Стягнення боргу на Мальті

Процедура стягнення боргу на Мальті повинна починатися з правової та фінансової оцінки боржника, підстави виникнення заборгованості та доказів, які має кредитор. На цьому етапі важливо перевірити точне найменування або дані боржника, його зареєстровану адресу чи місце проживання на Мальті, сферу діяльності, ознаки наявності активів, поточні судові справи, попередні виконавчі провадження, а також те, чи підтверджується борг договором, рахунками, документами про поставку, актами, виписками, листуванням або прямим визнанням боргу. Така оцінка дає змогу визначити, чи доцільно використовувати звичайний судовий порядок, спеціальне спрощене провадження, судове повідомлення за статтею 166A, провадження щодо малих вимог або подальші заходи примусового виконання.

Якщо боржник перебуває або веде діяльність на Мальті, продовжує комерційну діяльність і немає ознак, що судові, виконавчі або банкрутні заходи потрібно розпочинати негайно, спочатку може бути використана позасудова стадія. Вона є корисною, коли кредитору потрібно підтвердити позицію боржника, зберегти докази, погодити умови оплати та підготувати документи для можливого судового або виконавчого етапу.

Позасудова стадія включає структуровані переговори з боржником з метою отримання оплати, погодження графіка погашення або досягнення іншого врегулювання, яке захищає інтереси кредитора, наприклад повернення товару, зарахування зустрічних вимог, передання боргу третій особі або інше комерційно прийнятне рішення.

Комунікацію з боржником потрібно документувати з самого початку. Письмова вимога про оплату має містити дані кредитора і боржника, суму боргу, договірну або правову підставу вимоги, строк оплати та перелік документів, які підтверджують заборгованість. Подальше листування, телефонні переговори або повідомлення в месенджерах повинні підтримувати ту саму правову позицію та допомагати встановити, чи визнає боржник борг, оспорює його, просить додатковий час або відмовляється співпрацювати.

Якщо боржник ігнорує вимогу, оспорює борг без достатніх підстав або не виконує погоджений графік платежів, кредитору слід переходити до відповідного правового механізму. Залежно від суми, доказів і позиції боржника це може бути судове стягнення боргу, судове повідомлення за статтею 166A, провадження щодо малих вимог, звичайне судове провадження або виконання на підставі вже наявного виконавчого титулу.

Перед ініціюванням судового стягнення кредитору потрібно оцінити строк позовної давності, який застосовується до конкретного боргу. Для багатьох грошових вимог, що виникають із комерційних або договірних зобов’язань, може мати значення п’ятирічний строк позовної давності, однак право Мальти пов’язує строк давності з правовою підставою та характером вимоги. Наслідки закінчення строку позовної давності застосовуються судом лише тоді, коли боржник заявляє відповідне заперечення. Перебіг позовної давності може бути перерваний дією, якою боржник визнає борг перед кредитором, зокрема частковою оплатою або іншим чітким підтвердженням відповідальності. Після переривання строк позовної давності починає обчислюватися заново.

Судове стягнення боргу на Мальті може здійснюватися у звичайному судовому порядку, у спеціальному спрощеному провадженні, шляхом судового повідомлення за статтею 166A, а для менших грошових вимог — у провадженні щодо малих вимог. Вибір процедури залежить від суми боргу, того, чи є вимога визначеною, ліквідною та такою, що підлягає оплаті, від перебування або діяльності боржника на Мальті, наявності реального спору та якості документів кредитора.

Судове повідомлення за статтею 166A може бути використане, якщо борг не перевищує 25 000 євро, є визначеним, ліквідним і таким, що підлягає оплаті, та не вимагає від боржника вчинення дії, крім оплати. Ця процедура доступна лише тоді, коли боржник перебуває на Мальті, не є неповнолітнім або недієздатним, а борг не належить до незайнятої спадщини. Судове повідомлення має бути підтверджене під присягою, підписане адвокатом і чітко зазначати підставу вимоги, причини її обґрунтованості та факти, на яких вона ґрунтується. Якщо боржник не заперечить вимогу протягом тридцяти днів з моменту вручення, судове повідомлення може бути зареєстроване та розглядатися як виконавчий титул.

Для нижчих грошових вимог може застосовуватися провадження щодо малих вимог, якщо сума вимоги не перевищує 5 000 євро. Таке провадження починається з подання повідомлення про вимогу, а відповідач може подати відповідь протягом 18 днів з моменту вручення. Рішення у справі про малі вимоги може бути оскаржене до апеляційного суду в його нижчій юрисдикції протягом 20 днів з дати рішення.

Звичайний судовий порядок порушується шляхом пред’явлення повістки до суду. Повістка повинна супроводжуватися заявою під присягою, що містить усі факти стосовно справи та описує кожен факт окремо; списком свідків, яких слід допитати; та докази, що підтверджують вимоги кредитора. Якщо повістка відповідає процесуальним вимогам, суд реєструє її та організовує виклик відповідача до суду.

