. За цивільним правом Саудівської Аравії вимога за загальним правилом не розглядається після спливу 10 років, якщо спеціальна норма не встановлює інший строк. Для вимог, що належать до юрисдикції торгових судів, строк зазвичай становить п’ять років з дня виникнення права, якщо відповідач не визнав вимогу або позивач не надав суду прийнятне обґрунтування прострочення.

Право Саудівської Аравії також передбачає спеціальні строки для окремих категорій вимог. Вимоги представників вільних професій, періодичні поновлювані права та подібні вимоги можуть підпадати під п’ятирічний строк, а вимоги торговців і виробників щодо товарів або послуг, наданих особам, які не торгують такими товарами чи послугами, можуть підпадати під однорічний строк. Якщо право підтверджене письмовим документом, строк може становити 10 років, якщо спеціальна норма не встановлює інше.

Строк позовної давності зазвичай обчислюється з дати настання строку виконання права. Сторони не можуть наперед домовитися про скорочення або продовження встановленого законом строку позовної давності. Суд застосовує наслідки спливу давності лише за заявою боржника або іншої заінтересованої особи, а на перебіг строку можуть впливати передбачені законом підстави, зокрема визнання права боржником, подання позову або інша судова дія, вчинена для збереження права кредитора.

Законодавство Саудівської Аравії передбачає кілька способів судового стягнення боргу залежно від характеру заборгованості, статусу боржника, наявних доказів та того, чи є вимога спірною. Торгові вимоги можуть розглядатися компетентним торговим судом, а письмовий, прострочений і визначений за сумою торговий борг може підпадати під процедуру наказу про задоволення боргу.

Торгове провадження починається з подання позовної заяви до суду. Позовна заява має містити дані позивача і відповідача, їхні адреси та контактні відомості, номер торгового реєстру або номер інвестиційної ліцензії, якщо це застосовується, наявну інформацію про господарську діяльність сторони, повноваження представника, вимоги кредитора, обставини спору, документи на підтвердження вимоги та відомості про пов’язані судові справи.

Якщо позовна заява є повною, її реєструють і передають до компетентного складу торгового суду. Дата підготовчого засідання має бути призначена у строк, що не перевищує 20 днів з дати подання позову, а сторони мають бути повідомлені не пізніше наступного дня після подання справи. Відповідач має подати письмові заперечення щонайменше за один день до призначеного засідання, крім невідкладних заяв. Перше засідання має відбутися щонайменше через чотири дні після повідомлення відповідача, а в невідкладних справах цей строк може бути скорочений до 24 годин.

На підготовчому засіданні суд перевіряє юрисдикцію та попередні питання, оцінює прийнятність позову, пропонує примирення, визначає клопотання і заперечення сторін, встановлює предмет спору, оцінює складність справи, аналізує питання доказів і показань свідків та формує порядок подальшого розгляду. Цей етап має значення для зосередження спору і зменшення затримок, пов’язаних із пізніми запереченнями або неповними позиціями сторін.

Після підготовчого засідання суд може відкласти слухання на строк, що не перевищує 60 днів, а друге відкладення не має перевищувати 30 днів. Регулювання передбачає не більше двох слухань після повідомлення відповідача, тоді як додаткові відкладення допускаються за надзвичайних обставин, зокрема у разі хвороби сторони або її представника чи неможливості явки свідка. Суд також може організувати обмін письмовими поясненнями та документами під своїм наглядом.

Під час слухань суд розглядає позиції сторін, заперечення, документи, електронні докази та показання свідків. Електронні докази можуть охоплювати електронні документи, електронні записи, листування електронною поштою, записи комунікацій та інші електронні засоби, що мають значення для боргу. Після подання сторонами остаточних доводів і готовності справи до вирішення суд закриває розгляд та ухвалює рішення.

