Стягнення боргу в Бангладеш

Стягнення боргу в Бангладеш починається з правової та практичної оцінки боржника, підстави виникнення боргу і документів, якими можна підтвердити вимогу кредитора. На цьому етапі важливо визначити, чи виникла вимога з комерційного договору, неоплачених рахунків, поставлених товарів, наданих послуг, неоплаченого чека, позики, наданої банком або фінансовою установою, чи з іноземного судового рішення, яке потрібно використати щодо майна боржника в Бангладеш. Така кваліфікація впливає на спосіб стягнення, доказову базу, розрахунок строку позовної давності, компетентний суд і можливі заходи виконання.

Початковий аналіз повинен охоплювати платоспроможність боржника, сферу його діяльності, історію підприємства, зареєстровану або фактичну адресу ведення діяльності, поточні судові справи, наявні виконавчі процедури, банківські рахунки, дебіторську заборгованість, рухоме та нерухоме майно, цінні папери, частки або акції в компаніях, а також можливі заперечення боржника проти вимоги. Для іноземного кредитора практичне значення має не лише сам факт існування боргу, а й можливість вручення документів боржнику, повнота доказів, збереження строку позовної давності та наявність майна, на яке надалі може бути звернене примусове виконання або заходи в межах процедури банкрутства.

Якщо щодо боржника немає поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, а боржник продовжує комерційну діяльність, доцільним може бути використання стадії досудового повернення боргу.

Стадія досудового стягнення передбачає переговори з боржником для погодження оплати вимог кредитора або іншого законного способу врегулювання, зокрема повернення товарів, реструктуризації платежу, передачі боргу третій особі, обміну послугами чи товарами або іншої комерційно прийнятної домовленості, підтвердженої письмово.

Взаємодія з боржником повинна починатися після направлення документально підтвердженої вимоги про оплату або повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном чи через засоби обміну повідомленнями, залежно від доступних контактних даних і характеру боргу. Комунікація має бути побудована як законний процес пред’явлення вимоги та обговорення врегулювання: кредитору слід встановити осіб, які ухвалюють рішення з боку боржника, отримати чітку позицію щодо оплати, зберегти відповіді, підтвердження доставки, обіцянки платежу та будь-яке письмове визнання боргу.

Середній строк неофіційного досудового стягнення становить до 60 днів, крім випадків, коли погоджено графік поетапного погашення або інший строк врегулювання. Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів, боржник без достатніх підстав заперечує вимогу, виникає ризик спливу строку позовної давності або початковий аналіз показує, що мирне повернення боргу не є придатним шляхом, слід переходити до судового стягнення.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на строк позовної давності. Для багатьох договірних вимог про сплату боргу в Бангладеш строк позовної давності становить три роки, але точний розрахунок залежить від правової природи вимоги, дати настання строку виконання зобов’язання, документів, що підтверджують борг, та подальших дій боржника. На перебіг строку може впливати письмове визнання боргу або часткова оплата, здійснена до спливу застосовного строку позовної давності. Після такого визнання або платежу строк позовної давності починає обчислюватися заново відповідно до закону про позовну давність 1908 року.

Законодавство Бангладеш передбачає кілька шляхів судового стягнення боргу, залежно від правової природи вимоги, позиції боржника та документів, які має кредитор. Звичайне цивільне провадження зазвичай застосовується до комерційних боргів, що ґрунтуються на договорах, рахунках, документах поставки, наданих послугах, актах звірки або інших письмових доказах. Окреме значення можуть мати вимоги за чеками, векселями, іноземними судовими рішеннями або позиками, наданими банками та фінансовими установами.

Звичайний судовий порядок здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд перевіряє відповідність позову вимогам законодавства та у разі відповідності проводить реєстрацію позову. Якщо позов було зареєстровано належним чином, відповідачу має бути видано повістку з вимогою з’явитися до суду та відповісти на позов. Повістка повинна бути направлена відповідачу протягом 5 днів з дати реєстрації позову.

Відповідач повинен протягом 30 робочих днів з дати вручення йому повістки подати письмову заяву на свій захист. За наявності поважних причин строк відповіді може бути збільшений до 60 робочих днів. Якщо відповідач не подасть письмову заяву на свій захист протягом зазначеного строку, суд розгляне позов в односторонньому порядку.

Відповідач має викласти у своїй письмовій заяві всі питання, які показують, що позов не може бути задоволений, а також надати обґрунтування щодо кожного твердження про факт, істинність якого він не визнає. Кожне твердження про факт у позові, якщо воно не спростоване прямо чи опосередковано або не зазначене як неприпустиме у заяві відповідача, вважається прийнятим.

