Іноземний постачальник поставив товари або надав послуги бельгійській компанії. Рахунки прострочені, зобов’язання підтверджене документами, а покупець не оспорював ціну, кількість, якість або сам факт виконання договору. Він просто не платить.
За звичайних обставин наступним кроком могло б бути звернення до суду. Проте бельгійське законодавство передбачає й інший механізм.
Статті 1394/20–1394/27 Судового кодексу Бельгії встановлюють спеціальну процедуру стягнення безспірних грошових вимог. Якщо передбачені законом умови виконані, кредитор може пройти шлях від неоплаченої комерційної вимоги до виконавчого титулу без попереднього розгляду спору по суті у звичайному позовному провадженні. Процедура ініціюється за дорученням адвоката кредитора та здійснюється за участю судового виконавця.
Це, однак, не означає повної відсутності судової участі. На завершальному етапі протокол про відсутність заперечень має набути виконавчої сили у передбаченому законом порядку за участю магістрату. Ключова відмінність полягає в тому, що за правильного застосування спеціальної процедури не проводиться звичайний судовий розгляд комерційної вимоги по суті.
Для іноземного кредитора, який розглядає стягнення боргу у Бельгії, ця відмінність може істотно впливати на вибір стратегії та строки отримання виконавчого титулу.
Процедура призначена лише для справді безспірних комерційних боргів
До початку процедури необхідно перевірити кілька умов, передбачених статтею 1394/20.
Вимога має бути грошовою, визначеною, такою, строк виконання якої настав, і неоспорюваною. Загального максимального обмеження щодо розміру основної заборгованості стаття 1394/20 не встановлює.
Механізм розрахований на вимоги, що виникли в межах підприємницької діяльності. Він не застосовується, якщо відповідна операція не була здійснена в межах господарської діяльності сторін. Крім того, зі сфери спеціальної процедури виключені окремі категорії вимог, зокрема борги, пов’язані з банкрутством, судовою реорганізацією, колективним врегулюванням заборгованості та іншими передбаченими законом випадками конкуренції кредиторів. Окремі обмеження діють також щодо вимог до певних органів публічної влади.
Зобов’язання, що виникли не з договору, як правило, також не підпадають під цю процедуру. Закон передбачає лише окремі винятки, зокрема ситуації, коли сторони досягли домовленості або боржник визнав заборгованість.
Особливе значення має саме безспірний характер боргу.
Спеціальна процедура не призначена для того, щоб перетворити вже наявний комерційний спір на виконавчий титул лише тому, що сторони ще не звернулися до суду. У рішенні № 62/2018 від 31 травня 2018 року Конституційний суд Бельгії окремо наголосив на контрольній ролі адвоката кредитора. З урахуванням законодавчої історії Суд охарактеризував адвоката як перший юридичний фільтр процедури: якщо з наявного листування вже видно, що вимога оспорюється, спеціальну процедуру не слід розпочинати або її необхідно припинити.
Тому звичайне комерційне листування може мати принципове значення.
Покупець, який неодноразово заявляв про дефекти товару, оспорював погоджену ціну або посилався на неналежне виконання договору, перебуває в зовсім іншій ситуації, ніж покупець, який отримав рахунки та нагадування, але жодного разу не висловив заперечень щодо самої заборгованості.
Іноземний кредитор з ЄС також може використовувати процедуру
Спеціальний механізм не обмежується лише кредиторами, зареєстрованими в Бельгії.
Особливого значення це питання набуло після зміни законодавства у 2026 році.
З 26 лютого 2026 року стаття 1394/20 передбачає можливість враховувати не лише реєстрацію в бельгійському Центральному банку підприємств, а й реєстрацію в центральних, торговельних або корпоративних реєстрах інших держав — членів Європейського Союзу, які пов’язані через європейську систему взаємопов’язаних реєстрів, передбачену статтею 22 Директиви ЄС 2017/1132.
Тому для іноземного кредитора реєстраційний статус є не формальністю, а частиною перевірки права на використання спеціального механізму.
Припустімо, німецький постачальник продає промислове обладнання бельгійській компанії. Якщо постачальник зареєстрований у належному взаємопов’язаному німецькому корпоративному реєстрі, а бельгійський покупець відповідає бельгійським реєстраційним вимогам, сам факт того, що кредитор не є бельгійською компанією, не виключає застосування процедури.
