Стягнення боргу в Кувейті

Стягнення боргу в Кувейті починається з правової та фінансової оцінки боржника, документів, що підтверджують вимогу, комерційної діяльності боржника, майна в Кувейті, поточних судових справ, наявних судових рішень, ризиків виконання та можливих заперечень проти боргу. Для іноземного кредитора особливе значення має те, чи виник борг з міжнародного договору, неоплачених рахунків, поставки товарів, надання послуг, відносин між учасниками компанії, фінансування, електронного листування або судового рішення, винесеного за межами Кувейту. Стратегія залежить не лише від суми боргу, а й від того, чи є вимога документально підтвердженою, такою, що підлягає оплаті, придатною для отримання наказу про платіж, чи має боржник майно, на яке можна звернути стягнення, а також чи може знадобитися встановлення активів, забезпечувальні заходи або визнання іноземного судового рішення.

Якщо боржник веде активну комерційну діяльність, не має історії безрезультатних виконавчих проваджень, яка робить врегулювання нереалістичним, а кредитор має достатні докази для підтвердження боргу, першим практичним етапом зазвичай є впорядкована позасудова комунікація. Вона дає змогу з’ясувати позицію боржника, встановити, чи заперечується вимога, зафіксувати факт звернення кредитора та підготувати справу до судового провадження, якщо оплата не буде здійснена.

Ця стадія охоплює позасудове стягнення боргу в Кувейті шляхом документованого врегулювання з боржником. Кредитор може запропонувати сплату боргу, графік погашення, повернення товарів, переведення боргу на третю особу, розрахунок шляхом обміну послугами або товарами чи інше законне комерційне рішення, яке зберігає позицію кредитора.

Взаємодія з боржником починається після надсилання вимоги відповідним каналом зв’язку, зокрема поштою, електронною поштою, телефоном або засобами обміну повідомленнями, якщо характер відносин сторін це допускає. Мета цього етапу полягає у встановленні контакту з особою, яка може прийняти рішення про оплату, фіксації відповіді боржника, визначенні заперечень та оцінці можливості завершити справу без судового розгляду.

Якщо впорядковані переговори не приводять до оплати або врегулювання, боржник ігнорує звернення, без достатніх підстав заперечує борг, відчужує майно, має інші виконавчі провадження або демонструє ознаки неплатоспроможності, кредитор має перейти до належного правового способу захисту: звичайного судового провадження, наказу про платіж, визнання і виконання наявного іноземного судового рішення, примусового виконання або заходів, пов’язаних з банкрутством.

Перед ініціюванням судового стягнення потрібно оцінити строк позовної давності. За цивільним правом Кувейту загальний строк позовної давності для цивільних вимог становить 15 років, тоді як окремі категорії вимог можуть підпадати під коротші спеціальні строки. Наслідки спливу строку позовної давності застосовуються судом, коли на них посилається боржник. Перебіг строку може бути перерваний процесуальними діями кредитора, а також прямим або опосередкованим визнанням боргу боржником. Опосередковане визнання може мати місце, зокрема, коли боржник передає кредитору майно як забезпечення вимоги.

Після переривання строк позовної давності починає перебіг заново. Тому письмове визнання боргу, часткова оплата, надання забезпечення, листування щодо врегулювання та процесуальні дії мають важливе значення для збереження правової позиції кредитора.

Законодавство Кувейту передбачає судове стягнення боргу у звичайному судовому порядку та у порядку видачі наказу про платіж. У справах, де існує реальний ризик відчуження майна, приховування коштів або ускладнення майбутнього виконання, судова стратегія також може включати забезпечувальні заходи, зокрема арешт майна або інші тимчасові заходи, доступні за процесуальними правилами Кувейту.

Звичайний судовий порядок починається з подання заяви до суду. Після цього канцелярія суду реєструє позов у день подання заяви у відповідному реєстрі та призначає дату слухання. Оригінал та копії заяви передаються судовому виконавцю для повідомлення відповідача та після цього повертаються назад до канцелярії.

Відповідач зобов’язаний надати свої документи та меморандум захисту не пізніше другого засідання. Термін явки до суду становить п’ять днів, однак у разі потреби цей термін може бути скорочений до двох днів.

Якщо позивач і відповідач з’явилися до суду з власної ініціативи та подали свій спір на розгляд, суд має право негайно розглянути позов та винести рішення, якщо це можливо. Інакше призначається інше засідання. Секретар суду має завершити процес реєстрації справи у журналі після стягнення мита.