Для кредитора сила справи зазвичай залежить від якості документального пакета, підготовленого до суду та під час провадження. Доказами можуть бути договір, замовлення, рахунок, документ поставки, акт приймання, акт звірки, виписка щодо розрахунків, банківські підтвердження платежів, листування з боржником, докази часткових оплат, письмове визнання боргу, вимога про оплату, відомості про правовий статус боржника та документи, які вказують на майно, що може мати значення на стадії виконання. Важливими можуть бути також цифрові докази, зокрема електронне листування, повідомлення, скановані документи та інші комп’ютерні записи, якщо вони збережені й подані відповідно до правил доказування.

У день, зазначений у повістці для явки відповідача та надання пояснень, сторони повинні з’явитися до суду особисто або разом зі своїми адвокатами для розгляду позову. Якщо відповідач не з’явиться до суду і не надасть поважних причин такої неявки, суд може ухвалити заочне рішення проти відповідача, за винятком випадків, коли суд сумнівається в обґрунтованості позовної заяви.

У разі явки сторін на перше слухання справи суд повинен з’ясувати у кожної сторони або її адвоката, чи визнає вона або заперечує твердження про факти, зроблені в позові чи письмовій заяві протилежної сторони, якщо така заява була подана, і які прямо не визнаються чи не заперечуються стороною, проти якої вони зроблені. Суд має зафіксувати такі визнання та заперечення. Якщо сторони визнають твердження про факти, суд може негайно винести рішення.

За твердженнями, які заперечуються сторонами, суд формулює список питань, які необхідно розглянути для правильного вирішення справи. Суд розпочинає розгляд справи, приділяючи особливу увагу аналізу поданих доказів та документів. Ці матеріали допомагають суду розібратися у спірних питаннях, виявити ключові розбіжності між сторонами та оцінити обґрунтованість їхніх позицій.

У ході розгляду суд вивчає фактичні обставини та юридичні аргументи, що дозволяє йому отримати повне розуміння ситуації. Після з’ясування всіх питань факту та права суд завершує слухання і виносить рішення, керуючись аналізом та оцінкою поданих доказів.

Для боргів, що виникають із позик, наданих банками або небанківськими фінансовими установами, у Бангладеш діє спеціальне правове регулювання за законом про суди у справах грошових позик 2003 року. Цей шлях пов’язаний зі стягненням позик фінансовими установами і повинен відмежовуватися від звичайних комерційних вимог між приватними компаніями. У таких справах стратегія може включати спеціальні правила повернення позики, забезпечене майно та провадження у компетентному суді у справах грошових позик.

Спрощений судовий порядок може застосовуватися для стягнення заборгованостей за векселями та чеками. Ця процедура подібна до загальної, але проводиться у прискореному порядку, що дозволяє швидше розглянути справу та винести рішення.

Якщо борг підтверджений неоплаченим чеком, кредитору слід враховувати спеціальні правові наслідки для такого інструмента. У справах щодо чеків у Бангладеш важливими є документ банку про повернення чека, письмова вимога про оплату, строк для оплати після отримання вимоги та строк подання скарги. Такий шлях може мати значення, коли чек був виданий для погашення наявного боргу або зобов’язання і був повернутий банком без оплати.

Судове рішення у справі про стягнення боргу може бути оскаржене у відповідному апеляційному або переглядовому порядку, залежно від суду, який ухвалив рішення, виду рішення чи ухвали та процесуального закону, що регулює справу. У звичайних цивільних провадженнях апеляція на рішення або ухвалу до суду, іншого ніж Відділення Високого суду, як правило, подається протягом 30 днів з дати рішення або ухвали, тоді як апеляція до Відділення Високого суду зазвичай подається протягом 90 днів. Якщо справа надалі переходить із Відділення Високого суду до Апеляційного відділення, стороні може знадобитися подання заяви про дозвіл на апеляцію протягом 90 днів з відповідного рішення, постанови або ухвали. У справах щодо грошових позик за спеціальним законом 2003 року строк апеляційного оскарження становить 30 днів. Ці строки мають значення для стратегії повернення боргу, оскільки стадія оскарження впливає на момент остаточності рішення, початок виконання та потребу у збереженні майна.

Якщо кредитор уже має іноземне судове рішення проти боржника, який перебуває або має майно в Бангладеш, спочатку потрібно визначити, чи може таке рішення бути використане за правилами визнання та виконання іноземних судових рішень. Відповідно до закону про цивільне судочинство 1908 року іноземне рішення є обов’язковим між сторонами лише тоді, коли не існує законодавчих винятків, зокрема відсутності компетенції іноземного суду, відсутності розгляду справи по суті, неправильного застосування міжнародного права або відмови застосувати право Бангладеш, якщо воно підлягало застосуванню, порушення засад справедливого судового розгляду, шахрайства або вимоги, що ґрунтується на порушенні права, чинного в Бангладеш.

