Стягнення боргу в Чилі

Процедура стягнення боргу в Чилі починається з юридичної, фінансової та реєстраційної перевірки боржника. На цьому етапі аналізуються правильне найменування боржника, його податковий ідентифікаційний номер, чинність реєстрації компанії, повноваження представників, фактична господарська діяльність, документи, що підтверджують борг, поточні цивільні або виконавчі справи, відкриті процедури примусового виконання, ознаки неплатоспроможності, а також наявність майна, прав або інших активів, на які може бути звернено стягнення в Чилі.

У комерційних спорах така перевірка має охоплювати договори, замовлення, електронні рахунки, підтвердження поставки товарів або надання послуг, ділове листування, визнання боргу, часткові платежі, гарантії, прості векселі, переказні векселі, чеки, нотаріальні документи та будь-які інші докази, які дають змогу визначити, чи можна одразу використовувати виконавчу судову процедуру, чи спочатку потрібно отримати судове рішення про наявність і розмір боргу.

Якщо боржник продовжує діяльність, немає явних ознак неплатоспроможності, а документи підтверджують вимогу, може бути розпочато позасудову стадію, спрямовану на добровільну оплату, фіксацію позиції боржника та підготовку правильної судової стратегії. Якщо вже на початковому етапі підтверджується наявність виконавчого документа, рахунку з виконавчою силою або судового рішення, яке підлягає виконанню, стратегія може бути одразу спрямована на швидший судовий або виконавчий шлях.

Стадія позасудового стягнення в Чилі будується на документально підтверджених зверненнях до боржника, перевірці суми боргу, переговорах щодо повної або часткової оплати та підготовці рішення, яке не погіршує правову позицію кредитора. Сторони можуть погодити графік платежів, повернення майна, письмове визнання боргу, надання забезпечення, зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги або інший комерційно обґрунтований варіант врегулювання.

Контакт з боржником може здійснюватися поштою, електронною поштою, телефоном, через повідомлення або інші доступні канали, при цьому важливо зберігати підтвердження надсилання, зміст вимоги та відповіді боржника. Якщо спір пов’язаний зі споживчою заборгованістю, позасудове стягнення в Чилі має враховувати спеціальні обмеження: повідомлення повинно коректно інформувати про прострочення, дотримуватися співмірності, розумності, прозорості, достовірності, поваги до гідності споживача та недоторканності приватного життя, а також установлених законом меж частоти й змісту звернень.

Звичайний робочий строк позасудового стягнення може становити до 60 днів, якщо сторони не оформили розстрочку платежу або інший порядок врегулювання. Якщо боржник не відповідає, без достатніх підстав заперечує борг, порушує досягнуту домовленість, приховує майнову інформацію або первинний аналіз показує, що мирна стадія не дасть результату, слід готувати судове стягнення боргу в Чилі з урахуванням наявного документа, суми вимоги, строку давності та місцезнаходження майна.

Перед зверненням до суду необхідно перевірити строк позовної давності, застосовний до конкретної вимоги. У Чилі цивільне законодавство встановлює загальне правило: три роки для виконавчих вимог і п’ять років для звичайних позовних вимог. Виконавча вимога після спливу трьох років перетворюється на звичайну вимогу, а після такого перетворення діє лише ще два роки. Тому важливо враховувати не тільки дату настання строку оплати, а й вид документа, на якому ґрунтується борг.

За боргами, оформленими переказними або простими векселями, можуть застосовуватися спеціальні правила. Закон № 18.092 передбачає, що вимоги держателя такого документа до осіб, зобов’язаних здійснити оплату, погашаються за давністю через один рік з дня настання строку платежу. За рахунками необхідно окремо оцінити, чи був рахунок прийнятий, чи був він своєчасно оскаржений, чи підтверджено отримання товарів або послуг і чи має рахунок виконавчу силу.

Наслідки спливу строку давності застосовуються, коли боржник заявляє про це у відповідній процедурі. Перебіг давності може бути перерваний юридично значущими діями, зокрема визнанням зобов’язання або належною судовою дією. Після переривання строк починає обчислюватися заново залежно від правової природи вимоги.

Виконавча судова процедура є особливо важливим способом стягнення боргу в Чилі, коли зобов’язання підтверджене документом, якому закон надає виконавчу силу. Цивільне процесуальне законодавство Чилі дозволяє використовувати таку процедуру, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, засвідченої копії нотаріального документа, затвердженої мирової угоди, приватного документа, визнаного боржником або судом, судового визнання боргу, окремих цінних паперів та інших документів, яким закон надає виконавчу силу.

На практиці кредитор має підтвердити, що зобов’язання є визначеним або таким, що може бути визначене, таким, строк виконання якого настав, підлягає негайному виконанню та підтверджене достатнім документом. Якщо суд вважає, що документ дозволяє розпочати виконання, він може видати розпорядження про виконання та арешт майна. Таке розпорядження передбачає вимогу до боржника сплатити борг, а за відсутності оплати дозволяє арештувати майно в обсязі, достатньому для покриття основного боргу, відсотків і судових витрат.