Наказ про задоволення боргу може застосовуватися у торговій справі, якщо право кредитора підтверджене письмово, борг є простроченим, а його сума визначена. Перед поданням заяви кредитор має письмово вимагати оплату від боржника щонайменше за п’ять днів. Компетентний склад суду розглядає заяву та ухвалює рішення протягом 10 днів з дати її подання. Якщо наказ видано, він підлягає прискореному виконанню відповідно до правил торгових судів, а боржник може оскаржити його протягом 15 днів з дати повідомлення про наказ.

Рішення суду першої інстанції у торговій справі за загальним правилом може бути оскаржене до апеляційного суду протягом 30 днів з дати, визначеної для вручення копії рішення. Рішення щодо відсутності юрисдикції та рішення у невідкладних справах можуть бути оскаржені протягом 10 днів. Окремі торгові рішення з невеликою ціною спору можуть бути виключені з апеляційного оскарження відповідно до правил торгових судів.

Рішення або ухвала апеляційного торгового складу може бути оскаржена до торгового складу Верховного суду протягом 30 днів. Касаційне оскарження до Верховного суду обмежується встановленими законом підставами, зокрема порушенням, неправильним застосуванням або неправильним тлумаченням релігійного права чи закону, відсутністю юрисдикції, неправильним складом суду, помилковою правовою кваліфікацією справи або суперечністю попередньому рішенню між тими самими сторонами. Подання скарги до Верховного суду не зупиняє автоматично виконання рішення. Верховний суд може зупинити виконання, якщо відповідне прохання включене до скарги, а виконання може завдати непоправної шкоди. Суд також може вимагати забезпечення у разі зупинення виконання. Рішення Верховного суду є остаточними і не підлягають подальшому звичайному оскарженню.

Для іноземного кредитора визнання та виконання іноземних судових рішень у Саудівській Аравії може бути окремим шляхом повернення боргу, якщо кредитор уже має іноземне судове рішення або інший виконавчий судовий акт. Заява про виконання має включати офіційну копію рішення або наказу, підтвердження його остаточності та придатності до виконання, доказ належного повідомлення боржника у разі заочного рішення, а також необхідне офіційне посвідчення з перекладом арабською мовою. Виконавчий суд перевіряє наявність взаємності, відсутність виключної юрисдикції саудівських судів, відсутність раніше відкритої або вирішеної справи між тими самими сторонами з того самого предмета в Саудівській Аравії, можливість боржника захищатися у справі, відсутність суперечності з наявним саудівським рішенням, а також відповідність виконання публічному порядку і засадам релігійного права.

Після набуття придатності до виконання національним рішенням, визнання іноземного рішення для виконання або отримання іншого виконавчого документа кредитор може ініціювати виконавче провадження. Виконання здійснюється через компетентний виконавчий суд і може охоплювати електронне подання заяви про виконання, перевірку виконавчого документа, повідомлення боржника, розкриття майна, запити до банків, реєстрів і компетентних органів, арешт коштів, арешт і продаж рухомого та нерухомого майна, арешт цінних паперів, арешт часток у компаніях, обмеження розпорядження майном та інші примусові заходи, передбачені саудівськими правилами виконання.

Система виконання в Саудівській Аравії ґрунтується на електронних процедурах, розкритті активів, взаємодії банків і державних реєстрів, усуненні недоліків у неповних заявах про виконання в установлений законом строк та застосуванні примусових заходів, якщо боржник після повідомлення не сплачує борг або не розкриває майно. Тому для практичної результативності стягнення важливими є якість виконавчого документа, правильна ідентифікація боржника, інформація про майно, переклади арабською мовою та повнота процесуальних документів.

Додатковим варіантом повернення боргу від компаній, підприємців і торгових боржників є банкрутство. За правом Саудівської Аравії кредитор може подати заяву про ліквідацію, якщо боржник перебуває у фінансовій скруті або є неплатоспроможним, борг є простроченим, визначено його суму, підставу та можливе забезпечення, розмір боргу не є нижчим за поріг, установлений Комісією з питань банкрутства, а боржника було повідомлено про необхідність оплати щонайменше за 28 днів до подання заяви.

