Стягнення боргу в Зімбабве

Процедура стягнення боргу в Зімбабве починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргів становить три роки. Для боргів заснованих на нотаріальних договорах та векселях термін давності становить 6 років. Перебіг позовної давності переривається якщо боржник явно чи мовчазно визнає борг. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Судове стягнення боргу Зімбабве здійснюється у звичайному і спрощеному судовому порядку.

Звичайний судовий процес порушується шляхом пред’явлення повістки про виклик до суду, після чого реєстратор суду, якщо повістка відповідає процесуальним вимогам, реєструє її та видає попереднє рішення про стягнення боргу. Після цього повістка з попереднім рішенням та документами, що підтверджують борг, вручається відповідачу.

Після отримання зазначених документів відповідач має 10 днів для того, щоб з’явитися до суду і визнати або спростувати свою відповідальність. У разі, якщо відповідач не з’явиться протягом відведеного строку, або подав повідомлення про явку, але був позбавлений права на захист через ненадання заперечення, позивач може без повідомлення відповідача подати заяву до суду у порядку письмового провадження для винесення рішення. На підставі такої заяви суддя може винести рішення, яке відповідає правам позивача відповідно до повістки чи декларації.

Якщо відповідач реєструє свою явку, він повинен протягом 10 днів подати своє заперечення проти вимог позивача. У свою чергу позивач повинен подати відповідь на заперечення відповідача протягом 12 днів з моменту вручення заперечення. Після цього відповідач має подати свою відповідь на відповідь позивача протягом 12 днів.

Якщо відповідач з’явився до суду для захисту, позивач може у будь-який час до проведення досудової наради подати до суду клопотання про винесення судом рішення у порядку спрощеного судочинства за заявою, що міститься у повістці. Клопотання має супроводжуватися аффідевітом, який повинен містити підтвердження свідчення за фактами, що обґрунтовують позов, а також твердження того, що відповідач не має сумлінного захисту, а подання заяви про намір захищатися здійснено виключно з метою затягування процесу розгляду справи. Під час розгляду клопотання відповідач може: (a) надати позивачеві задовільне для реєстратора забезпечення будь-якого можливого рішення, включаючи витрати; (b) переконати суддю за допомогою афідевіту або усних свідчень, що він має сумлінний захист у справі. Якщо відповідач не надає забезпечення або не переконує суддю, суддя може винести спрощене рішення на користь позивача. Інакше розгляд справи продовжується у загальному порядку.

Далі суд, після обміну процесуальними документами, призначає конференцію з управління справою, під час якої сторони та адвокати зустрічаються для обговорення характеру та підстав своїх вимог та заперечень, можливостей якнайшвидшого врегулювання позову.

Після завершення конференції з управління справою суддя призначає розгляд справи по суті. У ході розгляду справи суд вирішує спірні питання права та факту шляхом дослідження доказів та допиту свідків. Якщо відповідач відсутній під час судового розгляду, позивач має право подати докази своїх вимог в тому об’ємі, в якому на ньому лежить тягар доказування. Рішення виноситься відповідно до обсягу доказів, поданих позивачем. Після встановлення всіх обставин у справі, суд проводить дебати між сторонами та приймає рішення.

Рішення магістратського суду може бути оскаржено до Високого суду протягом 21 дня з моменту ухвалення рішення. Рішення Високого суду може бути оскаржено у Верховному суді Зімбабве протягом 15 днів з моменту ухвалення рішення. Рішення Верховного суду є остаточним та не підлягає подальшому оскарженню.

Після того як судове рішення набирає законної сили кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання. Судове рішення може бути подано на примусове виконання протягом 30 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту акцій та часток компаній; арешту та ув’язнення боржника.

Альтернативним варіантом стягнення боргу є процедура ліквідації боржника. Ця процедура може бути реалізована у разі якщо боржник не в змозі оплатити свої борги, термін сплати за якими настав. При цьому боржник вважається таким, що не може сплатити свої борги у таких випадках: 1) боржник протягом 21 календарного дня не виконав законну вимогу кредитора щодо погашення боргу або не запропонував кредитору інше розумне задоволення; або 2) зі звіту посадової особи, відповідальної за виконання рішення суду щодо боржника, випливає, що рішення не було виконане після його законного виконання. Кредитор має право ініціювати процедуру ліквідації боржника за таких умов: 1) сума боргу не менше 200 доларів США; або 2) процедура порятунку компанії виявилася неефективною (якщо боржником є ​​компанія).

У рамках процедури банкрутства, якщо активів боржника замало повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, скоєних із наміром завдати шкоди кредиторам. До таких угод слід віднести, зокрема: 1) будь-яке розпорядження майном без цінної винагороди; 2) будь-яка угода, у якій контрагент боржника знав, що боржник перебуває у стані банкрутства; 3) надання переваги одному кредитору над іншими. В результаті скасування вищезгаданих дій і правочинів можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких угод і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів повному обсязі.

Якщо у вас виникли питання, або вам потрібна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Зімбабве, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

14.01.2025

379