Стягнення боргу в Намібії

Процедура стягнення боргу в Намібії починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості заперечення боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргів становить три роки. Для боргів заснованих на векселі термін давності становить 6 років. Перебіг позовної давності переривається якщо боржник явно чи мовчазно визнає борг. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Судове стягнення боргу в Намібії здійснюється у звичайному і спрощеному судовому порядку.

Звичайний судовий процес порушується за допомогою пред’явлення позову до суду, після чого суд, якщо позов відповідає процесуальним вимогам, реєструє його та видає повістку про виклик відповідача до суду.

Після отримання повістки боржнику надається 10 днів для подання до суду повідомлення про намір захищатися проти позову. Період з 16 грудня до 15 січня не враховується при обчисленні строку. Якщо відповідач не подає повідомлення про намір захищатись, позивач може просити суд призначити слухання справи для винесення заочного рішення. Якщо відповідач подає повідомлення про намір захищатись, реєстратор передає справу керуючому судді.

Як тільки справа буде закріплена за керуючим суддею, він повинен повідомити сторони про час та дату проведення конференції з планування справи, яка має відбутися не пізніше ніж за 15 днів з дати закріплення справи. Незалежно від того, чи представлять сторони план ведення справи до конференції, керуючий суддя на цій конференції повинен визначити, що має бути включено до плану, і зафіксувати його ухвалою суду.

Якщо відповідач подав повідомлення про намір захищатися, позивач може звернутися до суду із заявою про винесення спрощеного судового рішення на кожну вимогу, зазначену в позовній заяві, включаючи вимогу про відсотки та витрати, за умови, що вимога: заснована на ліквідному документі та відноситься до певної грошової суми. Заява позивача має бути складена під присягою. Керуючий суддя повинен дати вказівки щодо розгляду заяви про винесення спрощеного судового рішення, при цьому дата слухання може бути визначена на конференції з планування справи. На слуханні заяви про спрощене судове рішення відповідач може: надати позивачу забезпечення; або переконати суд за допомогою афідевіту або усних свідчень, що він має аргументований захист проти позову. Якщо відповідач не забезпечує або не переконує суд, суд може винести спрощене судове рішення на користь позивача. В іншому випадку суд продовжить розгляд справи відповідно до затвердженого плану.

Після завершення конференції з керування справою суддя призначає попереднє слухання. При цьому позивач має ініціювати спілкування з відповідачем з метою підготовки проекту постанови попереднього слухання. Проект постанови має бути підготовлений за 4 дні до попереднього слухання та повинен охоплювати всі питання факту та права, які мають бути вирішені в ході розгляду; всі відповідні факти, що не викликають спору; імена всіх свідків, які будуть викликані для надання свідчень; список усіх доказів, які сторони мають намір надати; пропозиції щодо прискорення судового розгляду та інші процесуальні питання.

Далі суд проводить судовий розгляд і після завершення розгляду всіх доказів та висновків сторін, суд проводить дебати між сторонами та приймає рішення.

Рішення місцевого суду може бути оскаржено до Високого суду протягом 15 днів з моменту ухвалення рішення. Рішення високого суду може бути оскаржене до Верховного суду Намібії протягом 21 днів з моменту винесення рішення. Рішення Верховного суду не підлягає подальшому оскарженню.

Після того як судове рішення набирає законної сили кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання. Судове рішення може бути подано на примусове виконання протягом 30 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту боржника та утримання його під вартою.

Альтернативним варіантом стягнення боргу є процедура банкрутства боржника. Кредитор має право ініціювати цю процедуру за наявності наступних умов: 1) сума боргу не менше ніж 100 намібійських доларів, що підлягає сплаті або негайно, або у визначений термін у майбутньому; 2) боржник здійснив акт банкрутства протягом трьох місяців, що передували відкриттю процедури банкрутства.

Відповідно до положень закону про банкрутство, до актів банкрутства належать такі дії: 1) боржник здійснює передачу свого майна або будь-якої його частини з метою завдати шкоди кредиторам або надати перевагу одному кредитору перед іншими; 2) укладає або пропонує укласти будь-яку угоду з будь-ким із своїх кредиторів про повне або часткове звільнення боржника від боргів; 3) боржник залишає територію Намібії, або ховається від кредиторів; 4) якщо у боржника немає майна або боржник не вказав на наявне майно у процесі виконання судового рішення; 5) якщо боржник повідомить у письмовій формі будь-кого зі своїх кредиторів про те, що він не в змозі виплатити будь-який зі своїх боргів.

В рамках процедури банкрутства, якщо активів боржника замало повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, скоєних із наміром завдати шкоди кредиторам. До таких угод слід віднести, зокрема: 1) будь-яке розпорядження майном без цінної винагороди; 2) будь-яка угода, у якій контрагент боржника знав, що боржник перебуває у стані банкрутства; 3) надання переваги одному кредитору над іншими. В результаті скасування вищезгаданих дій і правочинів можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких угод і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на процедуру банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Намібії, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

10.01.2025

411