Ліквідаційний шлях має найбільше значення тоді, коли борг є простроченим і безспірним, а фінансовий стан боржника вказує на реальні платіжні труднощі або неплатоспроможність. Якщо боржник заперечив борг до отримання вимоги кредитора про оплату, заява про ліквідацію не реєструється. Якщо кредитор подає заяву попри наявність раніше заявленого спору щодо боргу, така поведінка може розглядатися як зловживання ліквідаційною процедурою.

Коли заяву про ліквідацію подає кредитор або інша особа, відмінна від боржника, суд повідомляє боржника протягом п’яти днів. Боржник може заперечити проти заяви, просити про відкриття захисного врегулювання або фінансової реструктуризації, або надати доводи про те, що інша процедура краще захищає інтереси більшості кредиторів і дозволяє зберегти діяльність підприємства там, де це можливо.

Після реєстрації заяви про ліквідацію або винесення рішення про ліквідацію мораторій може впливати на індивідуальні виконавчі дії проти боржника. Дії, вчинені всупереч мораторію, можуть бути недійсними, а суд може постановити повернення майна. Забезпечений кредитор може звернутися по дозвіл на звернення стягнення на предмет забезпечення з дотриманням умов, передбачених правом про банкрутство.

Процедура банкрутства також може допомогти кредиторам оскаржити правочини або дії, які зменшили майно боржника до початку процедури. До таких правочинів і дій можуть належати незаконне використання, вилучення або привласнення активів боржника чи майна, що входить до ліквідаційної маси; ведення справ боржника з метою обману кредиторів; продовження діяльності за відсутності розумної можливості уникнути ліквідації; відчуження майна безоплатно або на несправедливих умовах; задоволення одного кредитора на шкоду іншим кредиторам; надання забезпечення за боргом до його відображення як зобов’язання боржника; звільнення боржника від боргу; або укладення інших правочинів, що завдають шкоди кредиторам.

Право про банкрутство також дозволяє оскаржувати окремі правочини, вчинені до початку процедури банкрутства, у встановлені законом періоди. Правочин з непов’язаною особою може бути оскаржений, якщо його вчинено протягом 12 місяців до початку процедури, а правочин з пов’язаною особою може бути оскаржений, якщо його вчинено протягом 24 місяців до початку процедури. Наслідки можуть охоплювати недійсність або скасування правочину, повернення майна, повернення доходів, сплату справедливої вартості, відновлення забезпечення, відшкодування шкоди та повернення активів до ліквідаційної маси.

У серйозних випадках дії боржника — фізичної особи, керівника, члена органу управління, посадової особи або іншої особи, яка бере участь в управлінні боржником, — можуть призвести до відповідальності за правом про банкрутство. Порушення можуть охоплювати неправомірне використання майна, шахрайські дії, приховування облікових книг, недбале зволікання з поданням заяви, несправедливе надання переваги одному кредитору, правочини з метою завдання шкоди кредиторам або інші дії, заборонені правом про банкрутство. Санкції можуть включати позбавлення волі, штрафи, обмеження щодо управління юридичними особами, обмеження права голосу та обмеження права власності там, де власність означає фактичне управління.

Якщо вам потрібна підтримка щодо стягнення боргу в Саудівській Аравії, наша компанія може допомогти на кожному етапі повернення заборгованості: під час аналізу боржника і документів, підготовки законних письмових вимог про оплату, переговорів щодо врегулювання, проваджень у торгових судах, отримання наказів про задоволення боргу, виконання рішень, визнання іноземних судових рішень, дій, пов’язаних із банкрутством, та координації з місцевими представниками, коли цього вимагає саудівська процедура. Зв’яжіться з нами, щоб отримати практичну стратегію повернення боргу з урахуванням статусу боржника, доказів, строку позовної давності, належного процесуального шляху та доступних активів.

01.11.2024

236