Стягнення боргу в Буркіна-Фасо

Процедура стягнення боргу в Буркіна-Фасо починається з правової, фінансової та доказової оцінки справи. На цьому етапі перевіряються підстава виникнення боргу, цивільний або комерційний характер зобов’язання, договір, рахунки, документи поставки чи надання послуг, листування, можливе визнання боргу, точне найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, фактична адреса діяльності, поточні судові та виконавчі процедури, а також майно, яке може бути виявлене на території Буркіна-Фасо.

У справі, пов’язаній з Буркіна-Фасо, аналіз боржника не зводиться лише до перевірки його платоспроможності. Важливо встановити, де був укладений договір, де були передані товари або надані послуги, де мав бути здійснений платіж, де боржник фактично веде діяльність і на яке майно або вимоги до третіх осіб надалі можна звернути стягнення. Ці обставини впливають на вибір компетентного суду, вид процедури та практичну користь майбутнього виконавчого документа.

Якщо боржник продовжує діяльність, відсутні очевидні пріоритетні стягнення інших кредиторів, а документи підтверджують вимогу, може бути розпочата стадія досудового стягнення боргу. Вона включає письмову вимогу про оплату, документовані нагадування, переговори з особами, уповноваженими ухвалювати рішення щодо платежу, і пошук застосовного варіанта погашення заборгованості.

Переговори можуть стосуватися повної оплати, розстрочки, повернення товарів, зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги або іншого рішення, що відповідає договірним документам. Листування поштою, електронною поштою, телефоном або через засоби обміну повідомленнями допомагає організувати комунікацію та зберегти докази вжитих дій. Повідомлення, які мають процесуальне значення, оформлюються з дотриманням застосовних правил вручення.

Середній строк досудового стягнення становить до 60 днів, якщо сторони не погодили розстрочку або інший поетапний порядок оплати. Якщо боржник не платить, оскаржує борг без достатніх підстав, ухиляється від повідомлень, зменшує активи або первинний аналіз показує необхідність отримання виконавчого документа, кредитору слід переходити до судового порядку, наказу про оплату, заходів виконання або іншої формальної процедури, що відповідає становищу боржника.

Буркіна-Фасо входить до системи ОХАДА. Для кредитора це означає, що під час стягнення заборгованості потрібно одночасно враховувати національне право Буркіна-Фасо та єдині правила, які діють у сфері ділового права. Національне регулювання важливе для організації судів, подання позову, вручення процесуальних документів, окремих способів оскарження та виконання іноземних судових рішень. Єдині правила ОХАДА мають ключове значення для комерційних зобов’язань, наказу про оплату, виконавчих заходів і колективних процедур урегулювання заборгованості.

Перед початком судового стягнення необхідно перевірити строк позовної давності. За цивільним правом Буркіна-Фасо загальний строк позовної давності становить 30 років. Для зобов’язань, що виникають із торгових операцій між комерсантами або між комерсантами й некомерсантами, єдине комерційне регулювання ОХАДА передбачає п’ятирічний строк, якщо для конкретної вимоги не встановлено коротший спеціальний строк.

Наслідки спливу строку позовної давності застосовуються судом за заявою боржника. Визнання боргу боржником, часткова оплата або інше чітке підтвердження вимоги можуть перервати перебіг строку давності. Після такого переривання строк починає спливати заново.

У комерційних відносинах, що регулюються єдиними правилами ОХАДА, сторони можуть змінити строк позовної давності угодою. Такий строк не може бути зменшений до менш ніж одного року і збільшений до більш ніж десяти років. Сторони також можуть погодити додаткові підстави для зупинення або переривання строку давності, якщо застосовний режим це допускає. У міжнародній справі вид боргу, статус сторін, дата настання строку оплати та докази визнання заборгованості мають бути перевірені до вибору процедури стягнення.

Судове стягнення боргу в Буркіна-Фасо може здійснюватися у звичайному судовому порядку або в порядку видачі наказу про оплату, якщо вимога відповідає умовам спрощеної процедури. Вибір залежить від характеру заборгованості, ймовірності заперечень боржника, якості доказів, місцезнаходження боржника, місця виконання зобов’язання та практичної необхідності швидко отримати виконавчий документ.

Звичайний судовий порядок, як правило, починається з подання позову через повістку. Повістка є актом, за допомогою якого судовий пристав повідомляє відповідача про порушення справи проти нього та про необхідність з’явитися до суду у визначену дату або строк. Суд залучається до розгляду справи після передачі копії повістки до канцелярії суду. Така передача має бути здійснена протягом двох місяців з моменту вручення повістки, інакше повістка втрачає чинність.

