Стягнення боргу в Еритреї

Стягнення боргу в Еритреї має починатися з правової та практичної оцінки боржника, документів, що підтверджують борг, а також зв’язку спору з Еритреєю. На цьому етапі важливо встановити, чи зареєстрований боржник, чи проживає, веде господарську діяльність або має майно в Еритреї, чи є у нього рахунки, вимоги до третіх осіб, рухоме або нерухоме майно, а також чи тривають щодо нього судові справи або виконавчі провадження.

Такий аналіз допомагає визначити, чи варто кредитору починати з позасудового стягнення, готувати звичайне цивільне провадження, використовувати спеціальну процедуру стягнення грошового боргу, діяти на підставі вже наявного іноземного судового рішення або переходити до дій, пов’язаних із виконанням, якщо кредитор уже має документ, що підлягає виконанню. У транскордонних справах також мають значення місце виконання договору, комерційна присутність боржника в Еритреї, місцезнаходження майна, форма документів, мова доказів, а також практична можливість повідомити боржника і виконати отримане рішення.

Позасудовий етап може включати офіційну вимогу про оплату, документально зафіксоване листування з боржником, переговори з особами, уповноваженими приймати рішення, а також пропозиції щодо врегулювання спору. Залежно від характеру боргу врегулювання може передбачати повну оплату, графік погашення, повернення товару, переведення боргу на третю особу, зарахування зустрічних вимог, обмін послугами або інше комерційно прийнятне рішення.

Зв’язок із боржником може здійснюватися поштою, електронною поштою, телефоном або через засоби обміну повідомленнями, якщо такі канали доступні та дозволяють зберегти докази для справи. Мета цього етапу полягає в тому, щоб зафіксувати позицію кредитора, з’ясувати, чи визнає або заперечує боржник вимогу, визначити особу, уповноважену вести переговори, зберегти докази направлення вимоги та оцінити реальність добровільної оплати.

Якщо боржник ігнорує вимогу, заперечує борг без достатньої документальної підстави, уникає спілкування, порушує домовленості про врегулювання або має ознаки неплатоспроможності, кредитору доцільно переходити до судового стягнення боргу в Еритреї або іншого належного правового механізму.

Перед початком судового провадження кредитор повинен оцінити строк позовної давності за цивільним законодавством Еритреї. За загальним правилом право на позов припиняється після спливу 20 років. Вимога про виконання договірного зобов’язання щодо передання майна або вчинення певної дії підлягає позовній давності у 5 років, які обчислюються з початку дня, що настає після дня, коли вимога стала належною до виконання. Для зобов’язань без визначеного строку виконання перебіг строку починається після повідомлення боржника кредитором про намір вимагати виконання, з урахуванням граничних правил, передбачених цивільним законодавством.

Суд не застосовує позовну давність з власної ініціативи; боржник має послатися на неї як на заперечення. Перебіг позовної давності може бути перерваний поданням позову або іншим судовим засобом захисту, письмовим попередженням чи письмовим повідомленням, у якому кредитор однозначно зберігає право вимагати виконання, а також визнанням права боржником. Після переривання починається новий строк позовної давності, але він дорівнює первісному строку і не може перевищувати 5 років, при цьому позовна давність не завершується раніше, ніж завершилася б без такого переривання.

Законодавство Еритреї передбачає судове стягнення боргу у звичайному цивільному провадженні та у спеціальній процедурі для окремих грошових вимог, підтверджених документами.

Звичайне цивільне провадження починається з подання позовної заяви до суду. Якщо позов відповідає процесуальним вимогам, його вносять до реєстру цивільних справ. Після цього суд видає повістку, якою зобов’язує відповідача з’явитися та надати відповідь на позов у зазначений день, а повістка вручається відповідачу разом із позовною заявою та додатками.

У повістці може бути зазначено, що справа розглядатиметься у призначений день навіть у разі неявки відповідача або його явки без відповіді на позов. Для кредитора це означає, що вже початкова позовна заява має чітко показувати правову підставу боргу, суму вимоги, дату настання строку оплати, факт невиконання зобов’язання боржником та докази, що підтверджують вимогу.

