Стягнення боргу в Судані

Стягнення боргу в Судані починається з правової та практичної оцінки боржника, документів, що підтверджують заборгованість, і місця, де повернення коштів може бути реально здійснене. Якщо боржником є суданське товариство або іноземне товариство, яке діє в Судані через відділення, представництво чи місцевого представника, потрібно перевірити точну назву, зареєстровану або фактичну адресу, вид діяльності, наявні активи, поточні судові справи, попередні виконавчі провадження та підставу виникнення зобов’язання. Якщо боржником є фізична особа або учасник товариства, значення мають місце проживання, місце ведення діяльності, визнання боргу, надані забезпечення та майно, на яке може бути звернене виконання.

Першим завданням є визначення правового статусу боржника і характеру вимоги. Комерційний борг за договором, рахунком, документом поставки, позикою, мировою угодою, гарантією або підтвердженим залишком може потребувати іншої стратегії, ніж спір про відшкодування шкоди, вимога з трудових відносин, недолік проданого товару або спір щодо припинення договору. У Судані це важливо, оскільки доступний шлях може включати звичайний судовий порядок, виконання вже наявного іноземного судового рішення, ліквідацію товариства або провадження про банкрутство щодо боржника, до якого застосовується законодавство про банкрутство.

Якщо боржник продовжує діяльність, має осіб, які фактично ухвалюють рішення, і немає історії виконання, що прямо вказує на неможливість сплати, справу можна розпочати з досудового стягнення боргу. Цей етап ґрунтується на письмовій вимозі, підтвердженні її вручення, послідовних переговорах і фіксації пропозицій щодо врегулювання, які можуть мати доказове значення, якщо справа надалі буде передана до суду.

Переговори можуть стосуватися повної оплати, розстрочки, повернення товару, замінного виконання, переведення боргу на третю особу, надання забезпечення або іншого економічно прийнятного способу врегулювання. Контакт із боржником має залишатися документально підтверджуваним: листи, електронне листування, повідомлення, записи домовленостей і проєкти угод можуть підтверджувати дії кредитора, відповідь боржника та можливе визнання заборгованості.

Якщо боржник відмовляється співпрацювати, заперечує зобов’язання без достатніх підстав, уникає зв’язку, приховує майно або початковий аналіз показує, що добровільна оплата малоймовірна, наступним етапом є судове стягнення боргу або інший передбачений законом спосіб повернення заборгованості.

Законодавство Судану передбачає конкретні строки для різних категорій цивільних вимог, тому строк позовної давності потрібно оцінювати залежно від виду зобов’язання та підстави вимоги. Вимога про скасування договору, дія якого залежить від певної умови, підлягає строку п’ять років. Вимога щодо недійсності нікчемного договору не розглядається після спливу десяти років від дня укладення договору. Вимога про відшкодування шкоди, завданої неправомірною дією, підлягає строку п’ять років від дня, коли потерпіла особа дізналася про шкоду та особу, відповідальну за неї, і в будь-якому разі п’ятнадцять років від дня дії, що завдала шкоди. Вимога про розірвання договору купівлі-продажу, зменшення ціни або доплату ціни підлягає строку один рік від передання речі. Вимога, пов’язана з недоліком проданого товару, як правило, підлягає строку шість місяців від передання, якщо продавець не прийняв довшу гарантію або не приховав недолік шляхом обману. Вимоги, що виникають із трудового договору, як правило, підлягають строку один рік від припинення договору, за винятком вимог щодо конфіденційної інформації роботодавця.

Законодавство Судану передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому порядку. Такий шлях має значення, коли боржник заперечує заборгованість, не виконує домовленість, не реагує на вимоги, має майно в Судані або кредитору потрібно отримати судове рішення, яке надалі може бути передане на виконання.

Звичайний судовий порядок починається з подання позову до компетентного суду. Позов має містити вимоги кредитора, фактичні обставини, розмір заявленої суми, документи, що підтверджують вимогу, та свідків, на яких позивач має намір посилатися. У справах про стягнення боргу важливими доказами зазвичай є договір, рахунки, документи поставки або приймання, підтвердження оплат, листування, визнання боргу, попередні пропозиції врегулювання, гарантії та довіреності. Докази потрібно підготувати вже на етапі подання позову, щоб суд і відповідач із самого початку могли встановити підставу вимоги.

Далі суд призначає відкрите судове засідання для реєстрації позову. У цьому засіданні суд обговорює з позивачем підстави позову та досліджує подані докази. Якщо позов відповідає вимогам закону, суд виносить розпорядження про прийняття позову, сплату судового мита та виклик відповідача. Судове мито має бути сплачено протягом одного дня з моменту винесення судового розпорядження. В іншому разі позов відхиляється на цьому етапі.

