Стягнення боргу в Бангладеш

Процедура стягнення боргу в Бангладеш починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргу становить три роки. Перебіг строку позовної давності переривається, якщо боржник визнав боргове зобов’язання шляхом письмового підтвердження чи часткової оплати. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Бангладеша передбачає судове стягнення боргу у звичайному та спрощеному порядку.

Звичайний судовий порядок здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд перевіряє відповідність позову вимогам законодавства та у разі відповідності проводить реєстрацію позову. Якщо позов було зареєстровано належним чином, відповідачу має бути видано повістку з вимогою з’явитися до суду та відповісти на позов. Повістка повинна бути направлена відповідачу протягом 5 днів з дати реєстрації позову.

Відповідач повинен протягом 30 робочих днів з дати вручення йому повістки, подати письмову заяву на свій захист. За наявності поважних причин термін відповіді може бути збільшений до 60 робочих днів. Якщо відповідач не подасть письмову заяву на свій захист протягом зазначеного терміну, то суд розгляне позов в односторонньому порядку.

Відповідач має порушити у своїй письмовій заяві всі питання, які показують, що позов не може бути задоволений, а також дати своє обґрунтування щодо кожного твердження про факт, істинність якого він не визнає. Кожне твердження про факт у позові, якщо воно не спростоване прямо чи опосередковано або не зазначене як неприпустиме у заяві відповідача, має вважатися прийнятим.

У день, зазначений у повістці для явки відповідача та надання свідчень, сторони повинні з’явитися до будівлі суду особисто або у супроводі своїх адвокатів для розгляду позову. Якщо відповідач не з’явиться до суду і не надасть поважних причин такої неявки, суд може ухвалити заочне рішення проти відповідача, за винятком випадків, коли суд сумнівається в обґрунтованості позовної заяви.

У разі явки сторін на перше слухання справи, суд повинен з’ясувати у кожної сторони або її адвоката, чи визнає він чи заперечує такі твердження про факти, зроблені в позові чи письмовій заяві (якщо такі є) протилежної сторони і які прямо не визнаються чи не заперечуються стороною, проти якої вони зроблені. Суд має зафіксувати такі визнання та заперечення. Якщо сторони визнають твердження про факти, то суд може негайно винести рішення. За твердженнями, які заперечуються сторонами, суд формулює список питань, які необхідно розглянути для правильного вирішення справи. Суд розпочинає розгляд справи, приділяючи особливу увагу аналізу поданих доказів та документів. Ці матеріали допомагають суду розібратися у спірних питаннях, виявити ключові розбіжності між сторонами та оцінити обґрунтованість їхніх позицій. У ході розгляду суд вивчає фактичні обставини та юридичні аргументи, що дозволяє йому отримати повне розуміння ситуації. Як тільки всі питання факту та права стають зрозумілими, суд завершує слухання та виносить рішення, керуючись своїм аналізом та оцінкою поданих даних.

Спрощений судовий порядок застосовується для стягнення заборгованостей за векселями та чеками. Ця процедура аналогічна до загальної, проте проводиться у прискорені терміни, що дозволяє швидше розглянути справу та винести рішення.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене у Високому суді протягом 30 днів з дати ухвалення оскаржуваного рішення. Рішення Високого суду може бути оскаржено в Апеляційному суді протягом 2 місяців з дати ухвалення оскаржуваного рішення. Рішення Апеляційного суду не підлягає подальшому оскарженню.

Після того, як судове рішення набирає законної сили кредитору, слід ініціювати процедуру примусового виконання. Судове рішення може бути подано до виконання протягом 12 років з моменту набрання рішенням законної сили. Іноземне судове рішення може бути пред’явлено до визнання та виконання протягом 6 років з моменту набрання рішенням законної сили. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компаній.

Альтернативним варіантом стягнення заборгованості використання процедури банкрутства боржника. Кредитор має право ініціювати зазначену процедуру за наявності таких підстав: 1) розмір боргу складає суму понад 500 000,00 бангладешських така; 2) боржник здійснив акт банкрутства протягом року, що передує відкриттю процедури банкрутства. Відповідно до положень закону про банкрутство боржник здійснює акт банкрутства у випадках, зокрема: боржник передає своє майно третім особам з наміром ухилитися від вимог своїх кредиторів або відкласти їх виконання (якщо боржником є ​​фізична особа, то ця умова поширюється і на майно другого подружжя боржника та їх дітей); боржник залишає територію Бангладеш; боржник використовує шахрайські дії чи конспірацію, щоб отримати судове рішення чи вказівки, що суперечать інтересам його кредиторів; боржник у письмовій формі повідомив кредитора про те, що він призупинив виплату своїх боргів чи має намір це зробити. На цьому етапі, якщо активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, передбачена можливість скасування дій боржника, вчинених з наміром завдати шкоди кредиторам. Серед таких дій слід виділити, зокрема: надання переваги одному кредитору стосовно інших; вчинення угод за заниженими цінами або без зустрічних зобов’язань з боку контрагента. Загалом суд може анулювати будь-яку передачу майна боржником, його законним представником, спадкоємцем або іншою уповноваженою особою, здійснену протягом 15 років до дати оголошення про неспроможність, якщо суд встановить, що метою такої передачі було ухилення від виплати боргів. У результаті скасування вищезгаданих дій можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких дій і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Бангладеш, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

16.10.2024

194