Протягом двадцяти днів з дати вручення повістки відповідач зобов’язаний відповісти, якщо він не має наміру визнати позов. Якщо відповідач має намір повністю та безумовно визнати позов, він зобов’язаний подати відповідну записку. В іншому випадку відповідач подає заяву про захист, що включає: (a) всі заперечення, які вважатимуться втраченими, якщо не заявлені до початку розгляду спору; (b) чіткий та точний виклад заперечень по суті вимог без посилання на правові джерела. Разом із заявою про захист відповідач зобов’язаний подати декларацію, яка містить: 1) усі факти, що стосуються позову; 2) спростування, визнання чи пояснення обставин, викладених у заяві позивача. Декларація має бути підтверджена під присягою перед реєстратором або супроводжуватись аффідевітом відповідача. Відповідач також зобов’язаний вказати імена свідків, яких він має намір залучити, із зазначенням фактів та доказів, які він має намір підтвердити їх свідченнями. Усі документи, необхідні для підтвердження заперечень, мають бути додані до заяви про захист.

Якщо відповідач не подав заяву про захист та декларацію, суд винесе рішення так, якби відповідач не з’явився за викликом, якщо тільки відповідач не надасть суду задовільного пояснення своєї нездатності подати ці документи у встановлений строк. Проте перед винесенням рішення суд надасть відповідачеві короткий строк, який не може бути продовжений, для письмових заперечень проти позову позивача. Ці заперечення мають бути передані позивачеві, який отримає короткий термін для відповіді. З поданням заяви про захист або після закінчення встановлених термінів попередні письмові процедури вважаються завершеними і справа призначається до слухання.

Спеціальне спрощене провадження потрібно відрізняти від процедури судового повідомлення за статтею 166A. Якщо вимога кредитора стосується визначеного, ліквідного та такого, що підлягає оплаті боргу, який не пов’язаний із виконанням будь-якої дії, кредитор може просити суд у позовній заяві ухвалити рішення у спрощений спосіб без повного судового розгляду. Для цього позивач у заяві, підтвердженій під присягою, повинен зазначити, що, на його переконання, боржник не має захисту проти вимоги.

Після вручення позову відповідач зобов’язується з’явитися до суду не раніше ніж через п’ятнадцять днів і не пізніше ніж через тридцять днів з моменту вручення, щоб оспорити вимогу позивача. Якщо відповідач не з’явиться або не доведе суду, що має обґрунтований захист, суд може ухвалити рішення на користь позивача.

Якщо відповідач успішно оспорить вимогу, справа продовжує розглядатися як спірна. У такому разі відповідач отримує право захищатися проти позову та подати заяву про захист протягом двадцяти днів з дати судового розпорядження.

Справа, призначена для слухання, повинна розглядатися безперервно до винесення остаточного рішення. Ніщо не перешкоджає суду винести рішення у справі в день, зазначений у судовому порядку, якщо позов не оспорюється, або суд переконаний, що позивач не має підстав для позову, або відповідач не має обґрунтованого захисту. Відкладення слухання можливе лише у випадках, які перешкоджають розгляду справи, наприклад неявка свідка. Якщо відповідач або його адвокат не з’явилися, справа може бути розглянута на підставі наявних матеріалів після заслуховування тих доказів, які суд визнає необхідними, незважаючи на неявку відповідача.

Після розгляду процесуальних документів сторін та поданих доказів суд приймає рішення.

Будь-яка із сторін спору, яка не задоволена остаточним рішенням суду першої інстанції, має право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 20 днів з дати прийняття рішення. Апеляція не може бути подана на рішення, винесене на підставі визнання позову або прийнятого внаслідок відмови від права на апеляцію або згоди з висновками рішення. У результаті розгляду апеляції суд приймає рішення, яке набирає чинності з моменту його прийняття та не підлягає подальшому оскарженню.

Після отримання остаточного судового рішення або іншого виконавчого титулу, якщо боржник не виконує зобов’язання добровільно, кредитор може розпочати примусове виконання на Мальті. Право Мальти відносить до виконавчих титулів, зокрема, рішення і постанови мальтійських судів, зареєстроване судове повідомлення за статтею 166A, певні нотаріальні договори щодо визначених, ліквідних і таких, що підлягають оплаті боргів, зареєстровані арбітражні рішення, переказні та прості векселі, виконавчі медіаційні угоди, а також рішення трибуналу з вимог споживачів.

Виконання може здійснюватися різними заходами залежно від виду виконавчого титулу та активів боржника. До таких заходів можуть належати арешт рухомого майна, арешт нерухомого майна, арешт підприємства як діючого господарського комплексу, судовий продаж на аукціоні, арешт коштів або вимог боржника до третіх осіб, виселення з нерухомого майна, а у відповідних випадках також арешт морських суден або повітряних суден.