У призначений день розгляду справи сторони повинні з’явитися особисто або через своїх уповноважених адвокатів. Якщо ні позивач, ні відповідач не з’явилися на перше засідання, справа підлягає закриттю. Позивач має право подати новий позов або протягом семи днів із моменту закриття справи подати клопотання про її поновлення. Якщо суд визнає причини неявки позивача поважними, він скасовує рішення про закриття справи та призначає нове засідання. Якщо позивач з’явився, а відповідач відсутній на першому засіданні, суд може розглянути справу заочно, якщо відповідач був повідомлений належним чином. Якщо суд встановить, що відповідача не було повідомлено або що між повідомленням і засіданням не минув достатній час, засідання відкладається для повторного повідомлення. Якщо відповідач з’являється на наступному засіданні та наводить поважну причину своєї неявки на перше засідання, суд може дозволити йому подати захист за умови відшкодування витрат або виконання інших умов.

Якщо позивач не з’явився на перше засідання, а відповідач з’явився, суд може закрити справу, крім випадку, коли відповідач визнає всі або частину вимог позивача. Якщо справу закрито в такій ситуації, позивач, як правило, не може подати новий позов із тієї самої підстави, але може протягом семи днів подати клопотання про скасування закриття справи, якщо існувала достатня причина неявки.

Якщо проти відсутнього відповідача ухвалено заочне рішення, відповідач може протягом семи днів із моменту повідомлення про рішення подати клопотання про його скасування. Якщо суд встановить, що відповідач не був повідомлений належним чином або мав поважну причину для неявки, суд скасовує рішення та призначає нове слухання з можливістю покладення витрат або застосування інших умов.

У судовому засіданні суд проводить обговорення з присутніми сторонами для визначення спірних юридичних і фактичних питань між ними. Замість такого обговорення суд може зобов’язати сторони подати письмові пояснення. Якщо відповідач не подає захист і письмові пояснення, суд може після заслуховування доказів позивача ухвалити рішення проти відповідача або прийняти інше рішення, яке вважає належним.

Після завершення обговорення або розгляду письмових пояснень суд визначає на їх основі: 1) питання, які не є спірними між сторонами; 2) юридичні та фактичні питання, щодо яких існує спір; 3) стислий виклад доказів, які сторони мають намір подати для підтвердження спірних фактів.

Після визначення спірних питань суд переходить до слухання справи, заслуховує кожну сторону та досліджує її докази. Після розгляду доказів суд проводить фінальні дебати між сторонами та ухвалює рішення.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене до апеляційного суду протягом 15 днів із дня повідомлення про оскаржуване рішення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене до Верховного суду Судану протягом 15 днів із дня повідомлення про оскаржуване рішення. Рішення Верховного суду є остаточним у межах звичайного порядку оскарження.

Якщо кредитор уже має рішення, ухвалене за межами Судану, стратегія повернення боргу може включати визнання та виконання іноземного судового рішення в Судані. Іноземне рішення або ухвала можуть бути виконані в Судані лише за наявності передбачених законом умов. До таких умов належать компетентність іноземного суду, остаточність рішення, належне повідомлення та представництво сторін, відсутність суперечності з рішенням суду Судану, відповідність публічному порядку та моральним засадам Судану, відсутність обману, відсутність вимоги, заснованої на порушенні суданського права, а також взаємність виконання рішень між Суданом та іноземною державою.

Кредитор також може подати позов на підставі іноземного судового рішення, якщо боржник проживає в Судані або має майно в Судані, а саме рішення є таким, що підлягає виконанню в державі, де його ухвалено. Для іноземних кредиторів цей шлях має особливе значення, коли борг уже підтверджено за кордоном, а майно боржника, його господарська діяльність або відповідальні особи перебувають у Судані.

Після того як судове рішення стає таким, що підлягає виконанню, кредитору слід ініціювати примусове виконання. У Судані виконання рішення про стягнення грошової суми може включати арешт і продаж рухомого майна, арешт і продаж нерухомого майна, арешт вимог, часток і цінних паперів, призначення управителя та інші заходи, передбачені цивільним процесом. Якщо боржником є юридична особа, під час планування виконання потрібно також враховувати осіб, які за законом можуть відповідати за виконання платіжного обов’язку від імені такого суб’єкта.

Для рішень про стягнення грошової суми суданське право також передбачає можливість затримання та тримання боржника у випадках, визначених цивільним процесом. Боржник може бути звільнений, якщо суму сплачено, вимогу кредитора задоволено, кредитор відмовився від вимоги або суд визнав неплатоспроможність боржника. Тому встановлення майна, правильна ідентифікація боржника та своєчасне подання заяв у межах виконання є важливими елементами повернення боргу в Судані.

Оскільки збройний конфлікт, що розпочався в Судані у квітні 2023 року, вплинув на частину судової системи та правової інфраструктури, планування справи має враховувати регіон, у якому перебувають боржник, майно, документи та компетентний суд, доступність способів повідомлення, а також практичну можливість виконання в конкретній місцевості.