Інша ситуація може виникнути, якщо компанія зареєстрована лише в реєстрі держави, яка не входить до Європейського Союзу.
Особливо наочно це проявляється після виходу Великої Британії з ЄС. Якщо відповідний кредитор або боржник зареєстрований лише в британському корпоративному реєстрі та не має необхідної реєстрації в державі — члені ЄС, спеціальний бельгійський механізм у такій транскордонній ситуації може бути недоступним.
Тому перевірка реєстру має бути однією з перших дій іноземного кредитора.
Вимога судового виконавця запускає місячний строк
Процедура починається не з подання позову, у якому суд просять встановити обов’язок боржника оплатити рахунок.
Натомість стаття 1394/21 передбачає вручення боржнику судовим виконавцем офіційної вимоги про сплату.
У документі мають бути зазначені підстава виникнення заборгованості, склад та обґрунтування суми, що стягується. Боржнику надається один місяць для оплати, а також роз’яснюється порядок можливої реакції на вимогу. До неї додаються документи кредитора, що підтверджують вимогу, та встановлена форма відповіді.
У боржника фактично є три основні варіанти дій.
Він може сплатити заборгованість.
Він може попросити надати розстрочення або інший порядок погашення.
Або він може викласти причини, з яких оспорює вимогу.
Вмотивоване заперечення має безпосередні процесуальні наслідки. Відповідно до статей 1394/22 та 1394/23 спеціальна процедура припиняється, якщо боржник зазначає причини, з яких він оспорює заборгованість.
Кредитор при цьому не втрачає самої вимоги. Він і надалі може звернутися до суду у звичайному порядку, однак продовжувати спеціальну процедуру так, ніби спору не існує, вже не можна.
Якщо сторони домовляються про розстрочення, спеціальна процедура призупиняється.
Це один із ключових захисних механізмів бельгійської моделі. Вона призначена для вимог, щодо яких немає реального спору, а не для заміни суду там, де потрібно встановлювати факти або вирішувати юридичні розбіжності.
Мовчання боржника не створює виконавчий титул наступного дня
Якщо боржник не реагує протягом наданого місяця, це має важливе значення. Проте кредитор усе одно не отримує виконавчий титул одразу після закінчення цього строку.
Стаття 1394/24 передбачає додатковий період очікування.
Лише не раніше ніж через вісім днів після завершення місячного строку судовий виконавець на прохання кредитора може скласти протокол про відсутність заперечень.
Такий протокол може бути складений, якщо боржник повністю або частково не погасив заборгованість, не попросив або не отримав розстрочення та не виклав причин оспорювання вимоги.
Протокол також може бути складений, якщо сторони раніше домовилися про порядок платежів, але боржник згодом перестав його виконувати.
Тому встановлені законом строки мають практичне значення.
Не слід сприймати механізм як миттєве адміністративне перетворення неоплаченого рахунку на виконавчий документ. Закон надає боржнику визначений час для реакції, а потім встановлює додатковий строк до оформлення протоколу про відсутність заперечень.
Між протоколом і виконанням усе ж існує судовий контроль
Формулювання «без звичайного судового процесу» необхідно використовувати обережно.
Сам по собі протокол судового виконавця про відсутність заперечень ще не стає виконавчим титулом лише внаслідок його складання.
Відповідно до статті 1394/24 § 2 судовий виконавець має звернутися за наданням протоколу виконавчої сили до магістрату відповідного Комітету з управління та нагляду. Після проставлення виконавчої формули протокол набуває сили виконавчого титулу та може бути примусово виконаний відповідно до положень Судового кодексу.
Конституційний суд Бельгії роз’яснював, що на цьому етапі магістрат перевіряє дотримання передбачених законом формальних вимог, але не проводить повноцінного розгляду основної боргової вимоги по суті, як це відбувалося б у звичайному судовому процесі.
Саме це робить бельгійську модель незвичайною.
Судовий контроль присутній, однак звичайного розгляду спору по суті не відбувається, якщо боржник не заявив реальних заперечень і справа не була згодом передана до суду.
Ліміт 10% може змінити стратегію кредитора
Спеціальна процедура може бути вигідною для стягнення звичайного неоплаченого рахунку, але економічно вона не завжди рівнозначна стандартному судовому провадженню.
Стаття 1394/20 обмежує суму процентів та договірних компенсаційних нарахувань, які можна стягнути в межах спеціальної процедури, сукупною межею у 10% від основної суми боргу.