Якщо відповідач з’являється і подає відповідь, у якій заперечує обставини, викладені у позові, така відповідь має стосуватися суті тверджень кредитора. Ухильні відповіді є процесуально слабкими. Якщо позов містить кілька фактичних тверджень, загального заперечення недостатньо. Кожне фактичне твердження, яке не було прямо заперечене, непрямо заперечене або зазначене як невизнане, може вважатися визнаним відповідачем.

Під час першого слухання суд визначає істотні питання факту і права, щодо яких сторони мають розбіжності, та формулює питання, від яких залежить результат справи. Якщо відповідач не подав відповідь на першому слуханні, цей етап може бути непотрібним. Якщо суд встановить, що між сторонами немає реального спору щодо фактів або права, він може ухвалити рішення без подальшого розгляду справи.

Якщо належне формулювання спірних питань потребує допиту особи, яка відсутня в суді, або дослідження важливого документа, суд може відкласти цей етап на інший день. Суд також може зобов’язати певну особу з’явитися або надати документ, якщо такий документ перебуває у її володінні.

Після формулювання спірних питань суд може продовжити розгляд на підставі матеріалів, які сторони можуть надати негайно, якщо вважатиме, що додаткові докази або аргументи не потрібні і це не призведе до несправедливості. У спорі про борг кредитору варто підготувати документи так, щоб договір, рахунки, документи поставки, листування, звірка розрахунків, визнання боргу, історія платежів і розрахунок заборгованості могли підтвердити вимогу без зайвої затримки.

Після дослідження доказів і вирішення спірних питань суд може ухвалити рішення негайно або на окремому засіданні.

Спеціальна процедура стягнення грошового боргу може застосовуватися до визначених грошових вимог, підтверджених документами. Вона може бути ініційована кредитором проти боржника, якщо вимога ґрунтується на оборотних документах, зокрема переказному векселі, простому векселі або чеку, на борговому зобов’язанні чи письмовому договорі про сплату визначеної грошової суми, або на гарантії, якщо вимога до основного боржника стосується лише боргу чи визначеної суми.

Для використання цієї процедури кредитор подає заяву, яка відповідає вимогам позовної заяви у звичайному провадженні, і зазначає, що йдеться про процедуру стягнення грошового боргу. Суд перевіряє заяву та подані документи. Якщо заява є допустимою та обґрунтованою, суд ухвалює рішення проти боржника і визначає суму, належну кредитору.

Після вручення рішення боржнику повідомляють про необхідність сплатити визначену суму у розумний строк або подати заперечення протягом 15 днів після вручення. Якщо боржник не подає заперечення у встановлений строк, рішення не підлягає оскарженню, має остаточну і обов’язкову силу та може виконуватися так само, як рішення, ухвалене у звичайному провадженні. Якщо боржник подає заперечення вчасно, справа продовжується за правилами звичайного цивільного провадження, а заява кредитора розглядається як позов.

Судове рішення може бути оскаржене в межах апеляційної структури, передбаченої процесуальним правом Еритреї. Перша апеляція може бути подана від громадського суду до регіонального суду, від регіонального суду до Вищого суду, а від Вищого суду до Верховного суду. Друга апеляція обмежується підставою помилки, допущеної першим апеляційним судом, а Верховний суд також має спеціальну апеляційну компетенцію у справах, що стосуються конституційних питань або важливих правових принципів.

Письмове повідомлення про апеляцію потрібно подати протягом 15 днів з дня ухвалення рішення до канцелярії суду, який ухвалив оскаржуване рішення. Після вручення копії рішення скаржнику або його представнику апеляційний меморандум потрібно подати протягом 60 днів з дня отримання такої копії.

Визнання та виконання іноземних судових рішень в Еритреї має особливе значення, якщо кредитор уже має рішення суду іншої держави, а боржник або майно, придатне для примусового виконання, знаходиться в Еритреї. Якщо міжнародний договір не передбачає іншого, іноземне судове рішення може бути виконане в Еритреї лише за процедурою, встановленою процесуальним правом. Заява подається до відповідного підрозділу Вищого суду в регіоні, де має відбуватися виконання.