Під час слухання суд спочатку намагається примирити сторони. Якщо примирення не досягнуто, суддя доручає зафіксувати усні заяви сторін або їх представників про вимоги та заперечення у протоколі засідання. Після розгляду позицій сторін, оцінювання доказів та заслуховування дебатів, суд завершує судовий розгляд та приймає рішення або на цьому засіданні, або на наступному.

У разі, якщо відповідач не з’явиться на початкове слухання або вимагатиме більше часу для організації юридичного представництва, суд відкладе слухання на строк від одного до трьох тижнів. Зазвичай суди не відкладають слухання більше одного разу з однієї причини. Тому, якщо відповідач не з’явився на слухання кілька разів без поважної причини, суд оцінить обґрунтованість позову та або відхиляє позов, або винесе рішення за умовчанням.

Наказ про платіж застосовується для стягнення визначеної грошової суми, з законними відсотками або без них, якщо право кредитора є вимогливим, документально підтвердженим і придатним для цієї прискореної процедури. Перед поданням заяви про видачу наказу про платіж кредитор повинен вручити боржнику вимогу про оплату та надати щонайменше 10 днів для сплати. Вимога може бути доставлена рекомендованим листом або за допомогою сучасних засобів електронного зв’язку, затверджених Міністерством юстиції. Після цього до суду подається заява з документами, що підтверджують борг і повідомлення боржника.

Клопотання має бути оформлене у двох ідентичних примірниках та містити дані позову.

Якщо суд визнає клопотання обґрунтованим, він видає наказ протягом трьох днів з моменту подання клопотання. В іншому випадку суд утримується від видачі наказу та призначає засідання для розгляду справи в компетентному суді. У цьому випадку кредитор повинен повідомити боржника про дату засідання та зміст поданого клопотання.

Про виданий наказ про платіж боржника необхідно повідомити протягом шести місяців з моменту його видачі. Інакше наказ вважатиметься недійсним. Боржник може подати обґрунтовані заперечення протягом 10 днів з моменту повідомлення про наказ, а такі заперечення розглядаються судом першої інстанції за відповідними процесуальними правилами. Якщо заперечення не подані у встановлений строк, наказ про платіж набуває сили для виконання відповідно до закону.

У комерційних спорах про оплату важливе значення можуть мати електронні докази, якщо кредитор посилається на електронне листування, повідомлення, електронні підтвердження платежів, цифрові підтвердження замовлень або документи, підписані електронним підписом. Закон Кувейту про електронні операції надає правову силу електронним документам і захищеним електронним підписам у цивільних та комерційних операціях, якщо виконані встановлені законом умови. Це має значення для кредиторів, які підтверджують, що боржник погодив замовлення, прийняв поставку, схвалив рахунки, визнав обов’язок оплати або здійснював електронні перекази.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 30 днів з моменту ухвалення оскаржуваного рішення, якщо апеляційне оскарження доступне за процесуальними правилами. Після змін 2025 року деякі справи меншої вартості можуть набувати остаточного характеру без звичайної апеляції залежно від вартості та виду справи. Рішення апеляційного суду може бути оскаржено до Касаційного суду протягом 60 днів, якщо касаційне оскарження допускається законом, зокрема коли вартість вимоги перевищує 30 000 кувейтських динарів або вимога не має визначеної вартості. Подання скарги не призводить до автоматичного зупинення виконання.

Проте суд може на прохання заявника призупинити виконання рішення, якщо виконання може завдати серйозної шкоди, а підстави для оскарження є достатньо вагомими для призупинення. Рішення Касаційного суду є остаточним та подальшому оскарженню не підлягає.

Для міжнародного кредитора вибір способу повернення коштів може залежати від того, чи вже існує остаточне судове рішення іноземного суду проти боржника або щодо майна, розташованого в Кувейті. Визнання і виконання іноземних судових рішень у Кувейті здійснюється за правилами цивільного та комерційного судочинства, а суд Кувейту перевіряє, зокрема, взаємність, компетенцію іноземного суду, належне повідомлення сторін і можливість їх участі у справі, остаточність рішення, відсутність суперечності з наявним рішенням суду Кувейту, а також відповідність публічному порядку і моральним засадам Кувейту. Після надання іноземному рішенню сили до виконання в Кувейті воно може виконуватися за тими самими механізмами, які застосовуються до рішень судів Кувейту.

Після того, як судове рішення набирає законної сили, кредитору слід ініціювати примусове виконання. Рішення може бути подано до примусового виконання протягом 15 років.