Передбачені законом додаткові нарахування та витрати на стягнення регулюються окремо.
Обмеження може мати істотне значення, якщо договір передбачає підвищені проценти за прострочення або значну договірну компенсацію.
Припустімо, основна заборгованість становить 100 000 євро, а кредитор вважає, що додатково має право стягнути 15 000 євро у вигляді процентів та договірної компенсації.
У межах спеціальної процедури статті 1394/20 стягнути всю цю суму за зазначеними підставами не вдасться: сукупний розмір процентів і договірної компенсації обмежується 10 000 євро.
Саме таку стратегічну проблему розглядав Касаційний суд Бельгії у справі C.17.0622.N від 10 травня 2019 року.
Суд дійшов висновку, що якщо кредитор має право або обґрунтовано вважає, що має право, вимагати проценти й договірні санкції у розмірі понад 10% від основного боргу, вибір звичайного судового стягнення замість спеціальної процедури сам по собі не є неправомірним.
Цей висновок добре показує, чому швидший механізм не завжди є вигіднішим.
До вибору процедури кредитору варто порівняти суму, яку реально можна отримати в межах спеціального механізму, із сумою, яку він планує заявити у звичайному судовому провадженні.
Звичайне судове стягнення залишається законним вибором
Бельгійське законодавство не зобов’язує кожного кредитора, який формально відповідає умовам спеціальної процедури, обов’язково користуватися саме нею.
Такий підхід був підтверджений Касаційним судом Бельгії у справі C.17.0120.N від 12 жовтня 2017 року.
Суд зазначив, що вибір звичайного судового провадження замість спеціальної процедури сам по собі не є порушенням або зловживанням процесуальним правом.
Для комерційного кредитора це має практичне значення.
Звичайне судове провадження може бути доцільнішим, якщо:
- боржник уже заявив заперечення по суті;
- можуть знадобитися показання свідків або висновок експерта;
- кредитор має намір стягнути проценти чи договірну компенсацію, що істотно перевищують ліміт спеціальної процедури;
- необхідно вирішити спір щодо тлумачення договору;
- разом з основною заборгованістю потрібно заявити додаткові вимоги;
- існують сумніви щодо того, чи взагалі застосовний спеціальний механізм до конкретної ситуації.
Тому вибір процедури має залежати від особливостей конкретної вимоги, а не від припущення, що спеціальний шлях завжди потрібно використовувати за наявності неоплаченого рахунку.
Боржник зберігає право на повноцінний судовий розгляд
Виконавчий протокол про відсутність заперечень не позбавляє боржника доступу до суду.
Відповідно до чинної редакції статті 1394/24 § 3 виконання такого протоколу може бути зупинене шляхом звернення до суду протягом одного місяця після вручення виконавчого протоколу.
Конституційний суд Бельгії також наголошував на важливому аспекті подальшого судового контролю.
Якщо справа передана до суду в межах передбаченого законом механізму оскарження, суд повинен мати можливість здійснити повну перевірку фактичних обставин, правових питань і процесуальної сторони справи.
Отже, спеціальна процедура не створює незворотного виконавчого титулу, який назавжди позбавляє боржника можливості домогтися розгляду вимоги по суті.
Логіка механізму інша: якщо реального спору немає, повноцінне позовне провадження не обов’язково має бути першим етапом отримання виконавчого титулу.
Банкрутство і вже наявний спір — два серйозні сигнали ризику
Перш ніж швидкість процедури стане головним аргументом на користь її вибору, кредитору необхідно провести щонайменше дві перевірки.
Перша — чи справді заборгованість є безспірною.
Якщо покупець уже надав документоване заперечення, спеціальну процедуру за статтею 1394/20 не можна використовувати як спосіб уникнути судового розгляду такого заперечення.
Друга — чи не перебуває боржник у процедурі неплатоспроможності.
Стаття 1394/20 прямо виключає вимоги, пов’язані з банкрутством, судовою реорганізацією, колективним врегулюванням заборгованості та іншими передбаченими законом процедурами конкуренції кредиторів.
Для іноземного кредитора це означає, що одного добре підготовленого пакета документів щодо рахунку недостатньо.
Перед вибором процедури необхідно також перевірити поточний правовий статус боржника.