Заява про виконання іноземного судового рішення має бути письмовою і супроводжуватися засвідченою копією рішення та довідкою, підписаною головою або секретарем суду, який ухвалив рішення, із підтвердженням того, що рішення є остаточним і підлягає виконанню. Дозвіл на виконання іноземного судового рішення залежить, зокрема, від взаємності, належного створення іноземного суду, надання боржнику можливості з’явитися і подати захист, остаточності та придатності рішення до виконання, а також відповідності громадському порядку і моралі.

Еритрея не є державою-учасницею Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, тому в договорах із боржником з Еритреї краще уникати арбітражних застережень. Арбітражне застереження може розглядатися лише тоді, коли боржник має майно в юрисдикції держави, яка є учасницею Нью-Йоркської конвенції, і майбутнє арбітражне рішення реально може бути виконане за рахунок такого майна.

Після того як судове рішення стає таким, що підлягає виконанню, кредитор може ініціювати виконавче провадження. За цивільним законодавством право на виконання судового або арбітражного рішення за загальним правилом припиняється після спливу 20 років, які обчислюються з початку дня, що настає після ухвалення рішення, а якщо виконання залежить від настання певних умов — з початку дня, що настає після їх виконання. Водночас процесуальне законодавство передбачає, що заява про виконання не може бути подана після спливу 10 років з дати рішення, виконання якого вимагається, або з дати невиконання платежу чи передання майна, якщо рішення чи наступна ухвала передбачає платіж або передання у певний строк чи періодичними строками.

Після отримання заяви про виконання суд перевіряє, чи дотримані процесуальні вимоги. Якщо заява приймається, суд видає наказ про виконання і надсилає його копію боржнику. Боржник може подати заперечення після отримання такого наказу, а суд розглядає заяву та заперечення у порядку, який вважає належним.

У межах примусового виконання вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна боржника, зокрема коштів, рухомого майна, нерухомості, часток у компаніях, заробітку або інших прав і активів, на які може бути звернено стягнення, у тому числі якщо вони перебувають у третіх осіб. Практична ефективність виконання залежить від виявлення майна боржника в Еритреї та підготовки доказів, які дозволяють пов’язати це майно з боржником.

Одним з альтернативних способів стягнення боргу з компанії або підприємця є ініціювання процедури банкрутства боржника. За комерційним законодавством Еритреї цей варіант може бути доречним, якщо боржник не здатний виконувати свої зобов’язання за рахунок наявного майна, а вимога кредитора є чітко визначеною, грошовою та такою, що підлягає виконанню. Для кредитора банкрутство може мати значення тоді, коли звичайне виконання щодо окремих активів не має практичної перспективи, кілька кредиторів претендують на обмежене майно або боржник передавав активи до чи під час погіршення свого фінансового стану.

Якщо майна боржника недостатньо для повного задоволення вимог кредиторів, дії в межах банкрутства можуть включати оспорювання правочинів, які зменшили майно боржника або безпідставно надали перевагу окремим особам. До таких правочинів можуть належати безоплатні дії з передання права власності на майно, договори, у яких зобов’язання боржника значно перевищують зобов’язання іншої сторони, дострокова сплата боргу, сплата боргу у спосіб, відмінний від передбаченого договором, а також передання майна боржника в забезпечення старих боргів.

Скасування таких правочинів може повернути майно або його вартість до майнової маси боржника і збільшити обсяг активів, доступних для кредиторів та покриття витрат процедури банкрутства. Під час оцінки такої стратегії важливими є час укладення правочину, фінансовий стан боржника, характер зустрічного виконання, зв’язки між сторонами та обізнаність учасників правочину про фінансові труднощі боржника.

Якщо вам потрібна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Еритреї, Грандліга може допомогти на всіх ключових етапах процесу: аналізі боржника і документів, підготовці стратегії вимоги про оплату, позасудових переговорах, оцінці звичайного цивільного провадження або спеціальної процедури стягнення грошового боргу, визнанні та виконанні іноземного судового рішення, плануванні виконання, а також діях у межах банкрутства, якщо фінансовий стан боржника потребує такого підходу.

14.11.2024

179