Стягнення боргу в Есватині

Процедура стягнення боргу в Есватині починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Строки позовної давності для стягнення боргу законодавством не передбачено. Тому кредитор має можливість ініціювати судове стягнення будь-якої миті.

Судове стягнення боргу в Есватині здійснюється у звичайному та спрощеному судовому порядку.

Звичайна процедура судового розгляду починається з подання повістки до суду. Якщо повістка відповідає процесуальним вимогам, реєстратор суду реєструє її та виносить попереднє рішення про стягнення заборгованості. Потім повістка разом із попереднім рішенням та документами, що підтверджують наявність боргу, передається відповідачу.

Після отримання цих документів у відповідача є 10 днів, щоб з’явитися до суду або визнати свою відповідальність, або оскаржити її. Якщо відповідач не з’явиться у зазначений термін або повідомить про намір з’явитися, але втратить право на захист через ненадання заперечень, позивач може звернутися до суду із заявою про винесення рішення у порядку письмового провадження без повідомлення відповідача. На підставі такої заяви суддя може винести рішення, яке відповідає вимогам позивача, викладеним у повістці чи декларації.

Якщо відповідач зареєстрував свою явку, він зобов’язаний протягом десяти днів подати свої заперечення проти вимог позивача. Потім позивач повинен надати відповідь на заперечення відповідача протягом 12 днів із моменту їх отримання. Після цього відповідач має право подати свою відповідь на заяву позивача протягом наступних 12 днів.

Якщо відповідач з’явився до суду для захисту, позивач має право до проведення досудової наради подати клопотання про ухвалення судом рішення в порядку спрощеного судочинства за вимогами, викладеними в повістці. Таке клопотання має супроводжуватися афідевітом, який містить докази фактів, що підтверджують позов, а також твердження про те, що відповідач не має сумлінного захисту, а його заява про намір захищатися подана винятково з метою затягування розгляду справи. Під час розгляду клопотання відповідач може вжити такі дії: (a) надати позивачеві забезпечення, що буде задовільним для реєстратора, на випадок можливого рішення, зокрема й покриття витрат; (b) переконати суддю, використовуючи афідевіт або усні запевнення, що він не може бути в змозі захиститися. Якщо відповідач не надає необхідне забезпечення або не переконує суддю в обґрунтованості свого захисту, суддя може винести спрощене рішення на користь позивача. У разі виконання відповідачем зазначених вимог справу буде продовжено в загальному порядку.

Після завершення обміну процесуальними документами суд призначає конференцію з управління справою. У рамках цієї конференції сторони та їхні адвокати зустрічаються, щоб обговорити характер та підстави пред’явлених вимог та заперечень, а також розглянути можливості для швидкого врегулювання спору.

Після завершення конференції з управління справою суддя призначає розгляд справи по суті. У ході цього процесу суд досліджує докази, заслуховує свідчення свідків та вирішує спірні питання права та факту. Якщо відповідач відсутній на судовому розгляді, позивач має право надати докази своїх вимог у межах встановленого тягаря доказування. Рішення суду ґрунтується на обсязі та якості доказів, поданих позивачем. Після встановлення всіх обставин справи суд надає сторонам можливість виступити у дебатах і виносить остаточне рішення.

Рішення магістратського суду може бути оскаржено до Високого суду протягом 21 дня з моменту ухвалення рішення. Рішення Високого суду може бути оскаржено у Верховному суді Есватині протягом 15 днів з моменту ухвалення рішення. Рішення Верховного суду є остаточним та не підлягає подальшому оскарженню.

Після того як судове рішення набирає законної сили кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту акцій та часткою компаній; арешту та ув’язнення боржника.

Альтернативним варіантом стягнення боргу є процедура банкрутства боржника. Кредитор має право ініціювати цю процедуру за наявності наступних умов: 1) сума боргу не менше 100 емалангені, що підлягає сплаті або негайно, або у визначений термін у майбутньому; 2) боржник здійснив акт банкрутства.

Відповідно до положень закону про банкрутство, до актів банкрутства належать такі дії: 1) боржник здійснює передачу свого майна або будь-якої його частини з метою завдати шкоди кредиторам або надати перевагу одному кредитору перед іншими; 2) укладає або пропонує укласти будь-яку угоду з будь-ким із своїх кредиторів про повне або часткове звільнення боржника від боргів; 3) боржник залишає територію Есватині, або ховається від кредиторів; 4) якщо у боржника немає майна або боржник не вказав на наявне майно у процесі виконання судового рішення; 5) якщо боржник повідомить у письмовій формі будь-кого зі своїх кредиторів про те, що він не в змозі виплатити будь-який зі своїх боргів.

У рамках процедури банкрутства, за недостатності активів боржника для повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість оскарження та скасування угод, вчинених з метою заподіяння шкоди кредиторам. До таких угод належать: 1) розпорядження майном без надання зустрічної цінної винагороди; 2) угоди, у яких контрагент боржника знав про стан неплатоспроможності боржника; 3) дії, спрямовані на надання переваги одному кредитору на шкоду іншим. Скасування таких угод дозволяє повернути майно, втрачене боржником, та збільшити ліквідаційну масу, що сприяє більш повному задоволенню вимог кредиторів.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Есватині, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

15.01.2025

309