Строки поновлення можливості примусового виконання не є однаковими для всіх виконавчих титулів. Рішення вищих судів можуть бути знову приведені до виконання після десяти років з дати, коли рішення або постанова могли бути виконані. Рішення нижчих судів і рішення у справах про малі вимоги можуть бути знову приведені до виконання після п’яти років. Виконавчі титули, що ґрунтуються на певних договорах, судових повідомленнях за статтею 166A, переказних і простих векселях, можуть бути знову приведені до виконання після трьох років. У таких випадках також може мати значення тридцятирічний строк давності, який може бути перерваний відповідною заявою.

Не всі активи або платежі можуть бути предметом стягнення в однаковому порядку. Захист може поширюватися на окремі особисті речі, професійні документи та інструменти, предмети, необхідні для базового проживання, а також певні категорії виплат. Арешт вимог до третіх осіб не може бути спрямований, зокрема, на заробітну плату, певні соціальні виплати, аліменти, банківські гарантії та акредитиви. Тому перед початком виконавчих дій важливо оцінити банківські рахунки, комерційні активи, нерухомість, дебіторську заборгованість і поточну діяльність боржника.

Якщо кредитор уже має рішення суду іншої держави — члена Європейського Союзу у цивільній або комерційній справі, визнання та виконання іноземного судового рішення на Мальті може здійснюватися відповідно до Регламенту Європейського Союзу № 1215/2012. Рішення, ухвалене в одній державі — члені Європейського Союзу, визнається в інших державах-членах без спеціальної процедури, а рішення, яке підлягає виконанню в одній державі-члені, виконується в іншій державі-члені без окремого оголошення його таким, що підлягає виконанню. Для виконання кредитор зазвичай подає копію судового рішення та сертифікат, виданий відповідно до статті 53. Саме виконання здійснюється за правом Мальти, а іноземне судове рішення не переглядається на Мальті по суті.

Якщо боржник перебуває у стані неплатоспроможності, кредитор може розглядати банкрутство або інші заходи, пов’язані з неплатоспроможністю, як окрему стратегію повернення боргу. Цей шлях відрізняється від звичайного стягнення, оскільки його метою є не лише отримання рішення про оплату, а й встановлення неспроможності боржника виконувати зобов’язання, розподіл майна або повернення активів у межах відповідної процедури.

Комерційний боржник може вважатися таким, що перебуває у стані банкрутства, якщо з урахуванням умовних і майбутніх зобов’язань він неспроможний сплатити свої комерційні борги. Комерційний борг також може бути підставою для такого шляху, якщо він залишається несплаченим повністю або частково протягом двадцяти чотирьох тижнів після виконання виконавчого титулу проти боржника шляхом виконавчої дії. Тому етап виконання може мати значення не лише для безпосереднього повернення коштів, а й для оцінки можливості застосування заходів, пов’язаних із неплатоспроможністю.

Кредитор може звернутися до суду з вимогою визнати, що боржник перебуває у стані банкрутства, незалежно від того, чи є належний цьому кредитору борг комерційним або іншим, а також навіть тоді, коли строк оплати такого боргу ще не настав. Разом із поданням вимоги кредитор повинен надати забезпечення на користь боржника в розмірі, що дорівнює більшій із двох сум: десяти відсоткам суми боргу, належної кредитору, або 1 000 євро. Таке забезпечення спрямоване на належне ведення справи без затримок і підтвердження обґрунтованості вимоги кредитора.

Витрати, понесені під час процедури банкрутства, можуть бути відшкодовані кредитору з коштів, отриманих із конкурсної маси, з пріоритетом перед іншими боргами. У процедурі банкрутства передання майна, відмова від спадщини або набутих прав, зобов’язання, прийняті банкрутом, та інші дії, вчинені на шкоду кредиторам, можуть бути визнані недійсними навіть тоді, коли зацікавлені сторони діяли добросовісно. Скасування таких дій може дозволити повернути активи до конкурсної маси та збільшити кошти, доступні для задоволення вимог кредиторів.

Якщо вам потрібна допомога щодо стягнення боргу на Мальті, Grandliga може супроводжувати справу на всіх етапах: аналіз боржника та документів, позасудові переговори, підготовка стратегії повернення боргу, судове стягнення, процедура судового повідомлення за статтею 166A, справи щодо малих вимог, виконання виконавчих титулів, визнання та виконання іноземних судових рішень, а також дії, пов’язані з неплатоспроможністю. Відповідний шлях потрібно обирати після аналізу договору, рахунків, листування, історії платежів, статусу боржника, доступного майна та процесуальної стадії справи.

12.04.2024

188