Після вручення боржнику вимоги про оплату в межах території судового округу суду, до якого подано заяву, боржник має вісім робочих днів для подання заперечень. Якщо заперечення не подані у встановлений строк, окреме судове рішення не ухвалюється, а розпорядження про виконання дає змогу продовжити реалізацію арештованого майна та виплату коштів кредитору в порядку примусового виконання.

Якщо боржник подає заперечення, виконавча процедура переходить у змагальну стадію, обмежену запереченнями, прямо дозволеними законом. До таких заперечень належать, зокрема, оплата боргу, сплив строку давності, відсутність необхідних ознак виконавчого документа, непідсудність справи цьому суду та інші передбачені законом підстави. Якщо заперечення відхилені, виконання триває до реалізації майна та погашення вимоги кредитора. Якщо заперечення задоволені повністю або частково, процедура може бути припинена, обмежена або змінена відповідно до судового рішення.

У комерційних спорах рахунок з виконавчою силою може мати вирішальне значення. Закон № 19.983 регулює передання та виконавчу силу копії рахунку за умови дотримання встановлених вимог. За електронними рахунками підтвердження отримання товарів або послуг чи заперечення проти рахунку має бути повідомлено протягом восьми днів через систему Служби внутрішніх податків Чилі. Тому до подання заяви важливо перевірити не тільки договір і рахунок, а також поставку товарів або надання послуг, прийняття чи оскарження рахунку, електронні записи та весь документальний ланцюг операції.

Законодавство Чилі дозволяє вибудовувати судове стягнення боргу через виконавчу судову процедуру, звичайне позовне провадження та порядок розгляду вимог невеликої вартості. Вибір процедури залежить від сили документів, суми вимоги, наявності спору, строку давності, необхідності спочатку отримати судове рішення та можливості одразу перейти до заходів примусового виконання.

Звичайне позовне провадження використовується, коли кредитору необхідно отримати судове підтвердження існування, розміру або такого характеру боргу, що дає право вимагати виконання, або коли наявні документи не дозволяють одразу розпочати виконавчу судову процедуру. Провадження починається з подання позову до компетентного суду з доданням документів, що підтверджують правовідносини, виконання з боку кредитора, порушення зобов’язання, суму вимоги, відсотки та інші додаткові нарахування.

Якщо позов відповідає вимогам закону, суд направляє його відповідачу для подання заперечень. Строк для відповіді на позов становить 18 днів, якщо відповідач був повідомлений у межах території судового округу суду, до якого подано позов. Якщо відповідач перебуває в іншій юрисдикції, строк може збільшуватися відповідно до процесуальних правил.

У відповіді на позов відповідач має викласти свої заперечення, зазначити факти та правові підстави, на які він посилається, і висловити позицію щодо вимоги кредитора. Далі можуть відбуватися стадії додаткового обміну письмовими позиціями сторін, кожна з яких має свій процесуальний строк і допомагає уточнити спірні питання до початку доказової стадії.

Якщо відповідач повністю визнає вимогу, не оспорює суттєві факти або сторони просять вирішити спір без додаткових дій, суд може перейти до ухвалення рішення з урахуванням стану справи. Якщо є суттєві, належні та спірні факти, суд відкриває доказову стадію і визначає факти, які мають бути доведені.

Протягом трьох днів після ухвалення рішення про відкриття доказової стадії сторони можуть просити змінити, виключити або додати спірні факти. У звичайному позовному провадженні основний строк для подання доказів у межах території судового округу суду становить 20 днів. Якщо докази перебувають за межами цієї території або за межами Чилі, застосовуються правила про збільшення строку.

Після завершення доказової стадії сторони можуть подати письмові зауваження щодо зібраних доказів у встановлений процесуальний строк. Потім суд оцінює документи, пояснення, показання свідків, інші матеріали та правові доводи сторін, після чого ухвалює остаточне рішення за заявленою вимогою.

Порядок розгляду вимог невеликої вартості застосовується до справ із ціною позову понад 10 і не більше 500 місячних податкових одиниць, якщо для спору не встановлено спеціальну процедуру. Цей порядок зберігає основну логіку звичайного позовного провадження, але передбачає скорочені строки: відповідач має вісім днів для відповіді на позов, а строк подання доказів становить 15 днів з можливим збільшенням у випадках, передбачених процесуальними правилами.

Остаточне рішення суду першої інстанції може бути оскаржене шляхом апеляції у загальний строк десять днів з моменту повідомлення. Для інших судових актів, що можуть бути оскаржені, загальний строк становить п’ять днів, якщо спеціальне правило не передбачає інше. Скарга має містити фактичні та правові підстави, а також конкретні вимоги, щоб суд вищої інстанції міг розглянути рішення в межах доводів заявника.

Щодо окремих судових рішень може бути подана касаційна скарга, якщо є передбачені законом підстави та дотримані процесуальні вимоги. Така скарга подається протягом 15 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. Верховний суд Чилі не розглядає справу як звичайна третя інстанція, а перевіряє її в межах підстав касаційного оскарження.

