Стягнення боргу в Ісландії

Процедура стягнення боргу в Ісландії починається з проведення оцінки платоспроможності боржника, його сфери діяльності, історії підприємства, наявності документальних доказів боргу, поточних судових справ та виконавчих процедур, і навіть можливості оскарження боргу. Така оцінка визначає стратегію, яка буде використана від імені клієнта у процесі стягнення коштів.

Якщо боржник не має поточних судових справ або невиконаних судових рішень про стягнення заборгованості, і він активно займається комерційною діяльністю, то доцільно використовувати стадію позасудового повернення боргу.

Ця стадія включає активні переговори з боржником з метою досягнення угоди щодо оплати вимог кредитора або інших можливих варіантів врегулювання (наприклад, повернення товарів, передача боргу третій стороні, обмін послугами або товарами).

Взаємодія з боржником починається безпосередньо після надсилання повідомлення поштою, електронною поштою, телефоном або месенджером. Цей процес включає інтенсивне спілкування з боржником з метою надання постійного тиску. Головним завданням є встановлення контакту з ключовими особами, що приймають рішення, для досягнення якнайшвидшого повернення заборгованості.

Середній час неофіційного позасудового стягнення становить до 60 днів (крім випадків погодження розстрочки погашення боргу). Якщо цей етап не приносить очікуваних результатів або після початкового аналізу стає зрозумілим, що він не застосовний, слід переходити до стягнення через суд.

Термін позовної давності для стягнення заборгованості становить 4 роки. Законодавство забороняє сторонам змінювати термін позовної давності за взаємними домовленостями. Якщо зазначений термін закінчиться, кредитор втрачає право вимоги оплати боргу. Перебіг позовної давності переривається, коли боржник прямо чи своєю поведінкою визнає зобов’язання перед кредитором, наприклад, пообіцявши сплатити або сплативши  основну суму боргу, компенсацію або відсотки. Після вчинення однієї із зазначених дій термін давності переривається і починає відраховуватись заново.

Законодавство Ісландії передбачає судове стягнення боргу у виді загальної судової процедури.

Загальна судова процедура здійснюється шляхом подання повістки про виклик до суду, після чого суд публікує повістку та вручає її відповідачу. Опублікована повістка повинна бути вручена відповідачу протягом трьох днів, тижня або місяця залежно від місцезнаходження відповідача. Якщо відповідач не з’явиться до суду або не повідомить про свою позицію щодо вимог позивача, то справа розглядатиметься в тій мірі, в якій це сумісне з поданими даними та доказами. Якщо відповідач подасть своє заперечення, то суд може надати позивачеві можливість відповісти на заперечення відповідача і в такому разі справа розглядатиметься на підставі пред’явлених вимог, документів та дій позивача щодо того, що було надано відповідачем.

Якщо відповідач представив своє заперечення, справа зазвичай має бути розглянута за одне засідання, щоб домогтися врегулювання та дати сторонам можливість подати видимі докази, які вони раніше не мали змоги подати. На цьому засіданні, залежно від обставин, сторонам пропонується відповісти, з якою метою вони самі мають намір свідчити, і залучити окремих свідків для перевірки того, чи потрібне надання інформації і якщо так, то яким чинном. За загальним правилом суддя не ухвалює рішення про проведення засідання з основного слухання справи доти, доки сторони не заявили про завершення збору видимих ​​доказів.

Коли збір доказів завершено, суддя завчасно вирішує, коли буде проведено основне слухання, і при цьому слухання та усний виклад справи зазвичай повинні проводитись в одному засіданні. Після завершення слухань та усного викладу позицій сторін суд приймає рішення, яке набуває чинності остаточного рішення після закінчення строків на його оскарження.

