З юрособи-боржника нема чого стягнути? Притягнення контролюючих осіб до субсидіарної відповідальності!

Нагадування! Матеріал присвячений стягненню боргів із іноземних юридичних осіб, зокрема, з боржників – резидентів РФ. Діємо за принципом “на війні всі засоби хороші”, а саме – застосовуємо всі можливі інструменти для стягнення. Вже розглянули «інкасування розрахункових рахунків дебіторів» та «співпрацю з приставами». Переходимо до способу, який допоможе, якщо попередні варіанти не спрацювали або їх неможливо використовувати.

Отже, що якщо з боржника нема чого стягнути?

Важливо! Коли боржник не має ні грошей, ні майна, ні інших активів, якими він добровільно чи примусово може заплатити за рахунками, закон дозволяє притягати до субсидіарної відповідальності його контролюючих осіб.

При яких обставинах? На рахунках «порожньо» і немає руху, рухомого та нерухомого майна теж немає, виконавче провадження закінчилося без результату, гендиректор та засновники замінені «номіналами»

Пояснення! Сам термін “субсидіарна відповідальність” означає “перекладання” боргів на контролюючих осіб.

Контролюючими особами згідно із законом вважаються: генеральний директор, керівний персонал (керуючий організацією), член виконавчого органу боржника або член його ліквідаційної комісії, ліквідатор та ін. особи, перелік та ознаки яких зазначені у відповідних НПА.

Слід розуміти! Статус «контролююча особа» має бути обґрунтований законодавчо, наприклад, факт спорідненості з боржником, чи наявності повноважень на укладання будь-яких угод, не може бути підставою для присвоєння такого статусу.

Якщо доведено, що особа відповідає ознакам контролюючої, отже, такою є, то вона автоматично стає боржником, який відповідає за обов’язком юрособи всім своїм майном!

Що це означає? Це означає, що стягнення заборгованості має шанси стати успішним, навіть якщо боржник виключений з ЄДРЮЛ або ліквідований, боржник «кинутий» або вже «поставлені номінали».

Притягнення до субсидіарної відповідальності: практика

Спосіб №1. Залучення через банкрутство, що передбачає запровадження процедури спостереження, реалізацію конкурсного провадження та безпосереднього залучення.

Спосіб не найефективніший, оскільки стягнення може тривати роками, витратний і не завжди прогнозований у плані результативності.

Спосіб №2. Залучення в обхід процедури банкрутства, спосіб практично зарекомендував себе, як «ефективний», тому розглянемо його детальніше.

Отже, як тільки справа про банкрутство «закрита» судом на підставі того, що кредитор не має коштів на фінансування процедури банкрутства, кредитори мають право притягти контролюючих осіб боржника до субсидіарної відповідальності через суд (правило введено ФЗ «Про банкрутство» у липні 2017 року).

Важливо! Закон зобов’язує керівництво боржника не пізніше місячного строку заявити через арбітражний суд про визнання боржника банкрутом у разі, коли:

• боржник підпадає під критерії неплатоспроможності/недостатності майна;
• задоволення вимог кредиторів спричинить невиконання грошових зобов’язань;
• стягнення майнових активів боржника ускладнить/зупинить його господарську діяльність.

Якщо вимога «заявити до суду про визнання банкрутом» не виконується, то автоматично «запускається» механізм стягнення боргів із контролюючих осіб боржника!

Аналіз судово-процесуальної практики показує, що саме діяльність (бездіяльність) контролюючих осіб найчастіше причина збанкрутування підприємств! На момент появи боргів чисті активи дебіторів зазвичай завжди нижчі за величину заборгованості.

Суди завжди аналізують та оцінюють значущість впливу протизаконної діяльності (бездіяльності) контролюючих осіб на становище боржника. Потім встановлюють чи є або немає причинно-наслідковий зв’язок у ланцюжку «діяльність (бездіяльність) контролюючих осіб — об’єктивне банкрутство».

Важливо! Запам’ятати, записати, не забувати!

• Якщо боржник не заявляє про банкрутство сам на себе в обумовлений у законі термін, вищевказаний причинно-наслідковий зв’язок автоматично вважається наявним.
• Cубсидіарної відповідальності не можна позбутися, вона довічна і не списується в ході проведення процедури банкрутства.
• Притягнення до субсидіарної відповідальності можливе у солідарному порядку та стягується все, що є, до повного погашення.
• Життєво важливо бути першим кредитором, пояснювати, чому, не потрібно, оскільки це очевидно.
• Сума основного боргу має становити більше 300 тис. рублів, а держмито за заяву про визнання банкрутом «коштує» 6 тис. рублів.

Законом закріплено! Обов’язок доведення того, що немає причинно-наслідкового зв’язку між неможливістю задовольнити фінансові претензії кредиторів і порушенням обов’язку заявити в судовому порядку про банкрутство, повністю «лежать» на особах, яких притягають до відповідальності.

Зі сказаного бачимо, що контролюючі особи захищені «презумпцією невинності», але…

При цьому в законі конкретизовано ознаки неправомірності їх дій, що дозволяють до них підібратися, до таких належать:

1. Прийняті свідомо «руйнівні» рішення щодо бізнес-курсу боржника, наприклад, рішення, що приносять вигоду третім особам, а для боржника та його кредиторів є збитковими.
2. Прийняті значні ділові рішення (вказівки), що порушують принципи розумності та сумлінності, наприклад, щодо здійснення угод за умов явно невигідних (збиткових).
3. Прийняті адміністративні (кадрові) рішення щодо осіб, які, як очевидно заздалегідь, не принесуть користі фірмі, наприклад, прийняття на керівні посади «невідповідних» громадян.

Додаткові шляхи залучення

До субсидіарної відповідальності також можна притягнути контролюючих осіб, якщо ТОВ визнано недіючим та вже виключено з ЄДРЮО, а також ліквідовано.

З ліквідованої юрособи (з її контролюючих осіб) можна «щось мати», якщо не дотримано порядку її ліквідації! Саме, якщо стане відомо про факт, що ліквідатор точно знав у тому, що є невиконані перед кредиторами зобов’язання, які зажадали «розплати», наприклад, через суд, а ліквідатор склав проміжний ліквідаційний баланс без урахування таких вимог.

Процедура притягнення до субсидіарної відповідальності

Перше, що має зробити кредитор, — опублікувати на відповідному офіційному інтернет-ресурсі інформацію про те, що він планує звернутися до арбітражного суду з вимогою визнати боржника банкрутом і через 15 к/д реалізувати цей намір (юридично дійсна публікація 30 днів з моменту опублікування).

Друге, що вимагається від кредитора — у відкритому судовому процесі подати заяву про те, що він не має фінансової можливості «спонсувати» банкрутні процедури та оплачувати винагороду арбітражного керуючого.

Далі справа припиняється через відсутність фінансування і суд розглядає окремо заявлену кредитором вимогу про притягнення до субсидіарної відповідальності контролюючих осіб боржника.

Після цього, якщо все пройшло гладко, кредитор має на руках судове рішення та виконавчий документ, що дозволяють розпочати процес стягнення заборгованості з фізосіб-контролюючих осіб боржника.

Крім іншого, слід запастися терпінням і грошима, оскільки стягнення боргів з контролюючих осіб, в середньому може тривати 6-8 місяців, навіть якщо арбітражний керуючий Ваш товариш, а справами займається досвідчений юрист.

06.02.2022

251