Якщо кредитор уже має іноземне судове рішення, іноземне арбітражне рішення або інший акт, ухвалений за межами Чилі, стратегія має включати визнання та виконання іноземних судових рішень. У Чилі для виконання іноземного рішення потрібен попередній дозвіл Верховного суду Чилі, який дає можливість такому рішенню бути виконаним на території країни.

Для отримання такого дозволу готується іноземне рішення, яке кредитор має намір виконати в Чилі, з належним засвідченням або проставленням спеціального посвідчення та перекладом іспанською мовою, якщо це потрібно. Заява подається до Верховного суду Чилі, матеріали передаються судовому прокурору Верховного суду для висновку, після чого Верховний суд вирішує, чи може іноземне рішення бути виконане в Чилі.

Після дозволу Верховного суду виконання запитується в суді, який розглядав би справу в першій або єдиній інстанції, якби спір спочатку був розпочатий у Чилі. Для міжнародного кредитора цей етап особливо важливий, коли боржник має банківські кошти, нерухомість, рухоме майно, права вимоги, частки в компаніях або інші активи на території Чилі.

Після того як чилійське судове рішення, виконавчий документ або визнане іноземне рішення може бути виконане, кредитор переходить до стадії примусового виконання. У загальному порядку виконавча вимога діє три роки з урахуванням правил про перетворення виконавчої вимоги на звичайну, спеціальних документів і конкретних процесуальних обставин.

У межах примусового виконання вимоги кредитора можуть задовольнятися за рахунок арешту грошових коштів, прав вимоги, рухомого майна, нерухомості, транспортних засобів, цінних паперів, часток у компаніях та інших активів боржника, на які допускається звернення стягнення. Практична цінність цієї стадії залежить від своєчасного виявлення майна, обтяжень, заборон, поточних спорів і недавніх правочинів, які можуть вплинути на реальне стягнення.

Якщо у боржника є ознаки неплатоспроможності, кредитору слід оцінити можливість участі у процедурі неплатоспроможності або ініціювання судової ліквідації відповідно до Закону № 20.720 про реорганізацію та ліквідацію майна підприємств і фізичних осіб.

Примусова ліквідація може бути актуальною, коли боржник не сплачує зобов’язання, зазначене у виконавчому документі; коли проти боржника є два або більше прострочених виконавчих документів, що виникли з різних зобов’язань, розпочато щонайменше два виконавчі провадження, а боржник не надав достатнього майна для погашення боргу та витрат протягом установленого чотириденного строку; або коли боржник чи його керівники не перебувають за місцем діяльності, а офіси чи приміщення закриті. Така процедура не замінює автоматично індивідуальне стягнення, але може бути корисною, якщо повернення боргу залежить від об’єднання майна, перевірки вимог кредиторів, контролю дій боржника та розподілу доступної майнової маси.

На цій стадії, якщо майна боржника недостатньо для повного задоволення вимог кредиторів, може застосовуватися оскарження правочинів боржника в межах процедури неплатоспроможності. Мета такого оскарження — повернути майно або його вартість до майнової маси, якщо дії боржника завдали шкоди кредиторам або необґрунтовано зменшили доступне майно.

Після початку процедури реорганізації або ліквідації кредитори можуть, а наглядач або ліквідатор у відповідних випадках повинні, заявляти вимоги про оскарження певних дій або договорів, вчинених підприємством-боржником протягом року, що передував початку процедури. До таких дій належать будь-яка дострокова оплата незалежно від форми її здійснення, будь-яка оплата прострочених боргів не в порядку, встановленому договором, а також іпотека, застава чи інше забезпечення, встановлене на майно боржника для забезпечення раніше прийнятих зобов’язань.

Якщо дії або договори були вчинені безоплатно чи з особами, пов’язаними з підприємством-боржником, строк може збільшуватися до двох років. Також можуть бути оскаржені дії або правочини, вчинені з будь-якою особою протягом двох років до початку процедури, якщо буде доведено, що контрагент знав про поганий фінансовий стан боржника, а дія завдала шкоди майновій масі або порушила рівність кредиторів.

Крім того, зміни до договорів або установчих документів боржника, внесені протягом шести місяців до початку відповідної процедури неплатоспроможності, можуть бути скасовані, якщо вони призвели до зменшення майна боржника. У результаті успішного оскарження майно або його вартість повертаються до майнової маси, що збільшує можливості задоволення вимог кредиторів і покриття витрат процедури.

Якщо вам потрібна підтримка щодо стягнення боргу в Чилі, Grandliga може супроводжувати справу на всіх етапах: аналіз документів і майна боржника, позасудові переговори, підготовка судової стратегії, виконавча судова процедура, звичайне позовне провадження, розгляд вимог невеликої вартості, визнання та виконання іноземних рішень, примусове виконання за рахунок активів, а також дії у разі неплатоспроможності або ліквідації боржника. Робота вибудовується з урахуванням документа, що підтверджує борг, поведінки боржника, доступного майна в Чилі та міжнародного становища кредитора.

24.09.2024

222