Стягнення боргу в Бутані

Стягнення боргу в Бутані починається з правової, фінансової та доказової оцінки боржника і самої вимоги. На цьому етапі кредитор має встановити, чи може справа розглядатися судом Бутану, чи проживає боржник, веде діяльність або має майно в Бутані, чи було укладено або виконано договір у Бутані, чи підтверджується вимога договорами, рахунками, документами про поставку, актами звірки, листуванням, порукою або забезпеченням, а також чи є щодо боржника поточні судові справи, виконавчі дії або ознаки неплатоспроможності. Такий аналіз визначає, який шлях є доцільним: переговори про врегулювання, позов до суду, визнання іноземного рішення, примусове виконання або банкрутство боржника.

Якщо щодо боржника немає очевидної заяви про банкрутство, історії примусового виконання або серйозного спору щодо існування боргу, а боржник продовжує вести діяльність чи має майно, на яке реально можна звернути стягнення в Бутані, кредитор може розпочати з досудового етапу.

Цей етап може включати письмову вимогу про оплату, переговори з особами, уповноваженими ухвалювати рішення, графік погашення, повернення товару, зарахування зустрічних вимог, надання забезпечення, переведення зобов’язання на іншу особу або інше документально оформлене врегулювання. Кредитор має зберігати докази направлення вимоги, відповіді боржника, пропозиції врегулювання, обіцянки оплати, заперечення та будь-яке підтвердження існування зобов’язання.

Комунікація з боржником має бути спрямована на з’ясування його позиції, визначення осіб, які можуть погодити оплату, фіксацію належної суми та встановлення того, чи визнається борг або оспорюється. Якщо боржник ігнорує вимогу, заперечує борг без підтвердних документів, використовує переговори для затягування оплати, відчужує майно або демонструє ознаки неплатоспроможності, кредитору варто переходити до судового стягнення боргу в Бутані або іншої формальної процедури, передбаченої правом Бутану.

Перед ініціюванням судового стягнення кредитор має оцінити строк позовної давності та правову природу боргу. Для вимог, що виникають із договору продажу товарів, законодавство Бутану передбачає трирічний строк для подання позову про порушення такого договору, який обчислюється з моменту виникнення підстави для вимоги. Сторони можуть домовитися про скорочення або продовження строку для подання позову, а також погодити умови щодо перебігу строку позовної давності. Для інших вимог, зокрема щодо послуг, позик, поруки, забезпечення, відшкодування збитків, іноземних судових рішень або арбітражних рішень, строковий аналіз залежить від правової підстави вимоги та документів, на яких вона ґрунтується.

Перед зверненням до суду також потрібно перевірити відсотки та забезпечення. Кредитор, який не є фінансовою установою, не може нараховувати відсотки понад 15 відсотків річних за простою річною ставкою, а відсотки не підлягають стягненню, якщо суду не надано достатніх доказів узгодженої відсоткової ставки. Якщо вимога забезпечена порукою або майном, слід визначити поручителя, предмет забезпечення та суму, яка може бути заявлена до стягнення. Для іноземних кредиторів важливе окреме правило Бутану: нерухоме майно не може бути передане в забезпечення позики від особи, яка не є громадянином або суб’єктом Бутану, без попереднього дозволу Королівського уряду.

Якщо договір містить арбітражне або медіаційне застереження, альтернативне вирішення спорів може застосовуватися до або замість звичайного судового процесу. У Бутані діє центр альтернативного вирішення спорів, створений на підставі закону 2013 року, який адмініструє медіацію та арбітраж у внутрішніх і міжнародних комерційних спорах. Міжнародний комерційний арбітраж у Бутані стосується комерційних відносин з іноземним елементом, але справи про неплатоспроможність, ліквідацію, податки та питання, що суперечать публічному порядку, не належать до цього способу розгляду. Бутан приєднався до Нью-Йоркської конвенції у 2014 році, що має значення тоді, коли кредитор має іноземне арбітражне рішення, а не звичайне рішення державного суду.

Законодавство Бутану передбачає судове стягнення боргу в Бутані в межах цивільного провадження. Цивільна справа розпочинається з подання позовної заяви до компетентного суду, а заява має містити достатні відомості для обґрунтування права на захист, підстави юрисдикції суду та заявлену вимогу. У цивільних справах територіальна підсудність може визначатися місцем виникнення підстави позову, місцем проживання основного позивача або відповідача, місцезнаходженням майна, місцем підписання або укладення договору, а також місцезнаходженням відповідного державного органу, якщо справа стосується такого органу.