Альтернативним шляхом для стягнення боргу в Судані можуть бути заходи, пов’язані з неплатоспроможністю, але правильна процедура залежить від правового статусу боржника. Якщо боржником є зареєстроване товариство, відповідним шляхом зазвичай є ліквідація товариства за законодавством про товариства. Якщо боржником є фізична особа або інший боржник, до якого застосовується законодавство про банкрутство, кредитор може розглядати провадження про банкрутство.

Для боржника, який є товариством, законодавство передбачає ліквідацію за рішенням суду, добровільну ліквідацію або ліквідацію під наглядом суду. Товариство може бути ліквідоване судом, якщо воно не здатне сплачувати свої борги. Товариство може вважатися таким, що не здатне сплачувати борги, якщо кредитор із належним до сплати боргом понад 50 000 суданських фунтів вручив письмову вимогу за зареєстрованою адресою товариства, а товариство протягом трьох тижнів не сплатило борг, не забезпечило його та не запропонувало розумного врегулювання. Товариство також може вважатися нездатним сплачувати борги, якщо виконання або інший судовий процес на користь кредитора не привів до задоволення вимоги, або якщо суд інакше переконався, що товариство не здатне сплачувати борги, включно з умовними та майбутніми боргами.

Заява про ліквідацію може бути подана самим товариством, кредитором, учасником або іншими особами, яким це дозволено законом. Умовний або майбутній кредитор може подати таку заяву, якщо суд переконається, що існує попередня підстава для ліквідації та що забезпечення судових витрат надано в сумі, яку суд вважає розумною. Після ухвалення рішення про ліквідацію провадження проти товариства обмежуються і, як правило, потребують дозволу суду.

Під час ліквідації товариства можуть бути заявлені всі борги та вимоги до товариства, включно з умовними та майбутніми боргами. Законодавство також визначає черговість задоволення вимог, зокрема витрати ліквідації, окремі державні вимоги, забезпечені борги, вимоги працівників і звичайні незабезпечені вимоги. Передання часток після початку ліквідації може бути недійсним, а арешт, примусове стягнення або інші дії щодо майна товариства після початку ліквідації судом або під наглядом суду є недійсними без дозволу суду. Забезпечення, створене щодо змінного складу майна протягом трьох місяців до початку ліквідації, також може бути недійсним, якщо товариство не було платоспроможним одразу після його створення.

Для боржника, на якого поширюється законодавство про банкрутство, кредитор може подати заяву про банкрутство, якщо борг має визначену суму, підлягає негайній сплаті або сплаті у визначений майбутній строк, а боржник вчинив акт банкрутства протягом трьох місяців до подання заяви. До актів банкрутства належать, зокрема, передання майна довіреній особі для кредиторів, передання майна з наміром перешкодити кредиторам або затримати їх задоволення, надання недобросовісної переваги, виїзд із Судану або перебування за межами Судану для уникнення кредиторів, переховування поза місцем проживання чи діяльності, арешт і продаж майна під час виконання судового рішення, повідомлення кредитора про припинення платежів або намір припинити платежі, тримання боржника під вартою понад 21 день за несплату грошової суми на підставі рішення цивільного суду, а також невиконання остаточного судового рішення після письмової вимоги.

Якщо майна боржника недостатньо для задоволення кредиторів, провадження, пов’язане з неплатоспроможністю, може дозволяти оскарження угод, вчинених із наміром завдати шкоди кредиторам. До таких дій можуть належати угоди за заниженою вартістю, надання переваги одному кредитору перед іншими, шахрайські угоди та інші дії, що впливають на майно боржника. Якщо відповідні правові умови виконані, суд може скасувати наслідки таких дій і повернути вартість до майна боржника, щоб вона могла бути використана на користь кредиторів та для покриття витрат провадження.

Під час ліквідації товариства суд також може оцінювати дії засновників, керівників, ліквідаторів та інших посадових осіб. Якщо особа утримала, неправомірно використала або стала відповідальною за гроші чи майно товариства, порушила довірчі обов’язки або допустила неналежні дії, суд може зобов’язати її повернути майно, відновити його або сплатити відшкодування на користь товариства. Суд також може ухвалювати рішення щодо пов’язаних товариств, якщо це є справедливим і обґрунтованим, зокрема зобов’язати пов’язане товариство брати участь у погашенні боргів товариства, що ліквідується, або об’єднати майно у відповідних випадках.

Грандліга супроводжує кредиторів у справах, що охоплюють стягнення боргу в Судані на всіх етапах: попередній аналіз боржника і майна, підготовку документів, вимогу про оплату, переговори щодо врегулювання, судовий розгляд, визнання та виконання іноземного судового рішення, примусове виконання, оцінку підстав для банкрутства та стратегію ліквідації товариства. Якщо справа пов’язана із суданським боржником, майном у Судані або іноземним судовим рішенням, яке може потребувати виконання в Судані, ми можемо допомогти впорядкувати докази, обрати належний правовий шлях і вести справу відповідно до статусу боржника та доступного майна.

18.11.2024

180