Стягнення боргу у Швейцарії

Процедура стягнення боргу у Швейцарії починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, які приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків узгодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Перед ініціюванням судового стягнення слід звернути увагу на термін позовної давності. Термін позовної давності становить 10 років. Після закінчення зазначеного терміну всі вимоги втрачають юридичну силу. Законодавство не передбачає можливості змінювати зазначені строки позовної давності за згодою сторін. Перебіг позовної давності переривається у разі якщо боржник визнає борг, зокрема шляхом сплати відсотків або розстрочки шляхом надання застави або іншого виду забезпечення. Після переривання термін давності починає відраховуватись заново.

Законодавство Швейцарії передбачає судове стягнення боргу у вигляді загального судового розгляду та у порядку спрощеної процедури.

Загальний судовий розгляд здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви, після чого суд вручає позов відповідачу, встановлює відповідачу строк для відповіді на позов та проводить підготовку до розгляду спору. Якщо відповідач не надає письмової відповіді у встановлений термін, то суд встановлює для відповідача додатковий короткий пільговий строк. Після закінчення пільгового терміну суд приймає остаточне рішення, якщо справа готова до винесення рішення. Інакше суд призначає основне слухання. Також у будь-який час суд може проводити інструктивні слухання. Метою інструктивного слухання є вільне обговорення предмета спору, доповнення фактів справи, спроба досягти згоди та підготовка до основного слухання. Сторони можуть спільно відмовитись від проведення основного слухання.

У разі неявки відповідача на основне слухання суд візьме до уваги раніше подані доводи сторін. Крім того, суд може ґрунтувати своє рішення на матеріалах та заявах присутньої сторони. У разі неявки обох сторін розгляд буде визначений як безглуздий. У такому разі, кожна із сторін має сплатити половину судових витрат. Після заслуховування заключних промов сторін і якщо справа готова до завершення суд приймає рішення, яке набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Спрощена процедура застосовується для суперечок із сумою вимоги до 30 000 франків. При цьому позов може бути поданий як за правилами загальної процедури, так і може бути записаний в усній формі в суді. Якщо позов не містить підстав, суд вручає його відповідачу та одночасно викликає сторони на судове засідання. Якщо позов містить підстави, суд спочатку встановлює строк для подання відповідачем письмової відповіді. У цілому справа розглядається у короткі терміни і з певними процесуальними спрощеннями.

Рішення суду першої інстанції (кантонального суду) може бути оскаржено до Федерального суду Швейцарії протягом 30 днів із моменту винесення рішення. У майново-правових справах апеляція допускається тільки в тому випадку, якщо вартість спору за останніми вимогами становить не менше 10 000 франків. Після отримання апеляційної скарги суд вручає її протилежній стороні та надає 30 днів для заперечення. Строк подання апеляційної скарги та відповіді на апеляцію,  у порядку спрощеного провадження, становить десять днів відповідно. Подана апеляція припиняє юридичну силу та виконання оскаржуваного рішення в межах скарги. Суд може санкціонувати дострокове виконання рішення. Скарга розглядається у порядку проведення слухання або без нього на підставі матеріалів справи. У результаті розгляду апеляційної скарги Федеральний суд приймає рішення, яке набирає законної сили з моменту його оголошення.

Після того, як судове рішення набирає законної сили, кредитору слід ініціювати процедуру примусового виконання шляхом пред’явлення вимоги до служби стягнення боргів. Після отримання вимоги служба стягнення боргів видає платіжне доручення та вручає його боржнику. Після отримання платіжного доручення боржник має двадцять днів для виконання вимог платіжного доручення. У разі невиконання вимог у зазначений термін, служба стягнення боргів приступає до примусового виконання. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та продажу цінних паперів; арешту та конфіскації акцій компаній; конфіскація плодів та врожаю; арешту та конфіскації майна боржника, що знаходиться у третіх осіб.

Якщо боржник має ознаки банкрута слід розглянути варіант процедури банкрутства боржника. Задля реалізації цієї процедури кредитору слід надіслати боржнику повідомлення з вимогами погасити заборгованість. Якщо після закінчення 20 днів боржник не виконає зазначені у повідомленні вимоги у кредитора виникає право на відкриття процедури банкрутства. Усе майно, що є у боржника на момент відкриття справи про банкрутство, незалежно від місця його перебування, утворює єдину конкурсну масу, що служить для задоволення вимог кредиторів. Федеральний закон про стягнення боргів та банкрутство передбачає, що до конкурсної маси входить також усе, що є предметом позову про визнання недійсності. Такі позови мають відношення до оскарження дій та угод боржника внаслідок яких боржник зазнав збитків чи втратив активи. До таких дій та угод слід віднести, наприклад: безоплатне відчуження активів, вчинене за рік до відкриття процедури банкрутства; оплата боргу, термін платежу по якому ще не настав, вчинене протягом року до відкриття процедури банкрутства; надання забезпечення існуючих зобов’язань, які боржник раніше не зобов’язаний був забезпечувати; дії, вжиті боржником протягом останніх п’яти років до відкриття банкрутства з очевидним наміром дискримінувати своїх кредиторів або надати перевагу окремим кредиторам на шкоду іншим.

В результаті скасування таких угод можна повернути назад до боржника, то чого він втратив від таких дій і за рахунок цього збільшити конкурсну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Швейцарії, наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

26.07.2024

246