Після реєстрації справи суд надсилає відповідачу судове повідомлення або виклик, а відповідач повинен подати відповідь протягом 21 дня з моменту вручення. Відповідь може містити заперечення проти юрисдикції суду, матеріальні заперечення, часткове визнання, зустрічну вимогу, вимогу до третьої особи або загальне заперечення. Твердження, яке не було належно заперечене, було заперечене ухильно або залишилося без відповіді, може вважатися визнаним.

Сторони можуть брати участь у справі особисто або через бутанського процесуального представника. Попереднє слухання у цивільній справі використовується для вирішення процесуальних питань, питань юрисдикції та уточнення спірних обставин. Процесуальні правила Бутану передбачають попереднє слухання у цивільній справі протягом 108 днів з моменту реєстрації справи. Доказами можуть бути документи, показання свідків, висновки експертів та інші матеріали, що мають значення для спору.

Якщо сторона не з’являється, не подає відповідь, надає ухильну відповідь або не виконує вимоги суду таким чином, що істотно перешкоджає розгляду справи, суд може ухвалити заочне рішення. Якщо сторони з’явилися до суду і немає реального правового або фактичного спору, сторона може просити про спрощений розгляд справи. Якщо факти залишаються спірними, суд визначає питання для вирішення, досліджує докази та ухвалює рішення на підставі поданих матеріалів.

У відповідних справах електронне судочинство в Бутані може дозволяти електронну реєстрацію справи, подання документів, сплату судових зборів та дистанційні слухання. Це має практичне значення для іноземного кредитора, якщо договори, рахунки, документи про поставку, листування та документи про повноваження підготовлені в електронній формі.

Остаточне рішення суду нижчої інстанції може бути оскаржене в межах апеляційного провадження в Бутані. Рішення суду Дзонгкхаг може бути оскаржене до Високого суду, а рішення Високого суду може бути далі оскаржене до Верховного суду Бутану. За правилами щодо апеляцій 2022 року сторона, яка не погоджується з рішенням суду, може подати апеляцію до суду вищої інстанції протягом 10 робочих днів, не враховуючи день ухвалення рішення. Процесуальні правила Бутану також передбачають, що апеляцію потрібно подати протягом 10 днів з дня ухвалення рішення, а якщо протягом 10 днів з моменту внесення рішення до судового реєстру апеляцію не зафіксовано, рішення підлягає виконанню.

Апеляційний суд переглядає оскаржену частину рішення на підставі збережених матеріалів справи. Апеляція має визначати, яка частина рішення оскаржується і які підстави оскарження заявляються, зокрема помилка у встановленні фактів, помилка в застосуванні права або неправильне прийняття чи відхилення доказу. Апеляційний суд може відхилити апеляцію, скасувати або змінити все рішення чи його частину, передати справу до суду нижчої інстанції з вказівками, призначити новий розгляд за виняткових обставин або вирішити питання витрат на апеляційне провадження. Верховний суд Бутану є найвищим апеляційним судом, а його перегляд є завершальним етапом звичайної судової процедури.

Якщо кредитор уже має іноземне судове рішення, визнання та виконання іноземних судових рішень у Бутані потрібно відокремлювати від виконання внутрішнього рішення суду Бутану. Суди Бутану застосовують міжнародні конвенції, договори та протоколи, до яких Бутан належним чином приєднався і які ратифікував, а Високий суд також має первинну юрисдикцію у справах, що виникають з таких міжнародних актів. Якщо кредитор має іноземне арбітражне рішення, значення може мати Нью-Йоркська конвенція, оскільки Бутан приєднався до неї у 2014 році. Для звичайного іноземного судового рішення у комерційній борговій справі кредитор має підготувати рішення, підтвердження його остаточності, документи про вручення, договір і докази основного боргу, щоб суд Бутану міг оцінити вимогу та підстави правового захисту відповідно до процесуальних правил Бутану.