Швидко отриманий виконавчий титул має обмежену практичну цінність, якщо кредитор від самого початку обрав механізм, який уже не може застосовуватися через розпочату колективну процедуру неплатоспроможності.
Приклад: німецький постачальник і бельгійський покупець
Припустімо, німецький промисловий постачальник поставив бельгійській компанії обладнання вартістю 68 000 євро.
Обидві сторони зареєстровані у відповідних реєстрах. Поставка підтверджена документами. Строк оплати за рахунками минув. Бельгійський покупець не заявляв претензій до обладнання, не оспорював ціну та не посилався на порушення договору. Кілька нагадувань про оплату залишилися без відповіді.
За таких обставин бельгійський адвокат кредитора може перевірити відповідність вимоги умовам спеціальної процедури стягнення безспірної заборгованості.
Якщо вимоги закону дотримані, судовий виконавець вручає боржнику офіційну вимогу разом із підтвердними документами та формою відповіді.
Після цього бельгійська компанія має один місяць, щоб сплатити борг, попросити розстрочення або пояснити, чому вимога оспорюється.
Якщо боржник продовжує мовчати, судовий виконавець усе одно зобов’язаний дочекатися додаткового восьмиденного строку, перш ніж складати протокол про відсутність заперечень.
Після цього протокол має пройти передбачений законом етап надання йому виконавчої сили.
Ситуація змінюється одразу, якщо покупець заявляє обґрунтоване заперечення — наприклад, стверджує, що окремі одиниці обладнання були дефектними, та надає листування, яке підтверджує, що це питання порушувалося раніше.
У такому разі спеціальна процедура припиняється, а кредитору необхідно вирішити, чи слід стягувати спірну заборгованість через звичайний суд.
Той самий кредитор може від самого початку віддати перевагу звичайному судовому провадженню, якщо договір передбачає проценти та договірну компенсацію, що істотно перевищують 10-відсоткову межу спеціальної процедури.
Що іноземному кредитору перевірити до початку процедури
Для іноземної компанії найважливіша робота часто виконується ще до того, як судовий виконавець вручить перший офіційний документ.
Кредитору необхідно перевірити:
- чи є вимога грошовою, визначеною та такою, строк виконання якої вже настав;
- чи містяться в наявному листуванні будь-які заперечення по суті заборгованості;
- чи виникло зобов’язання в межах підприємницької діяльності сторін;
- чи відповідають обидві сторони вимогам щодо реєстрації у відповідних реєстрах;
- чи не перебуває боржник у стані банкрутства, судової реорганізації або іншої колективної процедури;
- чи підтверджують договір, замовлення, рахунки, документи про поставку або приймання та листування розмір заборгованості;
- як співвідносяться заявлені проценти та договірна компенсація з установленою межею у 10%;
- чи не буде звичайне судове провадження доцільнішим варіантом, якщо необхідно вирішувати спір щодо фактів або змісту договірних прав.
Після законодавчих змін лютого 2026 року перевірка корпоративного реєстру особливо важлива у транскордонних справах.
Іноземному кредитору слід встановити, у якому саме реєстрі зареєстрована компанія, а не виходити з припущення, що будь-яка іноземна корпоративна реєстрація автоматично дає право на використання бельгійської процедури.
Прискорений механізм — не спосіб обійти реальний спір
Бельгійська процедура стягнення безспірних боргів надає комерційному кредитору важливу можливість: отримати виконавчий титул за неоплаченою вимогою без попереднього проходження звичайного судового процесу по суті.
Однак практична цінність механізму залежить від причини, з якої рахунок залишається неоплаченим.
Якщо борг справді не оспорюється, сторони відповідають вимогам щодо реєстрації, відсутні процедури неплатоспроможності, що перешкоджають застосуванню механізму, а 10-відсотковий ліміт не позбавляє кредитора значної частини вимог, спеціальна процедура може стати ефективним шляхом до примусового виконання.
Якщо ж покупець уже заявив реальні заперечення, істотні договірні нарахування перевищують межу спеціальної процедури або щодо боржника розпочалася процедура неплатоспроможності, звичайне судове стягнення чи інша стратегія можуть бути доцільнішими.
Для міжнародного кредитора головне питання тому полягає не лише в тому, чи існує в Бельгії прискорена процедура.
Необхідно визначити, чи відповідає конкретна заборгованість її умовам ще до вручення першої офіційної вимоги.