Повістка повинна містити вказівку на компетентний суд, дату і час засідання, предмет вимоги, виклад фактів і правових підстав, докази, на яких ґрунтується позов, а також попередження про те, що в разі неявки відповідача рішення може бути ухвалене на підставі матеріалів, поданих позивачем. Строк явки становить щонайменше п’ятнадцять днів з моменту вручення повістки. Він збільшується на п’ятнадцять днів для осіб, які перебувають за межами територіальної юрисдикції суду, і на два місяці для осіб, які перебувають за межами Буркіна-Фасо.

Якщо кредитором є іноземна особа або іноземна компанія, відповідач має право до подання інших заперечень вимагати забезпечення судових витрат і можливих збитків. Розмір забезпечення встановлюється судовим рішенням. Іноземний кредитор може бути звільнений від такого обов’язку, якщо доведе, що належна йому нерухомість на території Буркіна-Фасо є достатньою для покриття можливих витрат і збитків.

У день засідання голова суду перевіряє, чи з моменту вручення повістки минуло достатньо часу для підготовки захисту відповідачем. Далі суд вислуховує присутні сторони або їхніх представників. Якщо справа готова до розгляду по суті з урахуванням пояснень, заяв і наданих документів, вона направляється на слухання або може бути розглянута того ж дня за наявності процесуальних умов.

Справи, у яких відповідач не з’явився, також можуть бути направлені на слухання, якщо вони готові до розгляду по суті, за винятком випадків, коли голова суду розпоряджається про повторний виклик відповідача. Якщо справа не готова до слухання, вона направляється судді, відповідальному за підготовку справи.

Суддя, відповідальний за підготовку справи, може витребувати додаткові пояснення сторін, призначити експертизу, запросити й дослідити додаткові докази, допитати свідків, перевірити справжність документів і вирішити інші процесуальні питання. Після завершення підготовчих дій справа направляється голові суду для розгляду по суті.

На засіданні по суті суд оцінює результати підготовчих дій, заслуховує сторони та досліджує докази, після чого ухвалює мотивоване рішення. Таке рішення може стати підставою для подальшого виконання з урахуванням правил оскарження, повідомлення та набрання рішенням чинності.

Наказ про оплату застосовується для стягнення визначеної, обчисленої та такої, що підлягає оплаті, грошової вимоги. Він може використовуватися, зокрема, за боргами, що виникли з договорів, переказних і простих векселів або чеків, за якими покриття було відсутнім або недостатнім.

Для початку процедури кредитор подає заяву до компетентного суду та додає документи, що підтверджують наявність, розмір і строк оплати заборгованості. У заяві зазначаються сторони, точна сума вимоги, складові частини заборгованості та підстава стягнення. Якщо кредитор не має місцезнаходження або місця проживання в межах юрисдикції відповідного суду, він повинен зазначити адресу для отримання процесуальних повідомлень у цій юрисдикції.

Якщо суд вважає заяву повністю або частково обґрунтованою, він виносить наказ про оплату на визнану суму. Якщо заяву повністю або частково відхилено, кредитор не може оскаржити таку відмову в межах спрощеної процедури, але зберігає право звернутися з позовом у звичайному судовому порядку.

Заява та наказ про оплату мають бути вручені боржнику з ініціативи кредитора протягом трьох місяців з дня винесення наказу. Якщо вручення не здійснене у цей строк, наказ втрачає чинність. Вручення містить вимогу до боржника оплатити борг протягом десяти днів або подати заперечення у той самий строк, з урахуванням застосовних строків, пов’язаних із відстанню.

Якщо наказ про оплату не був вручений боржнику особисто, заперечення залишається допустимим до закінчення десяти днів після першого особистого вручення або, якщо такого вручення не було, після першого виконавчого заходу, який зробив усе майно боржника або його частину недоступними для розпорядження. Якщо заперечення не подано у застосовний строк, кредитор може просити про надання наказу виконавчої сили.

У разі подання заперечення суд спочатку намагається примирити сторони. Якщо угоду досягнуто, складається акт примирення, який може отримати виконавчу силу. Якщо примирення неможливе, суд розглядає спір і виносить рішення, що замінює раніше виданий наказ про оплату.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному суді протягом двох місяців з дня оголошення рішення або з дня повідомлення про нього, якщо сторона не була присутня під час оголошення. Строк оскарження рішень у безспірних справах становить п’ятнадцять днів. Ці строки збільшуються з урахуванням відстані для осіб, які перебувають за межами територіальної юрисдикції суду або за межами Буркіна-Фасо.

На період апеляційного оскарження виконання оскаржуваного рішення в загальному порядку зупиняється, крім випадків, коли попереднє виконання допускається законом або призначене судом. Звернення до Касаційного суду Буркіна-Фасо подається протягом двох місяців. Строк касаційного оскарження і сама касаційна скарга, як правило, не зупиняють виконання, за винятком передбачених законом випадків.