Зацікавлена ​​сторона, яка незадоволена рішенням суду першої інстанції, має право оскаржити його до Національного суду протягом чотирьох тижнів з моменту його оголошення. Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено, якщо сума вимог не менше 1 000 000 ісландських крон. Якщо сума вимог менша, то рішення може бути оскаржене у разі, якщо результати справи мають суттєве загальне значення або результат справи зачіпає важливі інтереси особи, яка запросила дозвіл на подання апеляції. Для реалізації процедури оскарження заінтересованій особі попередньо слід одержати дозвіл Національного суду на таке оскарження. У разі відкриття процедури оскарження сторони обмінюються своїми позиціями та документами, після чого суд може провести розгляд апеляції в усному слуханні або письмовій формі, якщо цього вимагають особливі причини. Під час слухання кожна сторона передає короткий виклад подій справи у хронологічному порядку, заяви та посилання на правові норми, а також цитати з наукових публікацій та судових рішень, на які вони мають намір спиратися у дебатах. Після закінчення слухання суд приймає рішення, який набирає чинності з моменту його оголошення.

Рішення Національного суду може бути оскаржене, але для цього необхідно запросити дозвіл на апеляцію у Верховному суді Ісландії протягом чотирьох тижнів з дати оголошення оскаржуваного рішення. Верховний суд може надати іншим сторонам справи можливість прокоментувати прохання щодо надання дозволу на оскарження рішення. Справа розглядається в судовому засіданні з проведенням усних дебатів. У результаті розгляду справи Верховний суд приймає рішення, яке не підлягає подальшому оскарженню та набирає законної сили з моменту його оголошення.

Після отримання остаточного рішення, кредитору слід отримати виконавчий лист і ініціювати процедуру примусового виконання. Рішення суду може бути пред’явлено до виконання протягом десяти років від дня набрання законної сили. У межах примусового виконання судового рішення вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок арешту та списання коштів з рахунків боржника; арешту рухомого та нерухомого майна боржника з подальшим їх продажем; арешту та конфіскації прав, які мають фінансову вартість; арешту та конфіскації інвестицій; арешту та конфіскації цінних паперів.

Якщо боржник має ознаки неплатоспроможності слід розглянути варіант процедури банкрутства боржника. Боржник має ознаки банкрутства за умови, що він не зможе повністю задовольнити вимоги своїх кредиторів, коли настане термін погашення їхніх вимог, і малоймовірно, що його труднощі з виплатою припиняться протягом короткого часу. На цій стадії, у разі недостатності активів боржника для повного задоволення вимог кредиторів, передбачено можливість скасування угод боржника, які завдали боржнику збитків або позбавили його активів. Серед таких угод слід виділити зокрема: дарування майна, вчинене протягом дванадцяти місяців до відкриття процедури банкрутства, якщо не буде доведено, що на момент передачі боржник був платоспроможним, незважаючи на дарування; виплата боргу за останні шість місяців до настання встановленого строку платежу, якщо платіж був здійснений у незвичайний спосіб, що згодом значно зменшило платоспроможність боржника; дії, які необґрунтовано приносять вигоду одному кредитору за рахунок інших, призводять до того, що майно боржника стає недоступним для задоволення вимог кредиторів, або ведуть до збільшення боргів, що завдає шкоди кредиторам, якщо боржник був неплатоспроможний або став таким у результаті цих дій, та особа, що отримала вигоду від цих дій, знала або мала знати про неплатоспроможність боржника та обставини, що призвели до того, що ці дії були необґрунтованими. В результаті скасування таких угод можна повернути назад до боржника, те що він втратив від такої операції і за рахунок цього збільшити ліквідаційну масу для задоволення вимог кредиторів і покриття витрат на реалізацію процедури банкрутства.

Якщо у вас виникли питання, або вам необхідна підтримка щодо міжнародного стягнення боргу в Ісландії наша компанія готова надати свою експертну допомогу для ефективного вирішення вашого фінансового питання. Зв’яжіться з нами, щоб отримати додаткову інформацію та професійну підтримку наших фахівців.

15.08.2024

150