Стягнення боргу в Гватемалі

Процедура стягнення боргу в Гватемалі починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Загальний термін позовної давності становить 5 років. Для вимог, пов’язаних зі стягненням вартості проданих товарів, термін давності становить 2 роки. Перебіг позовної давності переривається якщо боржник визнає борг або частково оплачує заборгованість, відсотки або інші штрафні санкції за боргом. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Гватемали передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому порядку та у порядку усного судового розгляду.

Звичайний судовий порядок здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд приймає рішення про відкриття справи, повідомляє відповідача та проводить підготовку до розгляду справи по суті. До позовної заяви мають бути додані докази, що підтверджують заявлені вимоги. У разі якщо позивач не має таких доказів, він зобов’язаний вказати місце де вони знаходяться, для того щоб суд надалі міг їх зажадати.

Якщо позивач є іноземцем або особою, яка тимчасово перебуває в країні, то суд може покласти на позивача обов’язок надати гарантію для покриття можливих штрафів, судових витрат, збитків від його судового позову. Таке зобов’язання не застосовується, якщо позивач доведе, що в його країні походження така гарантія не потрібна громадянам Гватемали.

Після ухвалення позову суд викликає відповідача для заслуховування його позиції протягом 9 днів після отримання повідомлення. Якщо після закінчення терміну виклику відповідач не з’явиться, позов вважатиметься визнаним, і на прохання позивача у справі буде продовжено заочний розгляд.

З моменту, коли відповідач буде визнаний таким, що перебуває у стані заочного розгляду, може бути накладений арешт на його майно в достатньому розмірі для забезпечення результату процесу. Якщо відповідач з’явиться після оголошення заочного розгляду, він зможе продовжити участь у процесі на тому етапі, на якому він перебуває. Заява про заочний розгляд та накладення арешту може бути відхилена, якщо відповідач доведе, що не з’явився через непереборну силу. Також може бути запропоновано заміну арешту майна боржника на інше достатнє забезпечення на розсуд судді.

Якщо відповідач погодиться з позовними вимогами, то суддя виносить судове рішення без проведення подальшої судової процедури. Якщо відповідач не погоджується з позовом, він має подати відповідь із зазначенням будь-яких категоричних заперечень, які він має проти вимог позивача.

Якщо суд встановить наявність спірних фактів, то буде відкрито процес для подання доказів терміном на тридцять днів. Цей термін може бути продовжено ще на десять днів, якщо з вини зацікавленої сторони не вдалося вчасно подати докази. Якщо у позові або у відповіді на позов було запропоновано докази, які мають бути отримані за межами республіки та які можуть бути прийняті законно, суддя, на запит будь-якої із сторін, встановить остаточний строк, достатній залежно від обставин справи, що не може перевищувати 120 днів.

Після завершення стадії подання доказів суддя призначає фінальне судове засідання. На цьому засіданні адвокати сторін, а також самі сторони, якщо забажають, можуть виступити усно або подати свої аргументи у письмовій формі. Після проведення фінального судового засідання суд приймає рішення, яке набирає чинності після закінчення строку його оскарження.

Усний судовий розгляд застосовується для справ із невеликою сумою вимог і реалізується аналогічно звичайному судовому порядку лише з певними спрощеннями. Позовна заява може бути заявлена ​​усно, і в цьому випадку секретар складає відповідний протокол. Якщо позов відповідає процесуальним вимогам, суддя призначає дату явки сторін на усне судове засідання. Між викликом відповідача та датою засідання має пройти щонайменше три дні.

На першому засіданні суддя спробує примирити сторони, пропонуючи їм справедливі варіанти примирення та затвердить будь-яку угоду, до якої вони прийдуть, за умови, що вона не суперечить закону. Якщо відповідач не погоджується з вимогами позивача, він має чітко викласти факти, на яких ґрунтується своє заперечення.

Сторони повинні з’явитися перше засідання зі своїми доказами. Якщо на цьому засіданні не вдасться подати всі докази, буде призначено нове засідання, яке не повинно перевищувати п’ятнадцяти днів. У виняткових випадках, якщо через обставини, що не залежать від суду чи сторін, не вдалося подати всі докази, суддя може призначити третє засідання виключно з цією метою. Це засідання має бути проведене протягом десяти днів.

Якщо відповідач погодиться з позовом або визнає факти, викладені у ньому, суддя винесе вирок протягом трьох днів. Якщо відповідач не з’явиться на перше засідання без поважної причини, суддя винесе вирок за умови, що докази, запропоновані позивачем, були надані. Упродовж п’яти днів після останнього засідання суддя винесе вирок.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене протягом 3 днів з моменту винесення оскаржуваного рішення. Скарга розглядається у судовому засіданні за участю заінтересованих сторін. В результаті розгляду апеляційної скарги суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його оголошення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене у Верховному суді протягом 15 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. У день слухання сторони та їх адвокати можуть бути присутніми та виступати усно чи письмово. Слухання будуть публічними на вимогу будь-якої із заінтересованих сторін або за розпорядженням Верховного суду. У результаті розгляду скарги Верховний суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його оголошення і не підлягає оскарженню.

Після того, як судове рішення набирає законної сили, кредитору слід отримати виконавчий наказ та ініціювати процедуру примусового виконання. Остаточне рішення суду може бути подано на виконання протягом 5 років з моменту набрання законної сили. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компанії.

Якщо боржник має ознаки неплатоспроможності, то кредитору слід розглянути варіант банкрутства боржника. Неплатоспроможність виникає у разі якщо зобов’язання боржника перевищують його активи, або за наявності двох і більше арештів з виконавчих проваджень, або члени керівного органу боржника ховаються понад 60 робочих днів, не залишаючи законним представникам повноважень та достатніх активів чи коштів для виконання своїх зобов’язань. На цій стадії, у разі недостатності активів боржника для повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, які завдали боржнику збитків або позбавили його активів. Серед таких угод слід виділити зокрема: угоди, вчинені безоплатно; угоди, вчинені на користь пов’язаних осіб із боржником; встановлення реальних гарантій на користь раніше існуючих зобов’язань або нових зобов’язань, прийнятих замість них; угоди, якими боржник сплатив суму, що перевищує вартість отриманих товарів чи послуг, коли можна довести, що ці угоди спричинили стан неплатоспроможності боржника; правові дії та правочини, коли боржник діяв обманним шляхом і на шкоду кредиторам, і контрагент знав би чи мав би знати, що боржник перебуває у стані неплатоспроможності. Скасування таких угод допускається лише в тому випадку, якщо вони були здійснені протягом двох років до дати відкриття процедури банкрутства. В результаті скасування таких угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких операцій і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам потрібна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Гватемалі, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

20.08.2024

364