Main img Стягнення боргу в Уганді

Стягнення боргу в Уганді

Процедура стягнення боргу в Уганді розпочинається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків погодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення варто звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності для стягнення боргів становить 6 років. Наслідки закінчення строку позовної давності застосовуються в суді лише на прохання боржника. Перебіг позовної давності переривається якщо боржник письмово визнає борг або здійснює часткову оплату боргу. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Судове стягнення боргу Уганді здійснюється у звичайному і спрощеному судовому порядку.

Звичайний судовий порядок починається шляхом пред’явлення позову до суду, після чого суд, якщо позов відповідає процесуальним вимогам, видає відповідачу повідомлення про явку до суду та надання відповіді на позов.

У встановлений день сторони повинні з’явитися до суду особисто або через своїх представників. Якщо відповідач не з’явився, суд може ухвалити рішення на користь позивача або розпорядитися про повторний виклик відповідача. Крім цього, суд може зобов’язати з’явитися боржника і з цією метою може: 1) видати ордер на його арешт; 2) накласти арешт та продати його майно; 3) накласти на боржника штраф у розмірі до 500 валютних одиниць; 4) наказати боржнику надати забезпечення своєї явки до суду та у разі невиконання ув’язнити його до в’язниці.

У разі явки сторін суд проводить змагальний розгляд, в рамках якого учасники обмінюються висновками, документами та аргументами на підтримку своїх позицій. Якщо після першого засідання суду зрозумілі всі обставини справи, він може винести рішення негайно. Інакше суд продовжує підготовку справи, організовуючи розслідування. Під час розслідування суд проводить допит свідків, залучає експертів, відвідує об’єкти, перевіряє достовірність документів, вимагає особистої участі сторін та виконує інші процесуальні дії. Після завершення розслідування проводиться заключне обговорення справи між сторонами, після чого суд ухвалює остаточне рішення.

Спрощена судова процедура застосовується для стягнення цивільних боргів та регламентується Законом про борги 1937 року. Процедура здійснюється мировими судами і починається шляхом пред’явлення до суду скарги, що містить відомості про позов.

Магістрат мирового суду, отримавши скаргу, може видати повістку, в якій коротко викладається суть скарги і вимагає, щоб відповідач з’явився до нього у певний час та у певному місці для відповіді на скаргу. У призначений день, незалежно від явки відповідача, магістрат розглядає скаргу в такому ж порядку, якби такий відповідач з’явився до судді відповідно до повістки. В результаті розгляду скарги суддя приймає рішення, яким зобов’язує відповідача виплатити необхідну суму або відхиляє скаргу.

Рішення магістратського суду може бути оскаржено до Високого суду. Рішення високого суду може бути оскаржено до Апеляційного суду. Рішення апеляційного суду підлягає оскарженню у Верховному суді Уганди. Строк подання апеляції складає тридцять днів з дати прийняття оскаржуваного рішення.

Після того як судове рішення набирає законної сили кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання. Судове рішення може бути подане на примусове виконання протягом 12 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту боржника та утримання його під вартою до моменту погашення боргу.

Якщо боржник не здатний сплатити борги слід розглянути варіант банкрутства боржника. Боржник вважається нездатним сплатити борги у таких випадках: 1) боржник не виконав встановлену законом вимогу про сплату боргу; 2) виконавче провадження проти боржника щодо боргу за судовим рішенням було повернено незадоволеним повністю або частково; або 3) все чи практично все майно боржника перебуває у володінні або під контролем одержувача чи іншої особи, яка здійснює примусове стягнення цього майна. У рамках процедури банкрутства, якщо активів боржника замало повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, скоєних із наміром завдати шкоди кредиторам. До таких угод слід віднести, зокрема: 1) угода з метою надання переваги одному кредитору перед іншими, укладена протягом року, що передував початку банкрутства; 2) правочин за заниженою ціною, укладений протягом року, що передував початку банкрутства; 3) надання застави за боргами, що існували за рік до початку банкрутства; 4) інсайдерська угода, укладена протягом дванадцяти місяців, що передували неспроможності; 5) оплата за операціями, які не пов’язані із звичайною господарською діяльністю, здійснена протягом шести місяців, що передують початку процедури банкрутства. В результаті скасування вищезгаданих дій і правочинів можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких угод і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на процедуру банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Уганді, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

25.12.2024
132