Якщо кредитор уже отримав рішення іноземного суду, визнання та виконання іноземного судового рішення в Буркіна-Фасо є окремим етапом стягнення. Для примусового виконання такого рішення необхідно отримати дозвіл на його виконання в компетентному суді за місцем передбачуваного виконання. Суд розглядає заяву в змагальному порядку та може дозволити виконання рішення повністю або частково.

Після набрання судовим рішенням чинності, надання виконавчої сили наказу про оплату, оформлення виконавчого акта примирення або дозволу на виконання іноземного судового рішення кредитор може розпочати примусове виконання. Строк пред’явлення судового рішення до примусового виконання становить 30 років.

Примусове виконання вимагає наявності виконавчого документа та визначеної, обчисленої, такої, що підлягає оплаті, вимоги. Залежно від виявленого майна вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту коштів на банківських рахунках, арешту та продажу рухомого або нерухомого майна, арешту цінних паперів, звернення стягнення на вимоги до третіх осіб або застосування інших виконавчих заходів.

Для арешту та подальшого продажу рухомого майна боржнику попередньо направляється вимога про оплату з мінімальним строком вісім днів. Якщо боржником є держава, територіальна структура або публічна установа, примусове виконання та забезпечувальні заходи підпорядковуються спеціальним обмеженням. У таких справах стратегія стягнення має враховувати можливість зарахування, включення боргу до рахунків або бюджету публічної особи та межі імунітету від виконання.

Ще одним напрямом стягнення може бути звернення до колективних процедур урегулювання заборгованості, якщо фінансове становище боржника ускладнює індивідуальне стягнення. У Буркіна-Фасо така сфера регулюється єдиними правилами ОХАДА і може включати попереджувальну угоду, судове відновлення платоспроможності або ліквідацію майна залежно від фактичного стану підприємства.

Кредитор може вимагати відкриття колективної процедури, якщо його вимога є визначеною, обчисленою і такою, що підлягає оплаті, а матеріали справи показують припинення платежів боржником. Якщо компетентний суд встановлює такий стан, він може призначити судове відновлення платоспроможності за наявності реальної можливості угоди або передачі діяльності, або ліквідацію майна, коли становище підприємства є незворотно погіршеним.

Після відкриття судового відновлення платоспроможності або ліквідації майна кредитори повинні заявити свої вимоги перед органом, що веде процедуру. Кредитори, які перебувають за межами держави, де відкрито процедуру, мають строк 90 днів для заявлення вимог. Заявлення вимоги перериває перебіг позовної давності за відповідною заборгованістю.

Якщо майна боржника недостатньо для задоволення кредиторів, окремі угоди, вчинені в підозрілий період, можуть бути визнані такими, що не мають сили щодо кредиторської маси. До таких дій належать безоплатна передача рухомого або нерухомого майна, договори, у яких зобов’язання боржника явно перевищують зустрічні зобов’язання іншої сторони, оплата боргів, строк яких ще не настав, незвичайна оплата боргів із настанням строку, надання речового забезпечення за раніше виниклими боргами та окремі забезпечувальні записи.

Також можуть бути визнані такими, що не мають сили, інші дії, які завдали шкоди кредиторській масі: безоплатні угоди, вчинені протягом шести місяців до підозрілого періоду, оплатні угоди з особою, яка знала про припинення платежів боржником, а також добровільні платежі за боргами з настанням строку, отримані кредитором, який знав про такий стан боржника.

Визнання таких дій такими, що не мають сили, дозволяє відновити майно, доступне для процедури. Залежно від характеру угоди це може спричинити повернення майна, виплату його вартості, втрату сили невиконаного договору, включення вимоги до пасиву боржника або повернення неправомірно отриманих сум до кредиторської маси. Таке відновлення майна збільшує базу для задоволення вимог кредиторів з урахуванням встановленої черговості.

У найбільш серйозних випадках колективні процедури можуть мати наслідки для формальних або фактичних керівників підприємства. Недобросовісні дії, груба управлінська необережність, неналежне ведення обліку, продовження явно збиткової діяльності, необґрунтована перевага окремих кредиторів або зменшення майна боржника можуть розглядатися з погляду майнової відповідальності та інших передбачених законом заходів.

Якщо ваша справа пов’язана з міжнародним стягненням боргу в Буркіна-Фасо, Грандліга може супроводжувати процес на всіх етапах: аналіз заборгованості та боржника, підготовка вимоги про оплату, досудові переговори, вибір між звичайним судовим порядком і наказом про оплату, формування доказової бази, супровід оскарження, виконання іноземних судових рішень, примусове виконання, забезпечувальні заходи та колективні процедури. Наша робота спрямована на побудову стратегії, що відповідає наявним документам, статусу боржника, національному праву Буркіна-Фасо та застосовним єдиним правилам ОХАДА.

10.12.2024

177