Стягнення боргу в Омані

Процедура стягнення боргу в Омані починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, а також можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою здійснення постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Загальний термін позовної давності становить 15 років. Термін позовної давності для стягнення комерційних боргів між суб’єктами комерційної діяльності становить десять років. Наслідки закінчення строку позовної давності застосовуються в суді першої та апеляційної інстанції лише на прохання боржника. Перебіг позовної давності переривається явним чи непрямим визнанням боржником вимог кредитора. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Оману передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому порядку та у порядку видачі наказу про оплату.

Звичайний судовий порядок починається з подання заяви до суду. Канцелярія суду реєструє позов у ​​день подання заяви до спеціального реєстру щодо порядку надходження. На кожен позов заводиться окрема справа, яка того ж дня передається голові суду або призначеному ним судді для визначення дати слухання. Дата засідання фіксується в оригіналі позовної заяви та її копіях у присутності позивача або його представника.

Наступного дня, канцелярія передає оригінал та копії заяви до служби судових приставів для повідомлення боржника та повернення оригіналу позову до суду. Судові пристави зобов’язані повідомити про позов протягом двадцяти днів з моменту його отримання, якщо тільки засідання не призначене в цей термін. У такому разі повідомлення має бути здійснене до дати засідання, дотримуючись термінів явки.

Термін явки відповідача до суду становить вісім днів із дати повідомлення відповідача. Відповідач повинен подати до канцелярії суду свої заперечення із додатком документів не менше ніж за три дні до призначеної дати слухання.

Сторони повинні з’явитись на призначене засідання особисто або через представника, призначеного з числа адвокатів. Якщо відповідач відсутній на першому засіданні і позовну заяву було вручено йому особисто, суд виносить рішення у справі. Якщо позовна заява не була вручена йому особисто, суд, за винятком термінових справ, переносить слухання на наступне засідання, про яке повідомляється відповідач. В обох випадках рішення вважається винесеним у присутності відповідача. Якщо відповідач з’явиться до завершення засідання, будь-яке винесене за його відсутності рішення анулюється.

Проведення першого засідання суд починає із пропозиції сторонам укласти мирову угоду. Якщо примирення не досягнуто, починається розгляд справи на тому самому засіданні. Справа не може бути відкладена більше одного разу з однієї і тієї ж причини, викликаної однією зі сторін, і термін відстрочення не повинен перевищувати двох тижнів. У ході розгляду справи суд заслуховує позиції сторін, за потреби допитує свідків, досліджує письмові докази та після проведення дебатів сторін приймає рішення на тому ж засіданні або відкладає його винесення на найближче засідання.

Процедура видачі наказу про оплату застосовується у випадках, коли право кредитора підтверджено письмово, підлягає негайній оплаті, і сума боргу точно визначена. Для цього кредитор повинен направити боржнику вимогу про оплату, і якщо боржник не виконає її протягом восьми днів, кредитор має право подати заяву до суду про видачу наказу. До заяви додаються документи, що підтверджують наявність боргу та докази надіслання вимоги. Після подання заяви суд видає наказ про оплату протягом трьох днів. Якщо суд неспроможний задовольнити заяву, призначається слухання справи. Канцелярія суду зобов’язана повідомити відповідача про дату слухання.

Заява та наказ мають бути вручені боржнику протягом шести місяців з моменту видачі наказу, інакше він втрачає чинність. Боржник може подати скаргу на наказ протягом 15 днів із моменту його отримання. Скарга має бути обґрунтована, інакше її буде визнано недійсною. Скарга розглядається у порядку, аналогічному розгляду позовної заяви. Якщо відповідач не подасть скаргу у встановлений термін, наказ про оплату стає остаточним рішенням.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному суді протягом 30 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене у Верховному суді Оману протягом 40 днів з дня повідомлення про рішення, яке оскаржується. Подання апеляції до Верховного суду не зупиняє виконання оскаржуваного рішення. Проте суд може наказати призупинити виконання рішення тимчасово, якщо про це клопотає заявник у скарзі та якщо існує загроза значної шкоди, яку неможливо буде усунути, якщо виконання продовжиться. Якщо суд припиняє виконання рішення, він може вимагати внесення застави або вжити інших забезпечувальних заходів. Рішення Верховного суду є остаточним та подальшому оскарженню не підлягає.

Після того, як судове рішення набирає законної сили кредитору, слід ініціювати процедуру примусового виконання. Рішення може бути пред’явлено до примусового виконання протягом 15 років. Для виконання судового рішення щодо комерційного спору встановлено термін для пред’явлення у 10 років. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компанії, арешту та конфіскації майна боржника, яке знаходиться у третіх осіб.

Альтернативним варіантом стягнення боргу з підприємства та підприємця є процедура банкрутства боржника. Згідно із Законом Оману про банкрутство, кожен кредитор з комерційним боргом, який підлягає оплаті і є безспірним, може вимагати визнання боржника банкрутом, якщо той припинив виплати за боргом. Кредитор з відстроченим комерційним боргом має право вимагати визнання банкрутства, якщо боржник не має відомого місця проживання в Омані, намагається втекти, закриває свій магазин або починає його ліквідацію, або робить дії, що завдають шкоди кредиторам, за умови надання доказів припинення виплат за комерційними боргами. На цьому етапі, якщо активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, передбачена можливість скасування угод боржника, скоєних із наміром завдати шкоди кредиторам. До таких угод або дій, вчинених після дати припинення платежів, але до винесення ухвали про банкрутство, слід віднести, зокрема: надання пожертв будь-якого роду, за винятком дрібних подарунків, які вважаються звичайними; погашення боргів до настання терміну їхньої виплати, незалежно від способу платежу; погашення заборгованості у порядку, що не передбачений угодою сторін; будь-яке надання застави чи іншого забезпечення покриття боргу, що існував до оголошення банкрутства; будь-яка угода, що завдає шкоди кредиторам за умови, що контрагент боржника знав про припинення платежів. Позови про визнання недійсними вищезгаданих угод або дій можуть бути пред’явлені протягом двох років з дати ухвалення рішення про банкрутство. В результаті скасування вищезазначених угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від таких угод і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Омані, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

07.11.2024

134