Міжнародні торговельні платежі повинні мати зрозумілу економічну основу. Товари постачаються, сторони оформлюють операцію документально, а оплата здійснюється відповідно до умов договору.
Проблема виникає тоді, коли сама торговельна операція є фіктивною. Неправдиві документи можуть створити видимість законної господарської операції та стати формальною підставою для переказу коштів за кордон.
Справа, оприлюднена Державним управлінням валютного контролю Китаю, показує, як така схема може працювати на практиці.
Справа на 9,015 млн доларів
За даними китайського органу валютного контролю, у березні 2016 року компанія Wenzhou Kecheng Trading Co., Ltd. створила фіктивну основу торговельної операції, подала підроблений коносамент і здійснила переказ за кордон у розмірі 9,015 млн доларів США.
Орган кваліфікував ці дії як порушення правил валютного регулювання. Було встановлено порушення статті 12 китайського положення про валютне регулювання, а на підставі статті 39 на компанію наклали штраф у розмірі 2,921 млн юанів.
В офіційному повідомленні немає детальної інформації про товари, іноземного одержувача коштів або внутрішню структуру операції. Тому немає підстав доповнювати ці обставини припущеннями.
Водночас із оприлюднених даних однозначно випливає, що торговельна основа операції була фіктивною, використовувався підроблений перевізний документ, а сама схема була пов’язана з переказом 9,015 млн доларів за межі Китаю.
Чому операція порушувала валютні правила
Відповідно до статті 12 китайського положення про валютне регулювання, валютні надходження та платежі за поточними операціями повинні мати реальну та законну економічну основу.
Саме ця вимога має ключове значення у справах такого типу.
Наявність комплекту документів сама по собі не робить платіж законним. Реальною повинна бути й господарська операція, яку ці документи підтверджують.
Фінансові установи, що обслуговують валютні операції, повинні належним чином перевіряти достовірність документів та їх відповідність платежу. Орган валютного контролю, своєю чергою, може перевіряти й фактичні економічні обставини операції.
Тому у справі Wenzhou Kecheng Trading проблема полягала не лише у підробленому коносаменті. Цей документ був частиною фіктивної торговельної операції, яка стала підставою для переказу значної суми за кордон.
Можливі наслідки
Стаття 39 китайського положення про валютне регулювання передбачає санкції за незаконне виведення валютних коштів за межі країни.
Орган валютного контролю може вимагати повернення незаконно переказаних коштів до країни та накласти штраф у розмірі до 30% суми порушення. У серйозніших випадках штраф може становити від 30% до повної суми коштів, яких стосувалося порушення.
Якщо такі дії одночасно містять ознаки кримінального правопорушення, можлива й кримінальна відповідальність.
Водночас не кожна помилка в торговельному документі автоматично означає порушення валютного законодавства. Технічна помилка, спір щодо виконання договору та свідоме створення фіктивної операції є юридично різними ситуаціями.
Ключове значення має те, чи використовувалися неправдиві або оманливі документи навмисно для створення фіктивної підстави для переказу коштів.
Ризики для іноземних контрагентів
У цій справі санкцію застосували до китайської компанії. Проте іноземний контрагент також повинен бути обережним, якщо друга сторона пропонує незвичну схему платежу або просить оформити документи, які не відповідають реальному змісту операції.
Ризик може виникнути, наприклад, якщо компанія оформлює документи щодо товарів або послуг, які фактично не постачалися, або отримує платіж за схемою, що істотно відрізняється від умов фактичного договору.
Такі невідповідності можуть спричинити не лише регуляторні чи банківські проблеми. Вони також можуть мати значення у разі подальшого комерційного спору.
Під час стягнення заборгованості в Китаї важливим може бути підтвердження реальних договірних відносин, фактичного виконання зобов’язань та підстав виникнення заборгованості.
Тому особливу обережність слід проявляти, якщо контрагент просить змінити призначення платежу, оформити документи заднім числом, описати операцію не так, як вона відбувалася фактично, або переказати кошти суб’єкту, який насправді не брав участі в угоді.
Що варто перевірити компаніям
Основне правило просте: операція, описана в документах, повинна відповідати тому, що фактично відбулося між сторонами.
Перед отриманням значного транскордонного платежу варто переконатися, що структура операції є зрозумілою, сторони правильно визначені, а платіж має реальну та обґрунтовану економічну мету.
Якщо запропонований спосіб платежу не відповідає умовам основної операції або додаткові документи створюються лише для того, щоб забезпечити переказ коштів, це слід розглядати як попереджувальний сигнал.
Справа Wenzhou Kecheng Trading показує, що фіктивна торговельна документація — це не просто формальна проблема. Якщо її використовують для створення удаваної підстави для переказу грошей за кордон, це може призвести до втручання органів валютного контролю та значних фінансових санкцій.
Для компаній, які працюють із китайськими контрагентами, найбезпечніший підхід залишається незмінним: реальна господарська операція, документи та рух коштів повинні відповідати одне одному.
