Стягнення боргу в Джибуті

Процедура стягнення боргу в Джибуті починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргів становить три роки. Термін давності у питаннях комерційного продажу становить два роки. Наслідки закінчення строку позовної давності застосовуються в суді першої та апеляційної інстанції лише на прохання боржника. Перебіг позовної давності переривається у разі якщо боржник визнає борг. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Джибуті передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому порядку, у спрощеній процедурі з малих спорів та у порядку видачі наказу про оплату.

Звичайний судовий порядок починається з подання заяви до суду. Після цього суд видає повістку про виклик відповідача на перше судове засідання та передає її приставу для вручення відповідачу. Проміжок часу між днем ​​прийняття позову та першим засіданням не повинен перевищувати одного місяця, за винятком випадків, коли застосовуються спеціальні терміни для відстаней, судові канікули чи особливі обставини.

Термін між врученням повістки та днем ​​явки до суду становить п’ять днів, якщо відповідач проживає у місці перебування суду. Цей термін збільшується до 10 днів, якщо відповідач проживає в іншому місці на території країни або до двох місяців, якщо відповідач проживає за межами території Джібуті. Порушення терміну між врученням повістки та днем ​​явки тягне за собою недійсність повістки.

У призначений день справа обов’язково реєструється та передається до відповідної палати (цивільної чи торгової) для розгляду. Суд може одразу розглянути на першому засіданні справу, яка за поясненнями сторін та на підставі наданих до засідання документів готова до розгляду по суті, навіть за наявності усних висновків. Суд також може розглянути справу, в якій відповідач не з’явився, якщо справа готова до розгляду по суті, або може призначити повторний виклик відповідача з метою дотримання принципу змагальності сторін.

Суд також може відкласти розгляд справи на інше засідання, якщо сторонам необхідно обмінятися висновками або додатковими документами. У висновках мають бути чітко сформульовані вимоги сторін, а також фактичні та правові підстави для кожної вимоги із зазначенням пов’язаних документів та їх номерів. До висновків додається список документів, що обґрунтовують ці вимоги. У призначену дату суд досліджує висновки сторін та подані документи, і якщо суд вважає, що немає необхідності у проведенні слідства і справа готова до розгляду, суд заслуховує сторони або призначає дату для усних дебатів. Після проведення дебатів між сторонами суд ухвалює рішення.

Спрощена процедура для малих спорів застосовується для стягнення боргу, розмір якого не перевищує 3 000 000 джибутських франків, і який підтверджений письмовими документами. Для реалізації цієї процедури кредитору слід подати до суду відповідну заяву та документи, що підтверджують борг. Якщо на підставі поданих документів суддя вважає вимогу кредитора обґрунтованою, він приймає постанову про обов’язкове виконання. Ця постанова не підлягає оскарженню. Суддя визначає предмет зобов’язання, а також термін та умови, в яких воно має бути виконане. У постанові також зазначаються місце, день та час засідання суду першої інстанції, на якій справу буде розглянуто. Канцелярія повідомляє сторони про постанову за допомогою адміністративного повідомлення. Якщо зобов’язання було виконане у встановлений термін, позивач повідомляє про це канцелярію, і справа знімається з розгляду. За відсутності виконання вимоги, суд розглядає вимоги кредитора та приймає остаточне рішення.

Процедура видачі наказу про платіж застосовується для розгляду вимоги про сплату грошової суми, за умови, що борг заснований на договірних зобов’язаннях і становить певну суму, що не перевищує 2 000 000 джибутських франків в основній сумі та 200 000 джибутських франків у штрафних санкціях, або якщо борг, розмір якого не перевищує 5000 000 джибутських франків, випливає з чека, акцепту або виставлення переказного векселя, оформлення простого векселя, індосаменту або поруки за будь-яким із цих документів. Для реалізації цієї процедури кредитору слід подати до суду відповідну заяву про видання наказу про платіж. Якщо суд вважає заяву кредитора обґрунтованою, він протягом 8 днів видає наказ про платіж і передає його кредитору для вручення боржнику. Наказ про платіж не виноситься, якщо його необхідно вручити за межами Джибуті або якщо боржник не має відомого місця проживання або перебування в Джибуті. Якщо протягом 6 місяців наказ не буде вручено боржнику, він втрачає свою силу. Після вручення боржнику наказу про платіж він може протягом 15 днів заявити на нього протест. У разі якщо боржник не заявить протесту, наказ про платіж набуває чинності остаточного рішення і підлягає примусовому виконанню. У разі якщо боржник заявить протест, його буде розглянуто судом у межах його компетенції і в результаті розгляду суд ухвалить рішення щодо спору.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному суді протягом одного місяця з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. Якщо апелянт проживає за межами суду, термін оскарження збільшується на 10 днів, якщо апелянт проживає за межами Джибуті, то термін збільшується на два місяці. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене у Верховному суді Джибуті протягом 15 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. Рішення Верховного суду є остаточним та подальшому оскарженню не підлягає.

Після того, як судове рішення набирає законної сили кредитору, слід ініціювати процедуру примусового виконання. Рішення може бути пред’явлено примусове виконання протягом 3 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компанії; арешту та конфіскації морських та повітряних суден; арешту та конфіскації майна боржника, що знаходиться у третіх осіб.

Альтернативним варіантом стягнення боргу з підприємства та підприємця є процедура судової ліквідації боржника. Згідно з Комерційним законом Джибуті кредитор має право ініціювати цю процедуру, якщо боржник не в змозі покрити свої зобов’язання за рахунок наявних активів, і при цьому борг є певним, ліквідним і таким, що підлягає виконанню. На цьому етапі, якщо активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, передбачена можливість скасування угод боржника, вчинених з наміром завдати шкоди кредиторам. До таких угод або дій, вчинених після дати припинення платежів, але до винесення рішення про банкрутство, слід віднести, зокрема: всі безоплатні правочини, що переводять право власності на рухоме або нерухоме майно; всі договори із зобов’язаннями боржника, які значно перевищують зобов’язання іншої сторони; будь-яка оплата заборгованості, термін оплати якої ще настав; оплата заборгованості у порядку, що не був передбачений угодою сторін; передача активів боржника в забезпечення боргів, що раніше виникли. В результаті скасування вищезазначених угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких угод і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Джибуті, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

13.11.2024

136