У межах виконання вимоги кредитора можуть бути задоволені шляхом арешту та списання коштів з банківських рахунків боржника, арешту і продажу рухомого та нерухомого майна, арешту цінних паперів, арешту часток у компаніях, а також арешту майна боржника або його вимог, що перебувають у третіх осіб. Останні реформи виконавчого провадження в Кувейті посилили роль органу примусового виконання, надавши можливість отримувати інформацію про майно боржника від державних органів, банків, інвестиційних компаній, розрахункових установ та інших суб’єктів, зокрема щодо активів, прав, банківських залишків, переданого майна та осіб, які отримали майно від боржника після виникнення боргу.

За заявою кредитора орган примусового виконання також може застосовувати заходи щодо боржника, який має можливість виконати остаточне рішення або виконавчий наказ, але цього не робить. Такі заходи можуть включати заборону виїзду, взяття під варту або обидва заходи за умов, передбачених законом про цивільне та комерційне судочинство. Строк взяття під варту не може перевищувати шести місяців. Якщо боржником є юридична особа, наказ може бути спрямований щодо особи, яка безпосередньо відповідає за невиконання рішення. Суд або суддя з питань виконання також може розглянути надання додаткового строку або сплату частинами, якщо для цього виконані встановлені законом умови.

Альтернативним варіантом повернення боргу з компанії, торговця або підприємця є банкрутство чи інша процедура, пов’язана з неплатоспроможністю боржника, відповідно до закону Кувейту про банкрутство № 71 від 2020 року. Сучасне регулювання банкрутства в Кувейті не обмежується ліквідацією. Воно також охоплює захисне врегулювання та реструктуризацію, які можуть бути застосовними тоді, коли діяльність боржника може продовжуватися, але його борги потребують упорядкування. Кредитор може використовувати інструменти банкрутства, якщо боржник припинив здійснювати платежі, має дефіцит у фінансовому становищі або його бізнес не є стійким.

Законодавство Кувейту про банкрутство передбачає спеціалізований суд з питань банкрутства та систему, до якої входять адміністрування банкрутства, керуючі, аудитори та інші учасники під судовим наглядом. Для кредитора це означає, що процедура банкрутства може виконувати різні функції залежно від стану боржника: заявлення і перевірка вимог, контроль за майном боржника, участь у реструктуризації, ліквідація активів або оскарження дій, які завдали шкоди кредиторам.

На цьому етапі, якщо активів боржника недостатньо для повного задоволення вимог кредиторів, передбачена можливість оскарження правочинів, вчинених із наміром завдати шкоди кредиторам, або правочинів, які безпідставно зменшили майнову масу боржника.

Наступні правочини або дії можуть бути визнані недійсними, якщо вони були вчинені боржником протягом трьох місяців, що передували даті призупинення виплат: пожертвування або подарунки, за винятком невеликих дарів; будь-які угоди, у яких зобов’язання боржника явно несумірні із зобов’язаннями іншої сторони; погашення боргів до строку їх сплати будь-яким способом, відмінним від звичайного порядку погашення такого виду боргів; обтяження будь-якого виду майна додатковим забезпеченням для забезпечення вже існуючої заборгованості, якщо це не виправдано діловими міркуваннями; будь-які угоди, якщо вони завдали шкоди кредиторам і якщо особа, яка брала участь у правочині, знала або мала знати, що боржник призупинив виплати або перебуває у стані фінансової неспроможності.

Строк давності для вимог про скасування зазначених вище правочинів та дій спливає через один рік з моменту публікації рішення про початок процедури банкрутства. Внаслідок скасування таких правочинів вартість, виведена з майна боржника, може бути повернута, що збільшує ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на проведення процедури банкрутства. Регулювання банкрутства також передбачає наслідки недобросовісної поведінки після відкриття процедури банкрутства, зокрема ризики відповідальності осіб, які беруть участь у приховуванні бухгалтерських книг, привласненні майна компанії або перешкоджанні належному управлінню майновою масою.

Якщо вам потрібна підтримка щодо стягнення боргу в Кувейті, Grandliga може супроводжувати кредитора на всіх ключових етапах повернення заборгованості: аналіз боржника і документів, впорядковане врегулювання, підготовка судової стратегії, провадження щодо наказу про платіж, звичайний судовий порядок, визнання і виконання іноземного судового рішення, примусове виконання, заходи щодо майна боржника та повернення боргу через процедури банкрутства. Відповідний шлях дій визначається після аналізу документів щодо боргу, статусу боржника, доступного майна, строку позовної давності та процесуального етапу справи.

04.11.2024

173