Стягнення боргу в Китаї

Процедура стягнення боргу в Китаї починається з глибокого аналізу різноманітних чинників. Цей аналіз охоплює фінансову стабільність боржника, місце його реєстрації, особливості його комерційної діяльності, розмір та завершеність формування статутного капіталу, наявності співробітників та історію його підприємства. Важливо враховувати наявність документальних доказів заборгованості, поточних судових процесів та вже розпочатих заходів щодо стягнення. Крім того, варто розглянути можливість виникнення спорів щодо суми заборгованості. Цей глибокий аналіз є фундаментом для розробки індивідуальної стратегії, яка використовуватиметься від імені клієнта з метою повернення заборгованості.

Якщо немає активних судових процесів проти боржника або не виконаних судових рішень про стягнення боргу, і за умови, що боржник продовжує свою комерційну діяльність, переважним стає позасудовий шлях стягнення.

Цей етап ґрунтується на наполегливих переговорах із боржником з метою досягнення взаємовигідної угоди щодо погашення заборгованості. Варіанти можуть включати оплату кредиторського вимоги, повернення товарів, передачу боргу третій стороні, обмін послугами або товарами.

Взаємодія з боржником починається з надсилання листа – вимоги адвоката або претензії через різні канали, такі як пошта, електронна пошта, телефон чи месенджери. Цей процес передбачає активне спілкування з боржником з метою тиску нього. Головна мета – встановлення діалогу з ключовими особами, які приймають рішення, щоб прискорити процес повернення заборгованості.

Послуги зі стягнення заборгованості у Китаї можуть надавати лише сертифіковані юристи чи юридичні фірми. Місцеве законодавство вкрай негативно ставиться до колекторських компаній і ще в 1995 році Національне бюро громадської безпеки та Державна адміністрація промисловості та торгівлі спільно видали постанову, яка забороняє створення колекторських компаній. Іншими словами, згідно із зазначеною постановою всі колекторські компанії в Китаї є незаконними.

Середній термін позасудового стягнення зазвичай становить до 60 днів. У разі, якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкової оцінки стає зрозумілим, що він не підходить, слід перейти до стягнення заборгованості через суд.

Загальний термін позовної давності становить три роки, а справ пов’язаних із міжнародними торговими спорами – чотири роки з виникнення спору, або з моменту, коли кредитор дізнався, що його законні права було порушено. Термін позовної давності не може бути змінений угодою між сторонами, але він може бути перерваний та поновлений шляхом подання судового позову.

Офіційне досудове врегулювання не є обов’язковим перед зверненням до суду із позовною заявою; проте відповідно до Цивільного процесуального законодавства КНР китайський суд завжди виконує функцію «посередництва» і підштовхує обидві сторони прийти до єдиного врегулювання, і суд може виконати цю роботу в будь-який момент часу, з моменту початку прийому документів від позивача до моменту, коли справа ще не передано до примусового виконання рішення суду.

Така процесуальна дія не є примусом: будь-яка сторона може відмовитися від «посередництва» суду. У випадку, якщо суддя вважає, що справа є складною для розгляду або рішення може спричинити певні ризики для судді, він може «підштовхнути і чинити тиск» на обидві сторони, щоб вони дійшли єдиного врегулювання, але знову ж таки, сторони та їхні адвокати можуть протистояти такому тиску з боку судді (що досить-таки непросто реалізувати на практиці) вони можуть відмовитися від тиску і наполягати на отриманні судового рішення по суті заявлених вимог.

Залежно від складності справи та ціни позову цивільно-процесуальним законодавством КНР передбачено три види судових процедур щодо стягнення боргу: проста, стандартна та складна процедура.

Проста процедура розгляду справи може бути застосована до справ з невеликою ціною позову або до справ, у яких боржник визнає борг. Такі справи розглядаються одним суддею суду без виклику сторін та заслуховування їх пояснень. В інших випадках справи розглядаються у порядку стандартної процедури з викликом сторін та з проведенням судових розглядів. При цьому, у разі неявки боржника в судове засідання це автоматично розцінюється як відмова відповідача від своїх прав на захист. У разі неявки позивача в судове засідання справа вважається скасованою за заявою позивача. Дві зазначені процедури характерні для внутрішньонаціональних спорів, тому транснаціональні комерційні спори (наприклад, справи про міжнародні торговельні спори) за замовчуванням вважаються складними справами і розглядаються щонайменше трьома суддями. 

На стадії судового стягнення допускається заморожування рахунків та активів опонента (на місцевому сленгу “порятунок майна”) але за умови пред’явлення до суду доказів поруки, за рахунок якої буде виплачено компенсацію опоненту, якщо дія по “порятуванню майна” буде визнана неправомірною (наприклад, відхилення позову кредитора). У КНР така порука досить доступна, оскільки оформляється шляхом укладання договору зі страховою компанією та виданням страхового поліса, який пред’являється до суду разом із заявою.

Якщо одна із сторін не задоволена рішенням суду, вона має право оскаржити його до апеляційної інстанції. Після розгляду апеляційної скарги апеляційний суд приймає рішення, яке є остаточним та не підлягає оскарженню. При цьому якщо сторона вважає, що таке рішення неправильне, вона може подати офіційну скаргу до суду третьої інстанції. При такому оскарженні виконання та дія рішення апеляційної інстанції не буде зупинено. Суд касаційної інстанції не розглядає справу, але якщо вважатиме, що рішення другої інстанції є неправильним, то скасовує його та направляє на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції або призначає інший суд для повторного слухання.

Примусове виконання рішення суду, що набрало законної сили, здійснює суд першої інстанції, який у ході такого виконання може перевірити та обшукати все майно боржника, наприклад, будинок, квартиру, автомобіль, акції компанії, інвестиції, банківські рахунки і так далі. Якщо суд виявить, що майна чи коштів недостатньо для виплати компенсації стороні, що виграла, суд призупинить виконання і може прийняти рішення про поновлення виконання у будь-який час, коли виявить нові ознаки власності опонента.

Залежно від обставин справи існують близько десяти процесуальних можливостей залучення власників компанії боржника до додаткової відповідальності за борги компанії у разі, якщо боржник не має коштів для погашення боргу перед кредитором (деякі ситуації називаються «пробиванням корпоративної завіси»). Наприклад, компанія боржника декларує велику суму статутного капіталу, але при цьому власник компанії не вніс кошти до статутного капіталу або вніс не в повному розмірі, то суд має право стягнути з такого власника частину боргу в межах не внесеної суми до статутного капіталу.

Додатковим варіантом впливу на боржника є притягнення контролюючих осіб до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 313 Кримінального закону Китайської Народної Республіки за відмову від виконання рішення суду за умови, що боржник має можливість його виконати.

Також слід зазначити, що в КНР досить активно практикується продаж боргів, підтверджених рішенням суду, іншій особі (називається “продаж непрацюючих активів”). Тому в безнадійних варіантах кредитор може скористатися таким варіантом, навіть не дивлячись на те, що ціна продажу такого непрацюючого активу досить низька.

Якщо у вас виникли питання або вам потрібна підтримка з міжнародного стягнення боргу в Китайській Народній Республіці, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого боргового питання. Будь ласка, зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

04.10.2024

412