Рішення, ухвалене вищим судом Сполученого Королівства або іншої взаємно визнаної території, може бути виконане в Бангладеш після подання засвідченої копії рішення та необхідного посвідчення до компетентного окружного суду. В інших випадках кредитору може знадобитися подання окремого позову в Бангладеш на підставі іноземного рішення і доведення того, що рішення відповідає законодавчим умовам виконання. Строк для подання позову на підставі іноземного судового рішення становить 6 років з дати такого рішення відповідно до закону про позовну давність 1908 року.

Після набрання законної сили рішенням суду Бангладеш або після отримання можливості виконання іноземного судового рішення кредитору слід ініціювати примусове виконання. Рішення національного суду може бути подано до виконання протягом 12 років з моменту набрання ним законної сили.

У межах примусового виконання вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок виконавчих заходів щодо встановленого майна боржника. Такі заходи можуть включати арешт і стягнення коштів з рахунків боржника, арешт і продаж рухомого та нерухомого майна, арешт і реалізацію цінних паперів, арешт часток або акцій компаній, а також звернення стягнення на інші майнові права чи активи, доступні у виконавчому процесі. Для іноземних кредиторів встановлення майна до початку виконання і під час нього часто має вирішальне значення, оскільки судове рішення має практичну цінність тоді, коли можна знайти банківські рахунки, дебіторську заборгованість, нерухомість, цінні папери, частки, акції або інші активи боржника.

Альтернативним варіантом стягнення заборгованості є використання процедури банкрутства боржника. Кредитор має право ініціювати зазначену процедуру за наявності таких підстав: 1) розмір боргу перевищує 500 000,00 бангладеських так; 2) боржник здійснив акт банкрутства протягом року, що передує відкриттю процедури банкрутства.

Відповідно до положень закону про банкрутство боржник здійснює акт банкрутства, зокрема, у таких випадках: передає своє майно третім особам з наміром ухилитися від вимог кредиторів або відкласти їх виконання; якщо боржником є фізична особа, ця умова поширюється також на майно, оформлене на другого з подружжя або дітей боржника; залишає територію Бангладеш; використовує шахрайські дії чи змову для отримання судового рішення або вказівок, що суперечать інтересам кредиторів; письмово повідомляє кредитора про те, що призупинив виплату своїх боргів або має намір це зробити.

Для цілей повернення боргу банкрутство має особливе значення тоді, коли звичайних активів боржника недостатньо, індивідуальне примусове виконання не дає результату, боржник передавав майно до спору або під час спору, чи кілька кредиторів конкурують за одну майнову базу. У такій ситуації мета кредитора може включати не лише отримання грошового рішення, а й збереження майнової маси, виявлення дій, які зменшили активи боржника, та збільшення майна, доступного для задоволення вимог кредиторів.

На цьому етапі, якщо активів боржника недостатньо для повного задоволення вимог кредиторів, передбачена можливість скасування дій боржника, вчинених з наміром завдати шкоди кредиторам. До таких дій належать, зокрема: надання переваги одному кредитору порівняно з іншими; вчинення угод за заниженими цінами або без зустрічного виконання з боку контрагента; передача майна пов’язаним або контрольованим особам; створення обтяжень, які зменшують вартість майна, доступного для інших кредиторів; інші дії, спрямовані на виведення вартості з майна боржника.

Загалом суд може скасувати будь-яку передачу майна боржником, його законним представником, спадкоємцем або іншою уповноваженою особою, здійснену протягом 15 років до дати оголошення про неспроможність, якщо суд встановить, що метою такої передачі було ухилення від виплати боргів.

У результаті скасування таких дій можливо повернути до майна боржника те, що було втрачено внаслідок цих дій, і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів та покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо вам потрібна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Бангладеш, Grandliga може допомогти на кожному етапі справи: під час аналізу боржника і документів, оцінки строку позовної давності, законної досудової комунікації, переговорів щодо врегулювання, підготовки судового провадження, вибору стратегії повернення боргу за чеком, визнання та виконання іноземного судового рішення, примусового виконання щодо майна і дій, пов’язаних із процедурою банкрутства. Належний правовий шлях визначається документами, статусом боржника, видом боргу, доступним майном і стадією, на якій перебуває вимога.

16.10.2024

249