Після того як рішення стає таким, що підлягає виконанню, кредитор може перейти до примусового виконання через суд. Якщо боржник за рішенням суду не може сплатити присуджену суму, суд може продати майно боржника та спрямувати отримані кошти на погашення боргу. Кредитор може звернутися до суду з проханням викликати відповідну особу для надання свідчень щодо майна боржника. Якщо визначене майно не знайдено, суд може звернути стягнення на інше рухоме або нерухоме майно в межах своєї юрисдикції; якщо майно розташоване в іншій частині Бутану, суд може видати відповідне доручення суду, який має юрисдикцію щодо такого майна. Якщо кілька кредиторів домагаються виконання щодо одного боржника, наявне майно може розподілятися пропорційно після покриття витрат на реалізацію.

Іншим способом стягнення боргу в Бутані є ініціювання процедури банкрутства боржника. Кредитор може подати заяву про банкрутство, якщо його вимога або сукупні вимоги кількох кредиторів, які подають заяву, перевищують 10 000 нгултрумів, а акт банкрутства, на який посилається заява, був вчинений протягом року до її подання. Заява подається до суду в тому дзонгхагу, де боржник зазвичай проживає, веде діяльність або працює. Заява кредитора має визначати акт банкрутства, дату його вчинення, суму та подробиці вимоги. Якщо кредитор, який подає заяву, є забезпеченим кредитором, він має або погодитися відмовитися від забезпечення у разі визнання боржника банкрутом, або оцінити вартість забезпечення і брати участь у провадженні щодо незабезпеченої частини вимоги.

За законодавством Бутану боржник вчиняє акт банкрутства, зокрема, коли передає все або істотну частину майна на користь кредиторів загалом, передає майно з наміром перешкодити кредиторам або затримати їх, залишає звичайне місце проживання чи ведення діяльності, перебуває за кордоном або переховується з метою перешкодити кредиторам чи затримати їх, сам подає заяву про банкрутство, повідомляє кредитора про зупинення або намір зупинити оплату боргів, якщо такі борги не є предметом реального добросовісного спору, або не сплачує суму за остаточним рішенням чи наказом про сплату грошей після повідомлення кредитора, якщо строк у такому повідомленні становить не менше одного місяця з моменту вручення.

Після прийняття заяви про банкрутство суд може призначити тимчасового керуючого, постановити про арешт майна, яке не належить до виключеного майна, та зобов’язати боржника надати бухгалтерські книги, перелік вимог, опис майна та інформацію про кредиторів. Якщо боржник є суб’єктом господарювання, він має вказати, чи буде прагнути реорганізації через мирову угоду або план врегулювання. Після ухвалення рішення про визнання банкрутом поточні провадження проти боржника або його майна можуть бути зупинені або продовжені на умовах, визначених судом.

Кредитор, який бере участь у банкрутстві, має довести свою вимогу шляхом письмового підтвердження під присягою або усної заяви перед судовою посадовою особою. Якщо вимога або забезпечувальний інтерес ґрунтується на письмовому документі, до підтвердження вимоги потрібно подати оригінал або дублікат документа; якщо документ втрачено або знищено, необхідно зазначити обставини такої втрати. Взаємні розрахунки між боржником і кредитором можуть бути зараховані, щоб заявлялася або виплачувалася лише різниця.

Банкрутство також може впливати на попередні операції боржника. Будь-яка передача майна, крім передачі, здійсненої добросовісно та за цінне зустрічне надання, може бути анульована, якщо боржника визнано банкрутом за заявою, поданою протягом шести місяців з моменту такої передачі. Передача майна, платіж або зобов’язання, взяте особою, яка не може сплачувати борги в міру настання строку, також може розглядатися як шахрайська дія і бути недійсною щодо керуючого, якщо заяву про банкрутство подано протягом шести місяців і така дія надала перевагу одному кредитору перед іншими. Ці правила мають значення, коли боржник відчужує активи, сплачує окремим кредиторам або змінює структуру майна незадовго до банкрутства.

Якщо вам потрібна допомога зі стягненням боргу в Бутані, Grandliga може проаналізувати документи щодо заборгованості, оцінити майно та процесуальне становище боржника, підготувати досудову стратегію, організувати переговори про врегулювання, координувати судове провадження, оцінити можливість визнання іноземного судового або арбітражного рішення, а також супроводжувати примусове виконання чи дії, пов’язані з банкрутством. Зв’яжіться з нами, щоб отримати попередню оцінку справи та практичні рекомендації щодо подальшого стягнення.

17.10.2024

246